ПАН БІБЛІОТЕКАР

Постільний режим, або Тримай осанку!

2012-01-28T19:11:00.005+02:00

Openbare Bibliotheek Amsterdam. Ці та інші фоти краще дивитися тут.

Як видавати iPad

2012-01-26T22:32:00.002+02:00

Поки бібліотекарі ламають списи над виглядом паперового формуляру для видачі планшетів, Tech Logic Corporation представила новинку MediaSurfer – кіоск-машинерія з сенсорним екраном, яка не тільки видає айпади, а й відразу заряджає їх потрібною інформацією. Для того, щоб позичити пристрій достатньо вставити свій читацький та кредитку. По поверненню усі раніше завантаженні файли автоматично стираються. Плата за послугу, налаштування айпадів ітд. – контролює бібліотека.

Keywords для репозитарію

2012-01-24T13:10:00.000+02:00

Заходимо в eKhNUIR, переглядаємо джерело сторінки. Зверніть увагу на вміст мета-тегу keywords: ...проблема ольстера, молекулярна фізика, теоретична механіка, пентанол, нормативні документи, swot analysis, згортання непу, закон пашена, асоциальность, географічний факультет, библиотеки... Подібного прийому поки в жодному іншому українському репозитарії не зустрічав. Передбачаю запитання: Чи це спрацьовує? – Істину знають лише в ХНУ ім. Каразіна.

JURN

2012-01-23T23:06:00.000+02:00

Ще один пошуковик для науковців, побудований за вже не раз згадуваною моделлю, JURN – індексує електронні журнали відкритого доступу з мистецтва та гуманітарних наук. Станом на сьогодні індексує 4348 назви журналів. Переконують, що проект не одноденний, створювався роками і розвиватиметься у майбутньому. Схоже у цьому році таки повернусь до ідеї з персон-сторінками українських вчених – особливої користі від JURN ніби нема, але ж людей це не стримує.

Переможець конкурсу літературних творів

2012-01-23T16:45:00.000+02:00

На сторінках «Бібліотечного форуму України» з’являться іміджеві речі усіх переможців Всеукраїнського конкурсу літературних творів бібліотечних працівників. У №4 за 2011 рік надруковано твори переможця конкурсу Віри Марущак – «Стипендія» і «Брехуха» (тиц! на зображення). Промоцію решти переможців не планую – читайте БФУ!

Лашате мі кантаре

2012-01-21T14:38:00.001+02:00

Почитаймо Радіо Свобода: «На полицях римської бібліотеки «Фламінія» – найкращі зразки української та зарубіжної класики. Поруч також сучасні бестселери: «Хроніки від Фортінбраса» Оксани Забужко та поезія Сергія Жадана». Усі ці добрі намагання італійців залишились без уваги, український відділ припадає пилом і ніхто не пригадає останнього читача, який би приходив за українською книжкою.

Звісно, наших співвітчизників привчили на Батьківщині, що для емігрантів обов’язково відкривають у бібліотеці відповідний відділ і за кошти адміністрації закуповують книжки рідною мовою. Але все-таки закралася підозра – Чи знайти інформацію про український відділ у римській бібліотеці так само легко, як два пальця об маскарпоне?

Справді, є така бібліотека (на via Fracassini 9) і представлена Фламінія у Мережі аж однією сторінкою. Бріджіда Д’Аванцо, директор бібліотеки: «Як на мене, слід більше рекламувати і поширювати інформацію про український відділ нашої бібліотеки». Прибережу скептичне куди вже більше! на потім. Раптом терплячому читачеві таки пощастить добратися до того місця, де сказано же таки є у фонді укрліт?! Взнати б що саме…

Залажу в єдиний каталог римських комунальних бібліотек, знаходжу 2 classificazione dewey: narrativa ucraina letteratura і ucraina e letteratura bielorussa. Тицяйте скрін – свіженький, як горгонзола, і багатющий, як італійський південь, вибір.

Поезія від Zadan, Serhij Viktorovyc знайшлась у poesia ucraina, а от обіцяного Фортінбраса так і не видно. На Джорджо Щербаненка видає аж 83 записи, проте все італійською. Спробуйте пошукати самі, можливо вам пощастить більше…

Нас цитують 2010

2012-01-18T14:28:00.000+02:00

Якщо вірити SCImago Journal & Country Rank, то 2010 став ще одним роком падіння української науки. Знову втрата позицій і за показником h-index відкотилися вже до 44-го місця. Звісно коні не винні, звісно недофінансування, але! – попри те, що ми там щось невпинно тестуємо, промоціюємо, додаємо... показники невтішні. Ergo – можливо нічого ми і не промоціюємо, можливо просто самі себе розважаємо?

П'ять зірок для інтернет-статті

2012-01-17T16:09:00.000+02:00

Девід Шоттон (David Shotton) ділиться 5-ма факторами, які можна використовувати для оцінювання журнальних онлайн-статей: відкритий доступ, експертна оцінка, збагачений зміст, доступні бази даних і машиночитаність метаданих. Згідно кожного фактора стаття оцінюється за п'ятибальною шкалою (від 0 до 4) пуф! отримуємо її наближеність до ідеалу.

Автору можливо і не вдалось цілковито ізолюватись від суб’єктивних вподобань, але стаття повинна придатися будівникам-21 etc.

Національна парламентська бібліотека України у WDL

2012-01-16T12:35:00.005+02:00

Нарешті прорвало. Національна парламентська бібліотека України також представила свій об’єкт у Світовій цифровій бібліотеці. «Альбом старого Львова», виданий у 1917 р., являє собою колекцію світлин основних історичних пам'яток Львова. Альбом містить світлини основних культових будівель і як запевняють у описі – передає дух старого міста. Знову ж про опис – хоч ми бачимо на обкладинці великими літерами пише ЛЬВОВА у описах чомусь Old City, або старого города ??!

Львівська політехніка у WDL

2012-01-15T22:57:00.001+02:00

Слідом за НБУВ свій матеріал у Світовій цифровій бібліотеці представила книгозбірня Львівської політехніки. Книга «Wzory przemysłu domowego : wyroby metalowe włościan na Rusi» знайомить нас з філігранною майстерністю гуцульських умільців. Thanks PNB! Sea of beer. Щоправда, не змогли WDLисти і цього разу втриматись від «мікро-шедевру» – виявляється русинська мова попередниця сучасної української?!!

Register & Read від JSTOR

2012-01-15T13:43:00.001+02:00

Аукціон небувалої щедрості від JSTOR триває. Після Early Journal Content – допотопних журналів, які віднедавна можна переглядати безкоштовно, невдовзі запрацює нова експериментальна програма Register & Read. Створюєте рахунок на MyJSTOR і отримуєте можливість безкоштовно прочитати цілих 3 документи JSTOR кожні 2 тижні! Для додаткової зручності тексти будуть відображатися у вигляді графічних файлів і без можливості завантаження.

Поки що 70 журналів з більш ніж 30 видавництв погодились взяти участь у експерименті.

Від моралі до освіти, науки, молоді та спорту

2012-01-11T23:01:00.000+02:00

Пригадуєте, був такий маразматичний список веб-сайтів, які рекомендувала українським діткам Нацкомісія з моралі. Сьогодні той ж самий список (з усіма його сайтами-візитівками, вирвиоко-дизайнами і просто непрацюючими посиланнями) можна побачити у розділі Корисні посилання на сайті Міносвіти. Без коментарів.

Перш ніж стати 2.0

2012-01-11T21:06:00.000+02:00

Наш польський колега Кшиштоф Літинський хвилюється – Чому ідеї Веб 2.0 не працюють у бібліотечних каталогах? Читачі не хочуть ні рецензувати, ні теґувати книги у бібкаталогах. Водночас – безліч комерційних сервісів не відчувають жодних проблем з активністю користувачів. Пост пана Кшиштофа величенький: з питаннями, відповідями і новими питаннями. Обмежусь лише перекладом 12-ти речей, які повинен мати OPAC.

Відмінний пошук, сортування результатів від найбільш до найменш релевантних.
Дружелюбний інтерфейс, написаний мовою користувача, а не спеціаліста.
FRBRзація (спрощено: групування різних видань того ж самого документу).
Одне вікно для пошуку по всіх полях + розширені опції пошуку.
Логічні зв’язки між елементами описів важливих з точки зору користувача.
Доступ без авторизації.
Можливість зробити гіперпосилання до конкретного запису.
Пропонування подібних книг та статей.
Розділ новин.
Можливість збереження результатів пошуку.
Функція «Можливо Ви мали на увазі?».
Інтерфейс припасований до смартфонів.

Приймаються доповнення і / або заперечення.

eReader Formats для ScienceDirect

2012-01-10T15:15:00.000+02:00

Ельзевіровський конкурс Apps for Library закінчився і саме час поглянути на оновлену галерею додатків ScienceDirect. Поки найбільше відгуків назбирав безкоштовний застосунок eReader Formats, який дозволяє безболісно конвертувати статті ScienceDirect у формати EPUB, або Mobi.

Читання – далеко не все, що роблять з науковими текстами, однак бачимо – є багато охочих ознайомитись зі статтею саме з екрану своїх е-book, чи мобільних пристроїв. Цікаво, чи в українських наукових електронних архівах колись визріє така забаганка?

Бібліотечний вісник mp3

2012-01-08T21:17:00.000+02:00

Несподівано ініціативу бібліо-подкасту підхопили в НБУВ: Започатковано аудіо-представлення поточних номерів журналу «Бібліотечний вісник» у форматі mp3 (починаючи з 5-го номера за 2011 р.). Поки не відомо навіщо. Наразі маємо лише зміст згадуваного номера – добротно оформлений і начитаний (з ледь помітним акцентом). Слідкуймо за подальшими представленнями.

Станіслав Лем. Повернення з зірок

2012-01-02T14:02:00.000+02:00

Увесь післяобідній час я провів у книгарні. Там не було книжок, їх не друкували вже майже півстоліття. А я так мріяв про них після мікрофільмів, з яких складалася бібліотека «Прометея»! Нічого подібного. Не можна було вже ритися на полицях, зважувати па руці томи, вгадуючи їх обсяг. Книгарня нагадувала швидше електронну лабораторію. За книги правили кристали з навічно вкладеним у них змістом. Читати їх можна було з допомогою оптону. Своїм зовнішнім виглядом він навіть скидався на книжку; відмінність полягала в тому, що оптон мав між обкладинками лише одну-єдину сторінку. Дотик рукою – і на ній виникав дальший текст.

Але, як сказав мені робот-продавець, оптони вживалися тепер не дуже часто. Публіка віддавала перевагу лектонам. Вони читали вголос, їх можна було навіть наставити на бажаний тембр, темп і модуляцію. Лише наукові праці дуже малого обсягу друкувались іще на пластику, що імітував папір. Усі мої «книжки» вмістились в одній кишені, незважаючи на те, що там було майже триста назв…

Робот, який мене обслуговував, правив за енциклопедію: він, як сам мені пояснив, був безпосередньо з'єднаний через електронні каталоги із зразками всіх можливих книг на всій Землі. У книгарні, як правило, було лише по одному «примірнику» книги, а коли комусь потрібен був той чи інший твір, зміст його увічнювався в кристалику.

Станіслав Лем «Повернення з зірок» Львів: Каменяр, 1965.

Проект MUSE

2012-01-01T14:21:00.000+02:00

1 січня запущено нову перероблену платформу проекту MUSE. Нова платформа забезпечить доступ до понад 14 000 книг та понад 500 електронних журналів від 66 університетських та пов'язаних з ними наукових видавництв. Протягом січня MUSE пропонує скористатись тестовим доступом, щоб бібліотекарі спільно з науковцями переконались у якості представлених книг і журналів з гуманітарних та соціальних дисциплін.

Рік 2011

2011-12-28T10:55:00.002+02:00

Схоже блоґ вирулив у бік Інтернет-журналу. Самовільно. Далі переконаний – блоґ повинен бути щоденником, тому цей пост побудований виключно на всякій-такій муті, над якою за рік назбиралась не одна попільничка недопалків. По абзацику на кожен місяць. Забракне сил – не біда. Сам не фанатію від довгих текстів.

СІЧЕНЬ

У січні скаржився, що зовсім не хочу викладати $200 за електронну книжку. У грудні найдешевша вже коштує $65. Те що на початках скидалося на кінець ери Гутенберга, виявилось її новою хвилею.

ЛЮТИЙ

Уанет – корсарський рай. Що робити бібліотекам? Колеги (кладучи руку на серце), ви не користуєтесь текстами, які можливо потрапили у Мережу не зовсім чесно?! З мораллю вирішили. Тепер що заважає? Карна справа, чи все таки – лінь?

БЕРЕЗЕНЬ

Стосунки між організаціями, бібліотеками, завами, завзавами… часто переповнені любов’ю та ніжністю. «А Ви знаєте, вони – грантоїди, он ті – крадії, а ті – просто редиски». У такій атмосфері і будку для Бобика не побудуєш, куди там Бібліотеку-XXI.

КВІТЕНЬ

Відірваними виглядають роботи про кадрову політику & підвищення фахрівня. На папері – дискусії, семінари, практики, дуті результати... Про деспотизм, закриті аукціони, призначення згори… ніколи не чули?! Але для наукової статті це табу.

ТРАВЕНЬ

Можливо хтось з колег блоґерів розчарований кількістю читачів, коментарів… Бібліотечний блоґінґ подібний до радіоаматорства – виходиш на свою частоту і вистукуєш… Раптом почують, раптом почуте на щось тай згодиться…

ЧЕРВЕНЬ

Бібліотеки і бібліотекарі влилися до соцмереж. Над-активно! Однак, приміром, хеш-теґом змогла розжитися тільки конференція у Судаку? Знову ж таки: одне доповідаємо, інше робимо.

ЛИПЕНЬ

Буває люблять колеги поговорити про сучасних дон кіхотів… Мене ж чомусь більше заводять герої Чехова і Гоголя. А ще Карандашев.

СЕРПЕНЬ

Хвацько продовжують створювати репозитарії. То бідкаються же спеціалістів бракує, то грошей… а репозитарії ростуть. Жити важче – автосалонів більшає. І дарма, що інколи ці архіви пристрасні та безжальні. Як вже зачитували у коментарях – Не размишлять! Іттіть!

ВЕРЕСЕНЬ

Шкода, що у вересні не вдалось організувати конкурс (як минулого року). Коли впевнений, що формат себе ще не вичерпав – не можу забезпечити різноплановість. Конкурси їм в голові – дружно подумали сільські бібліотекарі.

ЖОВТЕНЬ

Не уявляю, як можна постійно скиглити про передплату і при цьому, так мляво махати прапорцями підчас Тижня відкритого доступу?!

ЛИСТОПАД

Далі наполягаю: якщо запитують – навіщо людям блоґи? слід розповідати про досвід Тіма Гаверса. Усе інше – дрібниці, дурниці, або міщанство.

ГРУДЕНЬ

Коробок нам під ялинку! Хоча… не в коробках щастя.

Процес відбору журналів у Thomson Reuters

2011-12-27T20:28:00.000+02:00

Джеймс Теста: «Багато чудових регіональних журналів розраховані швидше на місцеву аудиторію, ніж на міжнародну. Як правило, вони не відрізняються різноманіттям географії матеріалів і TR не вимагає цього від них». Мабуть саме тому з бібліотечної справи у TR купа штатівських журналів, і, водночас, багато європейських країн не представлені жодною назвою;)

Stack View

2011-12-27T13:21:00.003+02:00

Девід Вайнбергер (David Weinberger), содиректор Лабораторії інновацій Гарвардської бібліотеки, у недавньому інтерв’ю розповів про Stack View – новий спосіб перегляду онлайн-бібліотеки. У порівнянні з колись згадуваним Visual Book Objects, принципова відмінність нового переглядача у насиченості синього – чим частіше замовляють книгу, тим соковитіший колір вона дістає. Як гадаєте – потрібна така фішка бібліотеці? Чи не призведе це до того, що блідо-сині вічно порошитимуться на полицях?..

Конвертуємо книги онлайн

2011-12-26T22:07:00.000+02:00

Майже рік тому пропонував для конвертування електронних книг Calibre, але за цей час ми звикли більшість речей робити онлайн і без завантаження на робочі ПК додаткових програм. Поки обрав для себе DocsPal – безкоштовний онлайн конвертер файлів, підтримує різні формати документів, відео, аудіо, зображень, електронних книг та архівів. Крім того, DocsPal пропонує функцію онлайн-перегляду, яка дозволяє переглядати документи і зображення прямо в браузері, без необхідності встановлення якихось додатків.

Для мене також досить важливо, що цей конвертор вміє поводитись з DjVu-файлами, на відміну від багатьох інших. У коментарях вітаються альтернативи DocsPal…

Енциклопедія Землі

2011-12-26T15:52:00.000+02:00

Енциклопедія Землі (Encyclopedia of Earth) – електронна довідка про планету Земля, її природні умови та взаємодію з суспільством. ЕЗ безкоштовна. Усі статті написано не мовою термінів. Навпаки, автори намагались, щоб написане було максимально зрозумілим для широкого кола читачів, студентів, викладачів. Мова – англійська, але варта спробувати хоча б заради ілюстрацій.

Влада – друг бібліотеки

2011-12-23T16:34:00.001+02:00

Бібліоміст надіслав такого от дипльома і нагадав мені, що я так і не написав про підсумки конкурсу Влада – друг бібліотеки. Певно мій кострубатий склад не дозволив вона позмагатися за медалі у номінації Посадовець національного рівня і есей відстав від двох нових пластикових дверей. Та найголовніше – дякую усім за те, що незважаючи на різні політичні уподобання, коньюктуру ринку... нам не відбило профпам’ять.

Бюджет 2012: Бібліотечна справа

2011-12-23T00:15:00.000+02:00

Верховна Рада ухвалила Державний бюджет на 2012 рік. Видатки на «Бібліотечна та музейна справа, виставкова діяльність, здійснення культурно-інформаційної та культурно-просвітницької діяльності» = 304820,4. Минулого бюджету котлети подавались окремо: «Бібліотечна справа» – 108173,0 «Музейна справа та виставкова діяльність» – 124550,6 «Здійснення культурно-інформаційної та культурно-просвітницької діяльності» – 4290,8. Разом нарахував 237014,4, а отже вкупочці у 2012 маємо більше: +67806.

Не виключено, що будуть заперечувати

2011-12-22T14:49:00.001+02:00

Люблю коли питання не припудрено двоякістю прочитання – №1907 Чи облікуються в бібліотеці СD диски на яких розміщені електронні книги скачані з мережі Інтернет? Відповідь НАРБСу – «Якщо діяти в межах чинного законодавства, надходження дисків можна оформити як подаровані від користувача. При цьому треба обов’язково перевірити, чи інформація, що міститься на носіях, розміщена на них з дотриманням Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Якщо диски будуть обліковані в такий спосіб, їх можна буде видавати користувачам, адже згідно з ГОСТом 7.20-2000 Библиотечная статистика та Інструкції з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах лише одиниця обліку може бути одиницею видачі».

Некомфортно мені від цього ...обов’язково перевірити, чи інформація, що міститься на носіях, розміщена на них з дотриманням Закону... Як перевіряти? Не контактувати ж кожного разу з видавництвом, автором, власником прав ітд.

Чом би, приміром, не використати досвід бібліотеки Максіма Мошкова, яка успішно функціонує у Рунеті з 1994 року: «Усі тексти, представлені у моїй бібліотеці було взято з Інтернету – з ftp / www архівів відкритого доступу, або надіслано читачами. Не виключено, що автори та / або власники авторських прав на деякі з цих творів, будуть заперечувати проти їх перебування у відкритому доступі. У такому випадку повідомте мені про це і я готовий НЕГАЙНО вилучити такі тексти зі своєї бібліотеки».

Як вкраїнським юристам такий варіант? До того ж, у нашому випадку мова йтиме необов’язково про онлайн-бібліотеку, можна лише для читачів бібліотеки і без права, можливостей вільного копіювання?! А видавцям, авторам... намалюємо багато веселих графіків-діаграм, які переконливо доводитимуть, що після ознайомлення з електронним варіантом, більша половина наших читачів відразу ж побігли у книгарю.

АБС «Софія»

2011-12-20T15:42:00.000+02:00

Бібліотека Вінницького національного аграрного університету перейшла на повнофункціональну електронну автоматизовану бібліотечну систему Софія, яку розроблену співробітниками та студентами університету. Що спонукало ВНАУ пересісти з Ірбіса на власний продукт дивіться у презентації. З фішок: розділ періодика; пошук відразу розділено – окремо статті, окремо книги... Як гадаєте – справді краще аналітику вже на вході відтіняти?

Open access – otwarta nauka

2011-12-18T20:32:00.002+02:00

Курс Open access – otwarta nauka було розроблено активістами та фахівцями від інформації з усієї Польщі. Мета – надання базових знань про нову модель наукової комунікації, яка розвиваються разом з новими технологіями. Курс надається для усіх, хто цікавиться розвитком науки та інформаційними технологіями: студенти, дослідники, бібліотекарі. Складається з розігріву та 9-ти модулів (вступ, історія руху відкритого доступу, відкрита наука і наука 2.0, нові канали і моделі наукової комунікації, відкриті журнали – золотий шлях відкритого доступу, відкриті репозитарії – зелений шлях відкритого доступу, е-навчальні платформи, польські проекти відкритої науки, способи доступу до польських та іноземних відкритих наукових ресурсів), кожен з яких містить 3 елементи: цілі, теоретичний матеріал і комплекс вправ.

Курс опубліковано під ліцензією Creative Commons Uznanie autorstwa - Na tych samych warunkach 3.0 Polska, а це означає, що за умови згадування авторів і використання цієї ж ліцензії, курс можна копіювати, змінювати, перекладати… За наявності потреби і фінсприяння встигну перекласти + замінити модуль8 ще у цьому році.

Таня коробку у фонді знайшла

2011-12-14T13:42:00.000+02:00

Простий німецький бібліотекар Таня Холс (Tanja Hols) виконуючи читацькі замовлення, натрапила у сховищі державної бібліотеки Пассау на стару непримітну дерев'яну скриньку. Фройляйн Холс відкрила се діло і знайшла всередині 172 старовинні монети з золота та срібла. На думку експертів, монети було сховано у бібліотеці у 1803 році підчас секуляризації, коли майно церкви було передано державі. Євражки Древнього Риму, Греції, Візантійської імперії колишні бібпрацівники недооцінили і з часом про скарб забули.

На перший погляд – якась повна дюма-історія. Але пишуть, що у цій бібліотеці також зберігаються старі меблі і навіть опудало крокодила... так що – хто зна, що знайдуть Тані наступного санітарного.

А ви що цікавого у себе в фондах знаходили?

Відеофрагменти безкоштовно

2011-12-13T16:36:00.002+02:00

Вже не перший рік українські бібліотекарі створюють відео, дехто навіть намагається створювати ефективне... і число бібліокустуриць кожного року зростає. Часто виникає потреба використати чужі відеофрагменти. Вирішити цю проблему звісно можна по-різному, але якщо планується презентувати відео десь у каннах – варто обійтись без порушень.

PublicDomainFlicks.com – тут ви можете легально та безкоштовно завантажити повнометражні фільми, які знаходяться у суспільному надбанні.

Група у Vimeo – Free HD stock footage. Усі кліпи цієї групи доступні для завантаження безкоштовно + дозволено використовувати у власних роликах. Потрібна реєстрація.

Stock Footage Free – обіцяють, що сервіс безкоштовний назавжди, але для завантаження кліпів потрібна реєстрація. Start browsing дозволяє відсортувати результати за кількома категоріями.

В Internet Archive є розділ Stock Footage – колекція кліпів наданих користувачами Internet Archive, які призначені для використання в інших відео. Для пошуку використовуємо Перегляд за Темою / Ключові слова.

Diasporiana

2011-12-11T15:15:00.000+02:00

Інститут журналістики і масової комунікації Класичного приватного університету (Запоріжжя) за підтримки інтузиастів та людей доброї волі ініціює створення електронної бібліотеки української діаспори Diasporiana. Серед завдань проекту – забезпечення рівної можливості безкоштовного доступу користувачів до надбань української еміграції. На теперішньому етапі Diasporiana не планується як складова інших загальнонаціональних проектів. До участі запрошуються бібліотеки, музеї, архіви та приватні особи, які можуть надавати інформаційні ресурси відповідно до профілю комплектування електронної бібліотеки.

12 розвиваючих іграшок за версією Scientific American

2011-12-08T15:11:00.000+02:00

Багато наших бібліотек створює дитячі кімнати, куточки... Зрозуміло, хочеться щоб вони були не лише красивими, затишними... але і корисними. У грудневому номері Scientific American Анна Кучмент (Anna Kuchment) презентує дванадцятку кращих розвиваючих іграшок, укладену згідно даних щорічного опитування вчених та викладачів. Клікайте на зображення і спробуйте самостійно розібратися що це? як цим бавитись? і яку з іграшок неодмінно хочете бачити у своїй бібліотеці.

P.S. Наближається Миколая... Чи радіють діти знайшовши у себе гігантського мікроба під подушкою?

Розкладницький вплив Інтернету

2011-12-07T00:35:00.000+02:00

За допомогою Статистики пошуку Google можна стежити за популярністю запитів по заданій темі в межах певних регіонів, категорій, часових проміжків (приклади). Вже не вперше намагаюсь якось пристосувати службу до комплектування бібліотеки, але поки не вдається. Тому наразі пропоную дізнатися як часто українці потребували у 2010-2011 рр. електронні формати книг fb2 і epub.

Звісно, у тому що кількість подібних запитів невпинно зростає могли сумніватись лише вартові, котрі з року в рік не дають електронній культурі знищити свято зустрічі з книгою. Несподіванка – у певних регіонах потребу в epub відчувають гостріше.

Люди з тими інтернетами зовсім не розівчились читати. Як бачите, охочих почитати онлайн кожного року все прибувало. Щоправда охочих читать набагато більше = Де переклади?

Користувацький пошук + сторінки вчених = ?

2011-12-04T20:14:00.000+02:00

В одному з попередніх дописів запитував – Як впорядкувати персоналізовані сторінки українських вчених? Поки спинився на вже перевіреному варіанті – використати користувацький пошук системи Google, додавши цілі сайти, або окремі веб-сторінки вчених. Зробити не важко. Теоретично-і-дуже-оптимістично такий пошук покращить видимість цих сторінок, а відтак може спричинити ріст цитувань, зародити нове партнерство, сприятиме поширенню ідей відкритого доступу…

Однак, наука немає національності. Сучасні науковці бавляться, як правило, у вузькій проблематиці, де всі колеги, наукові групи, публікації… добре відомі. Шкоди від такого користувацького пошуку ніби не буде, але чи буде від нього хоч якась користь?

Що залишається, коли все інше забуто

2011-12-01T14:05:00.000+02:00

«Чи втішить нас думка про те, що серед папірусів, які згоріли у пожежі Александрійської бібліотеки і всіх бібліотек, які перетворилися на попіл, можливо, був відвертий мотлох, шедеври несмаку і глупоти? З точки зору скарбів бездарності, що зберігаються у наших бібліотеках, чи можемо ми не надавати великої ваги цим жахливим втратам минулого, цьому свідомому чи несвідомому знищенню нашої пам'яті і задовольнятися тим, що ми зберегли і що наше суспільство, озброєне всіма технологіями на світі, ще намагається помістити в надійне, хоча і недовговічне місце?» (звідси)

Гуд бай, Site Explorer!

2011-11-29T16:56:00.002+02:00

21-го листопада не стало сервісу Site Explorer від Yahoo. Це був єдиний путній безкоштовний інструмент, що дозволяв отримати інформацію про кількість та якість зовнішніх посилань на сайт. Що тепер? Самі яхути рекомендують переходити до партнера Bing Webmaster Tools. Але ж він не надає дані про чужі сайти?! Світила ніби справді цілком серйозно розглядають як альтернативу корейський Naver?! А як Aguillo&Ko вже через місяць визначатиме visibility?.. Без відповідей.

Article Rental

2011-11-28T23:32:00.000+02:00

Cambridge Journals запровадили нову послугу Article Rental, яка дозволяє читати-онлайн наукову статтю лише за € 4,49. Купуєте, отримуєте на електронну пошту посилання і протягом наступних 24 годин читаєте статтю скільки влізе. Переконують, що економія до 86%. Підозрюю, така щедра пропозиція навряд зацікавить наших читачів, просто знатимемо про ще одну впроваджену бізнес-схему продажу наукових е-ресурсів.

Персоналізовані сторінки вчених: є питання

2011-11-26T12:45:00.000+02:00

Коли на сторінках блоґу згадував про зелений шлях відкритого доступу, то переважно усе крутилося навколо репозитаріїв. Однак, вчені можуть архівувати свої роботи і на власних сторінках. Випадкові приклади від трійки лідерів у рейтингу українських внз: КНУ, ХНУ, ЛНУ. Порівняйте, до речі, найцитованішу роботу із запропонованих прикладів, з цитованістю робіт будь-якого вітчизняного архіву! Тепер питання – як ці сторінки впорядкувати? Звісно, коли знаєш прізвище автора, інститут, катедру… не така вже проблема знайти. Частково допоможуть спеціалізовані пошуковики. Але є у бібліотекарів манія повноти – хтось вже пробував усе це впорядкувати?

P.S. Не стримався, щоб не перетягнути таку симпатюлю жабу зі сторінки катедри теоретичної фізики ЛНУ ім. Франка. Не чекав. Чому саме жаба?

Open Data Day 2011 у Польщі

2011-11-25T23:18:00.001+02:00

Колись мешканці Варшави допомагали прибирати сміття у зруйнованому місті, а 3 грудня вони зможуть допомогти організувати загальнонаціональний реєстр історичних пам’яток Польщі. Centrum Cyfrowe запрошує усіх охочих покращити реєстр пам’яток (уточнити адресу, географічне положення, класифікувати пам'ятки, чи просто виправити граматичні помилки). Марафон розпочнеться у суботу 3 грудня і триватиме з 10:00 до 18:00. Вимога – базові навики роботи з комп'ютером.

Захід проводиться під егідою Open Data Day – 3 грудня у більш ніж ста містах по всьому світу відбуватимуться проекти пов'язані з активним використанням даних наданих державними установами.

Бачимо – знову реалізовано принцип від користувача змістом до творця змісту. Є ще трішки часу і цього року, чи можливо краще вже у наступному, але якось потрібно буде спробувати долучитись до Open Data Day?

Монополія духа

2011-11-25T17:52:00.000+02:00

...Радянська колективізація розпочалася не з сільського господарства наприкінці 1920-х років, а в перші дні утвердження радянської влади в Україні з колективізації видавничої справи. Згідно з прийнятим декретом «всі окремі радянські і при різних комісаріатах військового й цивільного відомства видавництва об’єднуються в утворене Всеукраїнське видавництво... Увесь розподіл паперу і друкарського майна знаходиться виключно у віданні видавництва». Тому «всі видавництва при різних спілках, кооперативах, а також і приватні повинні зареєструватися у Всеукраїнському видавництві та отримати від останнього право на папір і друкування».

Зрозуміло, що отримати таке «право» можна було лише «при дотриманні відповідних умов». Тож майже всі українські видавництва та періодичні видання, що зорганізувалися перед чи під час Першої російської революції, або після Лютневої 1917-го року, припинили свою діяльність переважно у 1919—1920 роки. Фактично саме в ці роки з українською за сутністю видавничою справою в Україні було покінчено (джерело).

Penguin проти Amazon. Крайні бібліотеки

2011-11-25T13:14:00.001+02:00

Цього тижня у Penguin Group повідомили, що тимчасово припиняють випуск своїх нових книг у цифровому форматі і виводять свої книги з бібліотеки Amazon з міркувань безпеки. Заручниками цієї ситуації стали понад 11 тисяч бібліотек США, які вже купили доступ до книг Penguin Group через Amazon. Нам поки що такі неприємності не загрожують, але не майбутнє – потрібно придумати, як оберігати інтереси бібліотек підчас воєн видавців з постачальниками.

В ім'я Koha

2011-11-25T12:05:00.002+02:00

Американська корпорація прибрала до своїх лап права на товарний знак Koha. У творців першої вільною АБІС є три місяці, щоб спробувати повернути собі права в суді. Невеличка бібліотека у Новій Зеландії ~~не має~~ не мала достатніх готівкових запасів, щоб дозволити собі повномасштабну судову тяганину. Після благання про допомогу з офіційного сайту спільноти Koha, за рахунок $20 і $50 пожертв від приватних осіб, юристів згідних допомагати безкоштовно, Horowhenua Library Trust повідомляє, що зібрано достатньо коштів для good fight.

Ще такий момент (мабуть це називається совістю) – пишуть, що зібраних $12k повинно вистачити, тому збір коштів припинено. Звісно, якщо доведеться пройти весь шлях, включно з Верховним судом, то цілком можливо, що вони ще повернуться з простягнутою рукою.

Хто такий Б.М. Волін?

2011-11-24T16:49:00.000+02:00

Знайшлись Методичні вказівки про проведенню практичних занять з основ інформатики, бібліотекознавства і бібліографії для першокурсників внз за 1978 рік. Ґуґлу тоді не було, зате був Лєнін. Якщо надто не відволікатиметесь на ідеологічну складову, то зрозумієте на скільки це добротні і потрібні приклади-вправи для майбутніх науковців.

Сьогодні на папері називають це Інформаційна культура, але в реалі – мало хто такі практичні заняття насправді проводить.

Про науково-популярний журнал

2011-11-22T14:54:00.000+02:00

Маша Гессен: «Цілком можна було б робити журнал, побудований виключно на перекладах статей, які вийшли навіть десять років тому і видавати російської аудиторії за щось нове – це наша гнітюча реальність. Нам хочеться робити такий журнал, який, з одного боку, дійсно заповнить лакуни, що з'явилися в російськомовному просторі за останні дев'яносто років (з тих пір, як перестала регулярно надходити інформація з-за кордону), а з іншого боку – робити журнал, який цікавий людям, здатним читати англійською, французькою, німецькою».

«Судячи з усього, на жанр наук-попу існує величезний попит. Тобто ми можемо дивитися насамперед на книги, але щодо книг ми розуміємо, що російський книжковий ринок відстає від, скажімо, американського років як мінімум на десять. У тому сенсі, що на американському книжковому ринку революція нон-фікшена почала відбуватися років п'ятнадцять тому, досягла свого апогею років десять тому і дуже активно розвивається багато в чому, якщо не сказати переважно, завдячуючи науч-попу. А в Росії це тільки починає відбуватися».

Які знаєте українські глянцеві науково-популярні журнали? Після фінансового провалу Світу науки взагалі нічого путнього не пригадую.

Промоція Косач. Буктрейлер #3

2011-11-22T00:26:00.001+02:00

Переїзд бібліотеки Стефаника

2011-11-21T00:53:00.000+02:00

По самі вінця драматична оповідка від журналістів ЗІКу: «Кілька людей у військовій формі перекидають стопки книг з рук в руки, і вантажать у автомобіль. Книги XVIII-XIX століття буквально літають по вулиці, з них випадають сторінки, які абияк вкладають назад, не завжди хлопцям вдається зловити «подачу» і книги просто падають на землю. Журналіста здивувало таке необережне ставлення до національного надбання, відтак, вона почала знімати на відео, те, як поводяться з історичною спадщиною…».

Матеріал зібрав багацько коментарів, але все переважно крутиться навколо поведінки ксьондза. Тим часом механізми проведення бібконвеєрів залишаються незмінними вже понад півстоліття.

Що ж такого шокуючого ми бачимо на відео? Солдати передають пачки з книгами не з рук у руки, а кидають їх одне одному – людей бракує! Крім того, обмінно-резервоному фонду Стефаника можливо б позаздрила не одна районна бібліотека, але це аж ніяк не історична спадщина, чи національне надбання часами приземляється на львівську бруківку.

Доля реферативних журналів

2011-11-18T17:01:00.000+02:00

Владімір Шамаєв: «Теперішній РЖ, на жаль, жалюгідна подоба колишнього, в якому можна було прочитати якісні реферати свіжих робіт з іноземних наукових журналів. Де тепер той РЖ? Від нього залишилася тільки обкладинка, і та білого кольору, а не колишнього, ностальгічного сіро-синього. Він видавався за технологією високого друку, читався легко і давав доволі повну картину стану науки.

Сьогодні ж більшість журналів, якщо не всі, доступні в Інтернеті, навіть такі про існування яких ми і не підозрювали. У базах даних відображено всі (всі!) статті, а не тільки ті, що дійшли до редакції відповідного випуску РЖ... Епоха друкованих реферативних журналів закінчилася, як раптово закінчилася епоха друкарських машинок з появою персональних комп'ютерів і ксероксів».

Наукометрична асоціація

2011-11-18T11:28:00.001+02:00

Загадковий вміст веб-сторінки Наукометричні бази даних від срібного призера конкурсу бібсайтів НБ НПУ імені М.П.Драгоманова. Ну добре, ще реферативну ІNSPEC можна було якось ненароком притулити... але ж не сайт асоціації?!!

UPD: Сторінку вже поправлено. Без зайвої галасливої полеміки, без гніву та образ. Ех! якби у нас завжди так працювалось...

Академічні бібліотеки у Facebook

2011-11-17T15:23:00.000+02:00

Міхаліс Ґеролімус (Michalis Gerolimos) з Олександрійського технологічного університету дослідив 20 facebook-сторінок американських наукових бібліотек. Проаналізувавши коментарі та лайки пан Ґеролімус дійшов до висновку, що Facebook нікудишній інструмент маркетингу для академічних бібліотек: зворотнього зв’язку – дзуськи, а ті рідкісні коментарі, лайки які є – переважно від колег, родичів...

Google Scholar Citations відкритий для всіх

2011-11-17T12:58:00.000+02:00

Нарешті Google Scholar Citations доступний для усіх бажаючих. Простенька 3-ох крокова реєстрація, елементарне керування сторінкою... Найбільше моє розчарування – до профілю можна додавати лише проіндексовані в Google Scholar публікації. Якщо ви не знайшли увесь свій самоархівований доробок підчас 2-го кроку реєстрації, у низу сторінки профілю побачите Actions, тицяємо – промовистий випадаючий список Add, Export, Merge... За допомогою Add проводимо пошук ще раз. Немає?! Тоді залишається тиснути Add article manually (Додати статтю ручками), однак – це лише вписати бібопис, поля у якому можна було б вказати шлях до fulltext не знаходжу.

Про додаткову версію

2011-11-15T12:39:00.000+02:00

Читаємо Правила для видавців від Google Академія: Основною версією вважається повна версія тексту видавця, якій присвоєно індекс. Якщо індекс присвоєно багатьом версіям роботи, ми вибираємо як основну версію повний офіційний текст видавця. Перевіримо як це працює насправді. Знаходимо статистику використання електронних версій наукової періодики України, дані за червень, 2-га позиція за Наукові записки НаУКМА. Вводимо цю назву в GА. Що ми бачимо? Більшість результатів з домену nbuv.gov.ua, результати ж від видавця з домену ukma.kiev.ua показано у додаткових версіях, куди користувач загляне хіба що коли сервери НБУВ впадуть. Отакіто пироги.

QR-код у бібліотеці

2011-11-15T00:10:00.001+02:00

Про QR-код українським бібліотекарям відомо вже досить давно… Звичайно, не все з відомого добре працює, але і кількість осмартфонених читачів не дозволяє з цього робити якусь над-проблему. Тільки подумав, що не зле було б оживити традиційні книжкові виставки QR-кодами, як відразу ж знайшлась у тенетах презентація Мередіт Фаркаш QR Codes Rock the Library on Your Phone, у якій ця та інші ідеї не тільки помислені, але вже й успішно впроваджені.

Для навантаження рекомендую ще замітку з хабра: Як розмістити малюнок всередині QR-коду. Сам спробував – усе просто, усе працює. Було б що кодувати…

Къде са ни книгите?

2011-11-14T10:54:00.001+02:00

Де наші книги? – запитували болгарські письменники стоячи навпроти вікон Уряду в рамках кампанії на підтримку бібліотек. Останнього разу кошти на комплектування публічних бібліотек Болгарії виділялася ще у далекому 2008-му.
Калін Терзійскій, цьогорічний лауреат премії з літератури від ЄС: Без книги не може бути прогресу, неосвіченим людям немає місця в Європі. Болгари читають все менше і менше, 50 відсотків молодих людей функціонально неписьменні, вони не в змозі зрозуміти сенс довгих текстів.

Акцію організовано об'єднаннями письменників, перекладачів, видавців та художників. Де були болгарські бібліотекарі?.. боролися за читача?.. чи директор заборонили виходити?

Immediacy Index

2011-11-12T17:53:00.000+02:00

Рецензування робіт відбувається все швидше, кількість препринтів з кожним роком зростає… відтак, вже у рік публікації, статті можуть назбирати достойну кількість цитувань, які однак не будуть враховані класичним імпакт-фактором. Тому, щоб показати наскільки актуальні роботи опубліковані в науковому журналі і як швидко про них стає відомо в світі науки, існує Immediacy Index (публікуються щорічно у Journal Citation Reports). Розраховується, як співвідношення кількості цитувань статей журналу отриманих у певному році (A), до сумарної кількості статей надрукованих у журналі цього ж року (B): 2011 immediacy index = A/B.

Академічного перекладу для Immediacy Index ніби немає: у нас зустрічав – індекс негайного цитування, у росіян – індекс оперативності, у поляків – wskaźnik szybkości oddziaływania.

Авторське право і створення репозитаріїв

2011-11-11T15:40:00.000+02:00

Галина Захарова: «Для викладачів вищої школи заняття науковими дослідженнями – обов’язок, тому не лише можна, але й потрібно розширювати права університетів на публікації своїх співробітників внутрішнім нормативним документом. Його розробка не відноситься до компетенції бібліотеки, але виступити з такою ініціативою бібліотека може...».

Схожі випади вже майже обов’язкові і для України. Чому ніхто для прикладу не пропонує бібліотекам внз, подібно тим мітичним embedded librarian, перетягати на себе функції посередника між автором та видавцем, полегшувати життя автору і за це просити примірник твору? Тому що для короткочасної перспективи значно простіше запропонувати обібрати своїх колег і побажати їм успіхів у боротьбі за конституційні права з ректоратом?

При оказії ще раз нагадаю, що відповідно із ст. 16 «Закону України про авторське право і суміжні права» за створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, яка нетотожна зарплаті.

Не бійтесь заглядати у словник

2011-11-10T17:16:00.003+02:00

БІБЛІОТЕКА, мол.; нарк. Місце біля школи, де зазвичай курять марихуану.

КНИГА, -и, ж.; крим. Пляшка горілки, вина.

ЧИТАТИ, -аю, -аєш, недок.; мол. 1. Пити спиртні напої.

2. нарк. Курити марихуану під час шкільних уроків.

Ставицька Леся. Український жаргон: Словник. – К.: Критика, 2005.

НБУВ у WDL

2011-11-07T13:13:00.000+02:00

Україна нарешті долучилася до практичної реалізації проекту World Digital Library. Першими об'єктами від України стали три історико-культурні пам'ятки з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ): одна з найдавніших глаголичних пам'яток старослов'янської писемності Київські глаголичні листки (IX–X ст.), перша точно датована книга надрукована в Україні Апостол (1574) і перше прижиттєве видання збірки поезій Т. Г. Шевченка Кобзар (1840).

Авторська винагорода

2011-11-07T11:35:00.000+02:00

Часами агітатори за Відкритий Доступ так запекло рекомендують закидувати свої праці у репозитарії, що звучать майже звинувачення: фінансується з бюджету… держава повинна вимагати… університет повинен вимагати… автор зобов’язаний… Знайшов на веб-порталі НДІ інтелектуальної власності (зап.20):

Відповідно із ст. 16 «Закону України про авторське право і суміжні права» за створення і використання службового твору автору належить «авторська винагорода», розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) або цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. При цьому, трудовим договором між ними може передбачатися умова щодо укладення цивільно-правового договору про створення об’єкта авторського права і (або) суміжних прав та обов’язок працівника щодо сповіщення про створення такого об’єкта.

Однак, виплата працівникові заробітної плати не є тотожною виплаті йому авторської винагороди за створений твір у зв’язку з виконанням трудового договору, навіть, якщо в зазначеному договорі передбачено створення робітником службових творів. Оскільки заробітна плата – це винагорода за виконану роботу залежно від певних умов, а «авторська винагорода» – це всі види винагород або компенсацій, що виплачуються авторам за використання їх творів. Отже, роботодавець може здійснювати одноразово виплату «авторської винагороди» за створення і використання творів у вигляді премій та компенсацій.

Viewshare: інтерфейс для нашої спадщини

2011-11-06T14:21:00.001+02:00

Для усіх тих, хто завжди жадав поділитися зі світом своєю колекцією, але потерпав від різноманітних техно-перешкод, Бібліотека Конгресу пропонує нову безкоштовну послугу: Viewshare – відкрита платформа для створення цифрових колекцій. Реєструєтесь, імпортуєте дані, налаштовуєте інтерфейс (доступні інтерактивні мапи, графіки, часові рядки, хмаринки теґів), зберігаєтесь і обмінюєтесь посиланням з ким завгодно. Чи все насправді так просто як пишуть? – Спробуйте перевірити!

Розшарені вчені

2011-11-04T16:19:00.002+02:00

У січні 2009 року математик з Кембріджського університету Тім Гаверс (Tim Gowers) вирішив використати свій блоґ для запуску незвичного соціального експерименту. Він вибрав складну математичну задачку і намагався її вирішити у відкриту – використовуючи блоґ запустив запрошення ділитися ідеями. Тім назвав експеримент Polymath Project. Через кілька годин, пан Гаверс отримав коментар від канадсько-угорського математика, потім від шкільного вчителя математики з Арізони, від математика Каліфорнійського університету... за 6 тижнів задачу було вирішено.

Здавалося б – нема перешкод на шляху до реалізації цієї ідеї. Однак, такі проекти як Polymath досі залишаються винятком, а не правилом. Чому так? Читайте у матеріалі Макла Нельсона.

Стандарти для бібліотек внз

2011-11-04T12:03:00.000+02:00

Рада директорів Association of College and Research Libraries (ACRL) затвердила нові стандарти для бібліотек вищих навчальних закладів – 9 свіжо відредагованих принципів світобудови для академічних книгозбірень. Кажуть, що це неабияк допомагає керівництву просуватись, вдосконалюватись та досягати. Словом, n-кількість сторінок суцільної бовтології, яку тепер не потрібно вигадувати самотужки – підгледіти на сайті ACRL.

Додайте паперовим книгам інтерактивності

2011-11-02T21:38:00.000+02:00

Неоднозначний маркетинговий хід від видавця Atria, яка презентувала книгу оснащену смарт-чіпом – підносите смартфон до RFID-наліпки і з'явиться сайт з додатковими матеріалами про книгу. Позитив – рекламні сторінки потрібно буде створювати, відтак збільшиться кількість робочих місць. Негатив – як це вплине на ціну книг? У будь-якому випадку – А чи не простіше взяти у руки книгу не підносячи смартфон?

Науково-технічні заходи України

2011-11-01T15:40:00.000+02:00

БД Науково-технічні заходи України створено за результатами щорічної реєстрації та складання плану науково-технічних заходів (НТЗ), що проводяться в Україні міністерствами, відомствами, установами Національної академії наук, іншими організаціями та фірмами починаючи з 2005р. Інформація подається українською та російською мовами. Обсяг бази даних: понад 6830 записів. Режим поповнення: щоденний. Умови доступу: некомерційні.

Це одна з багатьох анонсованих баз від Українського інституту науково-технічної і економічної інформації (УкрІНТЕІ). Попри те же сказано: пошукова система дозволяє зробити пошук за тематикою, рубрикою, типом, видом НТЗ, місцем проведення... поки бачу можна проводити пошук лише за датою (використовуйте кнопку Календар). Шкода звісно, що не доступні усі пошукові опції, але для планування свого робочого турне цього імхо достатньо.

У найгіршому випадку

2011-11-01T12:22:00.000+02:00

Олександр Марков: «…Комерційні інтереси видавництв у жодному разі не повинні стояти на шляху поширення наукових знань, оскільки це псує саму сутність науки. Джерела фінансування у наукових публікацій повинні бути іншими: їх повинні оплачувати або держава, або науково-дослідні установи, або, у найгіршому разі, самі автори – але в жодному разі не читачі».

Чому всім так кортить влучити у авторів? А, наприклад, плата за ліки не псує саму сутність медицини? Чи плата за квиток саму сутність мистецтва?

Pecunia non olet

2011-10-31T17:58:00.000+02:00

Річард Пойндер (Richard Poynder) поділився складною та заплутаною «історією без акцентів» оа-видавця InTech. Неоригінальний був би детективчик про крокуючих золотим шляхом (закиди у недбалому рецензуванні, публікації заради наживи, агресивний спам-маркетинг…), однак – InTech вирішив стати одним з меценатів Тижня Відкритого Доступу, а SPARC прийняли пожертву. У відповідь колюча замітка на блозі Gavia Libraria – Якщо ви спите з собаками, то не дивуйтесь звідкіля у вас блохи.

Один фрагмент від Пойндера мене особливо потішив:

Якось в авторів виникли підозри, що рецензенти у InTech взагалі відсутні. Гендиректор «заспокоїв» науковців розповівши, що після більш як ста років сталої моделі публікування наукових робіт, настав час рухатися далі і використовувати нові механізми – читачам слід самим вирішувати читати статтю, чи ні.

Нагадало слова Фейєрабенда: У загальноосвітніх школах вивчення майже всіх галузей науки є обов'язковим. У той час як батьки шестирічного малюка можуть вирішувати, виховувати з нього протестанта, католика, чи атеїста, вони не володіють такою свободою щодо науки. Фізика, астрономія, історія повинні вивчатися. Їх не можна замінити астрологією, натуральною магією або легендами.

Пізніше звісно ж виявилось, що усе це було невірно витлумачено, насправді гендиректор говорив про свої уявлення розвитку моделей експертної оцінки, як вони могли б розвиватися в довгостроковій перспективі, однак поки експертна оцінка залишається невід'ємною і життєво важливою частиною всього видавничого процесу.

Open Access: історії успіху

2011-10-29T00:33:00.000+03:00

Сайт open access success stories покликаний нести добру вість про силу і дива, які творить відкритий доступ по всьому світу. Можна вибирати історії з 12 країн, і звузити пошук корисний для: автор, вчитель, бібліотека… Поки ви надсилали власні історії, я обрав для себе найкращу. Важко було… І німецький pedocs, і читаний First Monday… але зрештою перемога дісталася Емелі Холмс (Emily Holmes).

У 2010 році професор Емілі Холмс разом з колегами з відділу психіатрії Оксфордського університету опублікувала статтю про використання комп'ютерної гри Тетріс, як когнітивної вакцини проти травматичних спогадів. Результати дослідження було вирішено опублікувати у ВД-журналі PLoS ONE. А далі все як у казці про open access: і увага колег-професіоналів, і медіа не давали спокою, і прості смертні вітали з проривом… але звісно найголовніше – тисячі психіатрів по всьому світу прочитавши статтю взяли на озброєння Тетріс і допомогли своїм пацієнтам.

Для кращої індексації Google

2011-10-28T15:34:00.001+03:00

Зате нас ґуґл добре індексує… Цю фразу вже протягом двох років доводиться регулярно почути від якогось доповідача доглядача репозитарію. Але що вона насправді означає? Так пошуковець Google індексує мільярди сторінок і якщо ви десь не намудрили з googlebot disallow, то серед них затешуться і сторінки вашого репозитарію. Більш того – якщо ввести автора і назву статті в архіві, н-лад іван вирвиоко світіння кристалів формальдегіду на квазі-молекулярному рівні в україні кін. 19 поч. 20 століть, то ймовірно ґуґл відобразить цю сторінку в результатах пошуку.

Подібних результатів автор може досягти і самотужки, створивши наприклад щоденник на якійсь безкоштовній блоґ-платформі. Але на якій сторінці результатів відобразиться робота пана Вирвиоко якщо ввести лише запит формальдегід? А якщо запит англійською? Скільки сторінок результатів пошуку пролопатить середньостатистичний користувач?

Власне, усе вище написане давнооо… вже не новина, існують спеціалізовані пошукові машини, бібліотекарі каталогізують ресурси видимого і глибокого вебу, створюють тематичні інформаційні ресурси, піарячи їх у Мережі… Як? У вас ніхто такого не робить?!! Ну зате вас ґуґл добре індексує!..

Відео про Відкритий Доступ

2011-10-26T23:05:00.000+03:00

Прогнозовано мляво плентається Тиждень Відкритого Доступу Україною… хоча, ще є час. Нагадав, що якось мені були запропонували повоювати по іншу сторону барикад. Що з того вийшло ви не побачити, але в процесі жонглював різними ідеями і ось одну з «відкинутих» нинька презентую. Таке собі відео – а-ля про Open Access для найменших.

Yāna

2011-10-23T00:12:00.000+03:00

До сьогодні кожен видавець ВД-журналу повинен був самотужки розвивати власні мобільні додатки, або добряче платити іншим за дану послугу. Однак, тепер видавці зможуть зазирнути під капот і подивитись, що від них приховували – з’явилася безкоштовна Yāna, з відкритим вихідним кодом, яка забезпечить базовий шаблон для мульти-платформних мобільних журнальних додатків. Детальна документація щодо налаштування у комплекті.

Journal Usage Factor (JUF)

2011-10-20T10:05:00.001+03:00

Мета проекту Usage Factor дослідити як онлайн-статистика використання журналу може допомогти оцінити його впливовість та якість. Для цього вигадано новий показник Journal Usage Factor (JUF). Чи буде JUF прийнятий дослідниками, видавцями, бібліотекарями, науково-дослідними установами? Чи буде він достовірним та надійним? Чи існують економічні моделі для його реалізації, які будуть прийнятними для зацікавлених груп? Ось над чимось таким продовжують працювати учасники проекту.

Вираховується Journal Usage Factor доволі просто – співвідношення кількості завантажень опублікованих у журналі статей за певний період до загальної кількості статей журналу опублікованих онлайн за певний період.

Але на цьому простота схоже закінчується. Використання (мабуть точніше буде завантаження) статті може залежати від формату, від веб-інтерфейсу, статті можуть розміщуватись одночасно на декількох ресурсах… ітп. речі здатні впливати на JUF. Творці намагаються усе це врахувати (вже можна почитати кілька рекомендацій), але схоже – уся боротьба за визнання ще попереду.

Amazon працює над «Netflix для книг»

2011-10-19T18:56:00.000+03:00

Amazon планує запустити сервіс, який пропонуватиме клієнтам доступ до бібліотеки книг за фіксовану щомісячну плату. Компанія веде перемовини з видавцями, але поки невідомо на якій стадії даний проект, оскільки багатьом видавцям не до вподоби ця ідея. Бібліотека ніби міститиме в основному старі твори, а також існуватиме обмеження скільки саме книг користувач зможе завантажувати кожного місяця. Також, на додачу, за чутками Amazon планує запуск 7-дюймового планшету – конкурента IPadу.

Майбутнє публічних бібліотек

2011-10-19T11:44:00.000+03:00

Яким буде світ у 2030 році і які функції у ньому будуть виконувати бібліотекарі? Які послуги запропонують публічні бібліотеки і хто буде ними користуватись? Про що запитуватимуть бібліотекарів користувачі майбутнього? Ці та інші питання ставлять перед собою творці проекту «Future scenarios for NSW public libraries». Мета проекту – розробка можливих сценаріїв майбутнього бібліотек Нового Південного Уельсу. Результат – розробка Bookends scenarios, що містить чотири альтернативні сценарії світового розвитку до 2030 року і відповідно – чотири бачення майбутнього публічних бібліотек.

1. Оптимістичний

Державні і місцеві органи влади щедро субсидують бібліотеки визнаючи їхню соціальну роль. Все це відбувається у просторі ліберальної системи авторського права, яка не обмежує діяльність бібліотек з перерозподілу збереженої інформації.

2. Наглядати і карати

Держава всіма силами стає на захист інтелектуальної власності, відповідно – бібліотека забезпечуватиме доступ лише до контенту, який не перечить угодам, ліцензіям…

3. На дні

Держава остаточно відвертається від бібліотек, останні будуть витісненні з соцжиття під напором більш сучасних, привабливих, але вже повністю комерціалізованих «колег». Це вплине на якість загального вмісту – переважатимуть масові, легкі, попсові інфопродукти. Публічки перетворяться на такі собі нішові центри аматорського мистецтва, а соціальна нерівність у доступі до інформації тільки зростатиме.

4. Прощай класика

Держава визнає Інтернет як життєздатну альтернативу бібсистемі. Бібліотека зможе конкурувати з Мережею у наданні доступу до знань та інструментів для фільтрації контенту. Бібліотеки намагатимуться впоратися з новими умовами, при цьому повністю відкинувши свою класичну місію.

Ціна читацького

2011-10-18T15:10:00.000+03:00

Журналісти провокативної та викривальної програми «ПРАВОкація», вирішили довідатись на скільки правомірний збір зі студентів за читацькі квитки – фрагмент передачі за 17 жовтня 2011р. Хоча у відео акцент саме на бібліотеці ЛНУ ім. Франка, підозрюю це не єдиний внз України, де запроваджено подібну практику.

Так хто ж повинен оплатити вартість виготовлення читацького? Проблема у недосконалому законодавстві? Ненаситній Альма-матер? Чи буря у склянці від журналістів?

History to Herstory: Її історія

2011-10-14T13:45:00.000+03:00

History to Herstory з’явилась у 2003 році за фінансової підтримки Big Lottery Fund, West Yorkshire Archive Service та партнерів University of Huddersfield, The Bronte Society, Hull Local Studies Library і Leeds City Council Libraries. Разом вони відібрали понад 80 тисяч архівних матеріалів, що ілюструють життя жінок Йоркширу за останні 800 років. У 2011 році усе це діло перерозлили і зробили вільнодоступним у Мережі.

History to Herstory розділена на вісім ключових тем: видатні жінки, жіночі групи та асоціації, жінки і психічне здоров'я, жіночі щоденники, жіноче листування, жінки і політика, жінки і робота, жінки і війна.

Здавалось би доволі специфічний ресурс і може стати у нагоді лише для підготовки н-лад виставок про сестер Бронте, Емі Джонсон, Ен Лістер... Однак, так трохи погортавши – доволі пізнавально, до того ж принципи побудови History to Herstory можна використати при створенні власних освітніх ресурсів. Заньковецька, Косачі, Крушельницька, Кобилянська, Білокур, Теліга, Петрусенко, Мірошниченко... – де?

Певний політичний підтекст з боку виконавців

2011-10-13T20:20:00.000+03:00

Віктор Вергунов, директор Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН:

«…Ідея минулого уряду надати кожному селу комп’ютер завдяки фінансовій підтримці Б. Гейтса через певний політичний підтекст з боку її виконавців була приречена на невдачу».

Звідси. А була ідея кожному? Говоримо Гейтс(и) – розуміємо Бібліоміст? – Що за політичний підтекст такий? І як воно бути приреченим на невдачу?

FreeCite

2011-10-13T12:50:00.001+03:00

У презентаціях семінару «Корпоративна взаємодія бібліотек у мережевому середовищі» надибав згадку про FreeCite – застосунок з відкритим вихідним кодом для синтаксичного аналізу (парсингу) бібописів документів. Можна використовувати його як веб-додаток, сервіс, чи запустити на власному сервері. Розповсюджується під ліцензією MIT.

Річ хороша, але схоже продукт не дружить з кирилицею. Приклад з самої презентації (Слайд 10) парсингує якось так:

З латинкою не так драматично:

Springer Science + Business Media на Франкфуртському книжковому ярмарку 2011

2011-10-11T15:12:00.000+03:00

Простота управління бібліотекою з Koha

2011-10-11T14:33:00.000+03:00

У свіжому номері Linux Magazine можна погортати статтю Евелтона Продрома (Evelthon Prodromou), ІТ-директора бібліотеки Кіпрського університету – Book Keeper: Easy library administration with Koha, у якій описується процес інсталяції та конфігурації Koha 3.02 на 64-бітному сервері з openSUSE.

Book Citation Index від Thomson Reuters

2011-10-10T22:03:00.000+03:00

Thomson Reuters запустив Book Citation Index, новий ресурс на платформі Web of Knowledge, який міститиме вичерпну інформацію про цитування книг. Покриття 25.000 книг з галузей природничих, соціальних, гуманітарних наук та мистецтва. Для покращення пошуку книги індексуватимуться на рівні розділів. Чарльз Уоткінсон (Charles Watkinson), директор Purdue University Press: У Мережі книги ризикували стати невидимими. Book Citation Index перенесе монографії назад до серця дослідницького процесу, де їм і місце. Це стане основною перевагою для видавців, бібліотекарів та дослідників.

SciVerse Scopus Alerts Individual: місяць безкоштовно

2011-10-09T17:03:00.000+03:00

Elsevier оголосила про випуск нового мобільного додатку SciVerse Scopus Alerts Individual, який забезпечить не інституційних передплатників доступом до Scopus. Серед потрібного – функція пошуку та оповіщення, яка дозволить дослідникам отримувати інформацію про нові публікації та цитування робіт. Додаток вже можна спробувати у iTunes store і AndroidMarket, доступна 30-денна безкоштовна пробна версія.

Для інституційних передплатників подібний додаток вже давно доступний. Це здається вперше Elsevier запропонував щось для індивідуальних клієнтів + після закінчення пробного періоду $19.99 не видаються вже аж такими не підйомними. У мене, як то кажуть – ні iPhone, ні Android… тестуйте самостійно.

Студенти витрачають забагато грошей на підручники?

2011-10-09T15:41:00.001+03:00

Видавці електронних підручників підкреслюють, що академічні книги занадто дорогі і їх електронні версії є відмінним способом заощадити гроші. Компанія Credit Confidential організувала дослідження, у якому взяло участь 756 британських студентів. Результати: респонденти витрачають більше грошей на підручники (в середньому 76,34 фунтів у перший місяць навчального року), ніж – увага! – на алкоголь (65,34 фунтів).

Бачите, як далеко просунулась британська соціологія – ціну підручників порівнюють не з вартістю проїзду, чи з вартістю кг капусти. Якщо вже студенти почали витрачати на підручники більше ніж на випивку, отже щось не те коїться у британськім королівстві.

Також дослідження показало (ніхто не дивуватиметься), що більше на книги витрачають саме студенти перших курсів. На користь е-підручників також і загальне фінансове становище студентів: 32% позичають гроші у друзів і родичів, 13% використовує кредитки, 9% банківські позики.

Прінстон йде у Відкритий Доступ

2011-10-08T16:30:00.000+03:00

Прінстонський університет офіційно заохотив працівників пов’язувати долю своїх статей з open access і водночас розкритикував політику великих видавництв. Мулька стара як світ – Вчений за гроші університету проводить дослідження, викладає результати у статті, а потім університет знову витрачає гроші, щоб купити статтю свого ж ученого. Видавці ліниво нагадують – А хто ж забезпечить гідне рецензування робіт? Більше в The Conversation.

Так як йдеться далеко не про останній вуз у світі – цей досвід потрібно буде згадувати. Як завжди – в теорії. Слідом за електронною книгою, створенням бібдодатків до iPod, видачею Kindle додому… досвід Прінстона видається абсолютно відірваним від українських реалій, у яких науку тільки намагаються повернути в університети, кафедральні збірники ніжно обзивають мурзілками і найчастіше просто морально заохочують публікувати свої праці в престижних іноземних наукових виданнях, які сам університет ніколи і не збирався купувати.

До того ж, мені невідомо на скільки правомірні мандати деяких українських інституцій щодо ВД. Цивільний кодекс України п. 1 ст. 443 – Використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Залишмо хліб юристам, а самі припустімо – «науковий співробітник h>5» у носі мав ВД-мандат. Каратимуть, звільнять… і залишать тих, хто чесно позакидав усі мірзілки в архів? Гадаю, у цій непотрібній боротьбі між Відкритим Доступом і Здоровим Глуздом – останній таки візьме гору і в Прінстоні, і в Україні.

Повір у себе!

2011-10-08T00:58:00.000+03:00

Після кількох годин безрезультатного ґвалту однієї цікавої бази – таки здався і вирішив написати у службу підтримки. Так як це був чужий монастир, підписався яко стюдент. Відповідь надійшла доволі оперативно і перевищила всі мої очікування – you will need to contact your librarian.

Речі виходять з-під контролю...

2011-10-08T00:44:00.000+03:00

…коли бібліотекарі виходять на марш (звідси)

F1000 Journal Rankings

2011-10-06T12:43:00.000+03:00

Faculty of 1000 запустили новий сервіс – F1000 Journal Factor, який на відміну приміром від імпакт-фактора, розраховуватиметься щомісяця і відтак «забезпечуватиме постійно обновлювану картину науковартості журналів в царинах біології та медицини». Вираховується якось складно, побудований на рейтингу окремих статей оцінених незалежними експертами. Для потрапляння у рейтинг ряд вимог, зокрема – як мінімум 24 статті відомих PubMed. Потрібна передплата, є freetrial.

3dPackage: генератор обкладинок

2011-10-04T14:47:00.002+03:00

Частенько так доводиться орудувати не найкращими світлинами, сканами книжкових обкладинок для створення виставок, презентацій, повідомлень... 3dPackage дозволяє миттєво та безкоштовно створювати у вікні браузера 3D-обкладинки. Просто завантажуєте фоти для обкладинки, крутите у всі боки, спиняєтесь під вірним кутом і отримуєте 3D-зображення потрібного формату (JPG, GIF, PNG). Дуже швидко і сердито. Для витонченіших естетів рекомендовано завантажити Box Shot 3D = отримати значно більше функцій для настроювання 3D-зображення. Це лише на кілька секунд довше, а результат кращий у надцять разів.

Початкове зображення звідси.

Не знаю, чи саме ці програми використовують у Рівненській державній обласній, але візуально імхо виглядає дуже навіть симпатично. Підозрюю, про існування схожих, цікавих прог – лінки у коментарях вітаються.

HEARTH: господині на замітку

2011-10-03T21:39:00.000+03:00

HEARTH – англомовна вільно доступна електронна колекція книг і журналів 1850-1950 рр. з домогосподарства та суміжних дисциплін. 771.493 сторінок, 1180 книг, 16 журналів. Матеріали розділено на розділи (догляд за дітьми, мода, кулінарія, гігієна…), до кожного написано коротке оглядове есе, + тематичні бібліографічні списки, + пошук, + абетковий browse.

Media History Digital Library

2011-10-03T16:53:00.000+03:00

Media History Digital Library – некомерційна ініціатива з диджиталізації колекції періодики про кіно, радіо, телебачення, звукозапис. Проект здійснюється за підтримки власників матеріалів, які люб’язно надали їх для сканування, та донорів, що справно вносять пожертви для покриття витрат пов’язаних зі скануванням. У даний момент представлено вже понад 200.000 відсканованих сторінок і це число постійно зростає.

Клацаємо на розділ Collections і вибираємо потрібне. Advanced Search поки недоступний, але обіцяють, що незабаром прикрутять. Можна вибирати читання-онлайн, завантажити PDF, або відвідати сторінку Internet Archive щоб піддивитись бібопис.

Early Music Online

2011-10-02T11:04:00.000+03:00

Early Music Online – пілотний проект, який реалізується в рамках програми Rapid Digitisation 2011. Вже сьогодні доступно понад 300 томів оцифрованих нотних записів XVI ст. Щоб переглянути об’єкти можна скористатися каталогом Британської бібліотеки (тиснемо I want this), або краще відразу ж завітайте у Royal Holloway's digital repository. Згідно ліцензії можна використовувати контент для будь-яких освітніх цілей, зась – для комерції.

Бібліотека протесту

2011-09-29T12:14:00.001+03:00

У Нью-Йорку триває акція протесту Occupy Wall Street. Чимало активістів ні вдень ні вночі не залишають своїх бойових позицій, відтак – є достатньо часу для збагачення теоретичного багажу. Невідомо на скільки стихійно зародилася бібліотечка у протестувальників, але приємно, що це не купа макулатури і напис library справді доречний – на світлині можна розгледіти Колгосп тварин Джорджа Орвелла, біографію Емми Ґолдман, Демократія в Америці Алексіса де Токвілля...

Не пригадую – наші громадяни підчас протестів букіністичні смаки якось виказують?

Пістолет, Володю, переважить сто тисяч інших доказів!

2011-09-27T12:48:00.000+03:00

Таблиця від Frederick Friend Open Access Business Models for Research Funders and Universities (P. 17) про сильні та слабкі сторони інституційної моделі сховища (клікабельне). Серед «–»: Деякі дослідники більше цінують спорідненість з міжнародними науковими групами, аніж з власною установою.

Хлопці з arXiv подбали

2011-09-26T00:17:00.000+03:00

У п'ятницю на arXiv.org з'явилась стаття колаборації OPERA з сенсаційними результатами: швидкість нейтрино виявилася більшою за швидкість світла. Представник OPERA Антоніо Ерідітато (Antonio Ereditato) заявив, що усе багаторазово перевірено і тепер результати виносяться на загальне обговорення. Віднайти цінні відгуки на викладену роботу буває не просто, але arXiv напівавтоматично підтримує трекбек – перейшовши до статті, справа, окрім завантажити, цитування… ви побачити blog links.

Бракує мені таких blog links у багатьох інших архівах, адже, знову процитую Серріджа: Наука твориться не лише тому, що люди проводять експерименти, а й тому, що вони обговорюють ці експерименти.

Wowbrary

2011-09-25T16:39:00.000+03:00

Американський некомерційний сервіс Wowbrary пропонує користувачам щотижневі повідомлення (е-поштою і RSS-канали) про останні придбання бібліотеки. Достатньо ввести поштовий індекс і знайти у списку найближчу бібліотеку, яка вже приєдналась до Wowbrary. Від бібліотекарів – жодних зусиль, зберуть усе самі, достатньо мати відкритий каталог, або Z39.50. Але...

Участь у проекті вимагає спонсорських пожертв – від $500 / рік для бібліотек маленьких містечок до декількох тисяч доларів для мегаполісів. Ще у комплекті: повідомлення для Facebook, віджети для сайту, звіти про розсилку… словом, усілякі брязкальця, щоб хоч якось виправдати розмір пожертв.

Колись закликав створити сердито і безкоштовно щось подібне.

Електронні інформаційні ресурси НБУВ

2011-09-22T15:33:00.001+03:00

З часів березневої згадки доступних всім і кожному електронних ресурсів НБУВ побільшало, вони урізноманітнились + інтерфейс став значно дружелюбнішим. Нарешті і на сайті української бібліотеки! можна запросто та без перешкод розгледіти справді унікальні речі. Читачам мабуть буде цікаво поглянути на колекцію інкунабулів (видання ХV ст., від часу заснування друкарства до 1500 р. включно), чи на стародруки, рукописи, прижиттєві видання класиків української літератури (Львівський Апостол 1574 р., Енеїда 1798 р.)... чи навіть на радянський лубок.

Бібліотекарям не завадить залізти в Електронний архів науково-довідкових видань (про дослідження архівних та спеціалізованих бібліотечних фондів НБУВ) – Науково-методичні посібники.

Решту розділів – тицяйте самі. З неприємностей – Електронна бібліотека буде доступна тільки у локальній мережі НБУВ.

Abstract і анотація

2011-09-20T15:23:00.000+03:00

Написання анотації та abstract для мене lapis offensionis. Ніби: анотація = annotation, abstract = реферат. Звідси, abstract – короткий огляд того, що саме написано в публікації, annotation – коротка характеристика, про що і для кого написано. Однак, як правило, в українських статтях abstract – це слово в слово перекладена анотація (випадковий приклад). Як же все-таки писати ті abstractи з анотаціями?

Віртуальне чи реальне?

2011-09-19T16:27:00.002+03:00

Тетяна Добко: «Для позначення сучасної науково-інформаційної діяльності довідково-бібліографічних служб бібліотек на сторінках фахових видань дедалі частіше почали з’являтися терміни: віртуальна довідкова служба, віртуальна довідка, онлайнове обслуговування тощо. Набуло поширення і застосування словосполучень віртуальні читачі, віртуальні користувачі, віртуальні відвідувачі тощо ... Зміст поняття «віртуальний» чітко визначений у фахових виданнях ... Та й у масовій свідомості слово віртуальний сприймається саме як ілюзорний, умовний, уявний, хоча останнім часом під тиском його необґрунтованого вживання для позначення комунікаційних технологій воно набуває нового, безпідставно розширеного, значення.

У чому ж тут ілюзія і віртуальність? Адже на запит відповідає конкретний, як правило, високопрофесійний працівник бібліотеки, на деяких сайтах наводиться його ім’я, прізвище і навіть фото, а назва розділу... Віртуальний бібліограф. Нам здається, що це не коректно, у першу чергу, стосовно самих фахівців бібліотечно-інформаційної сфери, яких нині досить часто називають: операторами, консультантами, інструкторами, інформаційними посередниками, а також: дослідниками знань, навігаторами знань, інформаційними навігаторами, інтелектуальними навігаторами, менеджерами знань тощо».

Довідково-бібліографічне обслуговування в електронному середовищі: віртуальне чи реальне // Бібл. вісн. – 2011. – № 4. – C. 11-23.

Зауваження ніби слушне – як гадаєте? Потрібно буде переназвати допис «Віртуальна довідка» на цьому блозі. Стаття велика, у ній ще багато всього... читайте. Головне не пропустіть повз вуха заклик до дії:

«Доцільно було б створити спільними зусиллями інтегрований структурований ресурс відомостей про електронні довідки, бібліографічні покажчики, енциклопедії, який би постійно оновлювався. Його можна було б розмістити на сайті НБУВ та бібліотек-учасниць проекту. Але тут потрібна загальна заінтересованість бібліотечної спільноти України».

Цитування, як валюта наукової комунікації

2011-09-18T16:11:00.000+03:00

«…Цитати – сировина для бібліометрії. Вони можуть мати вирішальне значення для оцінки досліджень, досягнень, вони здатні впливати на політику передплати бібліотек. У такому розрізі цитати є валютою не лише метафорично, але і буквально. Крім того, посилання у веб-статтях – це гроші з точки зору економіки уваги: кожного разу, коли я посилаюсь на ресурс, я можу збільшити його вартість за рахунок підвищення його рангу для пошукової системи, тобто зробивши його більш помітним».

Pievatolo, M.C. The ambassadors’ honor: a citation policy for open access, 2011. In Bollettino telematico di filosofia politica. (Published) [Journal Article (On-line/Unpaginated)].

The World Wide Web Index

2011-09-18T01:00:00.001+03:00

Web Foundation і ще неназвані партнери незабаром кинуться реалізовувати проект Web Index, який оцінюватиме вплив Інтернету на політичне, економічне, соціальне життя різних країн. Цілком ймовірно, що на початку 2012 року ми справді побачимо перший Web Index, так як Google вже надав 1 млн. для реалізації цього проекту. Яка користь? Хто справді вірить що інтернетизованість якось впливає на наше ВВП – прогнозовано отримає ще один аргумент ЗА. Усі решта – за потреби зможуть включати посилання на цей звіт для збільшення кількості сторінок своїх робіт.

MapRank Search: для відділу картографії і не тільки

2011-09-16T16:21:00.002+03:00

Пошук картографічних матеріалів у звичайних АБІСах справа не з легких, адже через відсутність відповідного інтерфейсу запити потрібно формулювати словами. Швейцарський портал дослідження мап розробив гео-пошукову систему MapRank, яка аналізує географічні координати MARC21 (поле 034). Система зрозуміла на інтуїтивному рівні, жодних попередніх знань не потрібно: пошук на мапі від Google Maps, стандартний зум, додаткові фільтри (дата, час, масштаб...), найбільш відповідні результати відображено у верхній частині. Більше – у новому номері D-Lib Magazine.

Підставка для збереження стародрукованих книжок

2011-09-15T13:12:00.001+03:00

Продовження патентної тематики – що цікавого & бібліотечного запатентовано в Україні. Прогнозовано на запит бібліот* видало результати, які стосуються збереження, поширення е-інформації. Можна це насмілившись віднести до бібсправи з примішкою суміжних наук. Але ж хочеться чогось чистого...

І таке чисте знайшлось, щоправда – патент не діє (подається з дещицею історії для розігріву):

FREDRICK C. – LOCHWER STUDY TABLE.

HOWARD J. – WINTER BOOK REST WITH PAGE RETAINER.

Патент Российской Федерации N 2046590, кл А47 41/04, 1995

# 54538 ПІДСТАВКА ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ СТАРОДРУКОВАНИХ КНИЖОК ПРИ ЇХ ЧИТАННІ. Автор – Микола Митрофанович Омельченко.

Підставка відрізняється тим, що 1) нахилена робоча поверхня стільниці виконана увігнутою та утворена двома площинами, які з'єднані під кутом 145º-165º, а нижня сторона робочої поверхні обладнана планкою для упора оправи; 2) нахилена робоча поверхня стільниці по лінії розміщення корінця оправи виготовлена під кутом 25-35º, краще 30º до поверхні читального стола; 3) нахилена робоча поверхня стільниці і планка для упора оправи книжки обтягнуті шкірою (штучною шкірою або тканиною).

Бібліотекарю-винахіднику

2011-09-14T13:02:00.001+03:00

Вирішив подивитись у Google Patents, чи не патентували за океаном чогось кумедного для бібліотек. Розчарування... Переважно моделі стелажів, столів, ламп... і нічого схожого на perpetuum mobile для бібліотек. Однак, кілька пізнавальних картинок довоєнних років все-таки натягав.

HERBERT S. HIRSHBERG – LIBRARY-FINE COMPUTER. Комп’ютер підкаже скільки долярів зняти з читача-боржника.

ALEXANDER V. ABERCROMBIE – LIBRARY-CHECK SYSTEM. Для тих хто не любить писати: видав книжку – перестав фішку.

A. J. RUDOLPH – CATALOGUE AND INDEX. Якась надто хитра модель каталогу.

HAYDEN C. SNODDY – LIBRARY BOOK SUPPORT AND INDEX. Ніби зручно, але підозрюю, що плутався б у цих шнурках при веселих темпах книговидачі.

A. H. WARD – BOOK-SUPPORT. Найбільше сподобалось, але чи все виглядало б так само гарно, коли читач би замовив пів полиці?

А в українських бібліотеках хтось якісь диво-механізми пригадає?