За останні роки ми звикли, що штучний інтелект працює у форматі чату. Ми ставимо запитання – система відповідає. Для багатьох повсякденних задач цього достатньо, але академічна робота влаштована інакше. Дослідження потребує не одного запитання, а прочитання десятків або навіть сотень наукових статей, між якими потрібно знайти зв'язки, порівняти результати й поступово сформувати власне бачення проблеми. Щоразу завантажувати всі свої документи у віконечко чату незручно, тому варто придивитися до сервісів на кшталт Anara. На відміну від більшості сучасних ШІ-асистентів, Anara – це не просто чат-бот, а персональна наукова бібліотека, всередині якої працює штучний інтелект.
У наукометрії ми дуже любимо аналізувати авторів, статті, цитування, країни та університети. А ось редакційні колегії досі залишаються відносно недослідженим об'єктом, хоча саме вони значною мірою визначають, які теми, методи й підходи отримують шанс стати частиною канонічної науки. Тому, дивитися на мережі редакторів наукових журналів іноді навіть цікавіше, ніж на мережі співавторства.
