Майбутнє видавничої справи, або Всі журнали рівні, але деякі журнали рівніші за інші

Продовжуємо гортати спецвипуск Nature «Майбутнє видавничої справи», у якому всі публікації, так чи інакше, пов’язані з рухом Відкритого доступу. Наукові видавництва зіштовхнулися з кіберзлочинністю – два авторитетні європейські наукові журнали стали жертвою злочинців, що створили сайти-підробки журналів і отримали гроші від авторів за публікацію. Цікаво, що одному з самозванців навіть вдалось переконати Thomson Reuters включити посилання на журнал-підробку в список проіндексованих видань. Уявляєте, якби процес встановлення автентичності видавців доручили бібліотекам?! Приходить завкаф – «Мені сюди $500 відсилати?». Гадаю, що рух кадрів різко б пришвидшився…

Бібліотеки на перехресті

Багато провідних університетів та бібліотек світу прагнуть стати активними партнерами науковців, допомагати на всіх етапах наукових досліджень. Для цього бібліотеки створюють нові інструменти для збору, вивчення, візуалізації та обміну даними. У березневій статті Nature розповідається про передовий досвід забезпечення бібліотеками зберігання та доступу до вихідних даних досліджень. Поки ще не зрозуміло, наскільки успішним виявиться таке переосмислення місця бібліотек у науковій екосистемі (особливо з урахуванням обмежених бюджетів), однак бібліотеки світу вже рухаються у цьому напрямку. 

Інформаційний брокер і теорія бібліотечної змови

Малґожата Ковальська: «За результатами аналізу міжвідомчої групи з Прогнозування попиту на ринку праці у Польщі до кінця 2020 року різко зменшиться кількість спеціалістів задіяних у сферах сільського господарства, транспорту і палива та гірничодобувної промисловості. Натомість, швидко зростатимуть потреби галузей інформатики, телекомунікації, Інтернет та інформаційних технологій. Згідно цих прогнозів, на ринку праці існуватиме підвищений попит на інформаційних брокерів – спеціалістів, що шукають і надають інформацію на замовлення». 

Закинь працю в E-LIS

Ви – заклопотаний український бібліотекознавець, який шалено та палко підтримує ініціативу Відкритого доступу, але Вам постійно бракує часу, щоб усістися за комп’ютер і самостійно розібратися у тонкощах самоархівування? Пропоную вихід: надсилайте свої документи на мою електронну скриньку pan.bibliotekar@gmail.com, а я вже їх оперативно розміщатиму в нашому улюбленому найбільшому міжнародному відкритому електронному архіві з бібліотекознавства та інформаційних наук – E-LIS (Eprints in Library and Information Science).

Як знайти конференцію, матеріали якої індексуються в Scopus

Як і у випадку з пошуком назв журналів, перш за все – вільно забираємо файл List of titles (xlsx) зі сторінки Scopus. У завантаженому екселівському файлі відкриваємо аркуш Conf. Proceedings post-1995 (Матеріали конференцій після 1995 р.). Відразу ж користуватись переліком доволі незручно – відсутня країна проведення конференції + пошук за назвою конференції нам або 1) нічого не дасть, або 2) дасть далеко не все.

March Metrics: чемпіонат світу серед науковців

Спільнота Research2.0 з USC School of Pharmacy, що ставить собі за мету усіляко підтримувати ініціативу Відкритого доступу, оголосила Перший щорічний чемпіонат світу з впливовості наукових досліджень «March Metrics». Для визначення переможця будуть враховуватись різні метрики (від імпакт-фактору видання до кількості поширень у Facebook), але, ясна річ, кожна така згадка оцінюватиметься по різному. Так, наприклад, за публікацію у журналі відкритого доступу учасник отримає відразу 500 очок, а за кожен твіт нараховуватиметься лише 2 очки.

Електронна книга у США

Згідно дослідження Pew Research Center's Internet & American Life Project, що проводилось наприкінці 2012 р., кількість користувачів електронних книг у США, за останні 12 місяців, помітно зросла. Кількість читачів електронних книг збільшилася з 16% до 23%. Водночас, зменшилася кількість читачів друкованих книг – з 72% до 67%. Перехід до читання електронних книг співпадає із збільшенням власників електронних пристроїв для читання (ріст з 18% до 33%). А от позичали електронну книгу у бібліотеці лише 5% опитаних, хоча 31% користувачів знають, що бібліотеки пропонують таку послугу.

«Тернопільські» вебометричні рейтинги

Регіональна прив’язка звісно ж умовна, подія всеукраїнського масштабу, просто люблю особливо відзначати нестоличні проекти. Отож, з метою сприяння росту присутності науково-освітніх установ та книгозбірень в Інтернет-просторі, підтримки відкритого доступу до науково-освітніх та культурних надбань України, надання оперативних даних щодо веб-присутності, видимості та відкритості установ на сайті бібліотеки ТНТУ ім. Івана Пулюя щоденно підраховуються вебометричні рейтинги репозитаріїв України, ВНЗ України, бібліотек України та сайтів ТНТУ ім. Івана Пулюя.

З ІТ на ТИ II: післямова

Відразу кортить порівнювати цей конкурс з попереднім, однак стримуватимусь. Обмежусь лише тим, що у вересні 2010 р. ми отримали півтисячі відповідей, цього ж разу – півсотні. Але якщо порівнювати якість відповідей, кількість та важкість питань, час… загальний прогрес – більш ніж очевидний. Часто лунає, що бібліотека – це не тільки книги, отож і в запитаннях вирішив не оминути зображення, відео, мапи, перекладач… Тотальна більшість учасників граючись впоралась з таким підступом. 

WriteLaTeX і figshare: разом зручніше

Зручний безкоштовний сервіс WriteLaTeX, за допомогою якого можна створювати, редагувати та обмінюватись LaTeX-документами, відтепер дозволяє зберігати і публікувати свої документи безпосередньо у figshare. Щоб опублікувати роботу в figshare достатньо натиснути на відповідне посилання у редакторі WriteLaTeX. Додані таким чином документи залишатимуться закритими у figshare, допоки ви не надасте до них доступ.

Мобільний інтерфейс для DSpace

Часи мобільної гегемонії Greenstone скінчилися... Еліас Тзок (Elías Tzoc) з бібліотеки Університету Маямі на сторінках E-Lib Magazine розповідає як і для чого прилаштовувати мобільний інтерфейс до репозитарію на DSpace. Якщо вітчизняні розпорядники ds-архівів (репозитаріїв на DS у нас тотальна більшість) захочуть, то запросто зможуть отримати щось подібне. Робочу копію та інструкцію по установці хапайте зі самої статті, або з сайту DSpace на GitHub.

Результати конкурсу «З ІТ на Ти»-2

Золотий призер – Хроболова Ганна Володимирівна, бібліотекар 1 категорії, Наукова бібліотека НаУКМА, м. Київ. Сумарний бал – 16,5 з 20. Приз – планшет Asus Google Nexus 7. 

Срібний призер – Козицька Тамара Степанівна, заступник директора з питань механізації, комп’ютеризації та автоматизації бібліотечних процесів, Центральна бібліотека Хмельницької міської ЦБС. Сумарний бал - 15,5 з 20. Приз – планшет Pixus Play Two. 

Бронзовий призер – Косіна Тетяна Олександрівна, провідний бібліограф Центральної бібліотеки Антрацитівської МЦБС Луганської області. Сумарний бал – 15,25 з 20. Приз – прилад для читання електронних книг Pocket Book Touch 622. 

DRIVER: мережа європейських наукових архівів

Портал DRIVER пропонує дослідникам необмежений доступ до електронних документів з різних наукових дисциплін: понад 6830000 журнальних статей, дисертацій, книг, лекцій, доповідей і т.п., що регулярно надходять з 356 електронних архівів з 47 країн. Для керівників репозитаріїв існує кнопка Register your Repository. Сам реєструвати не спробував, але наявність Scientific Periodicals of Ukraine у списку репозитаріїв проекту підказує, що це можливо.

Конкурс «З ІТ на ТИ»-2: питання для учасників

Дайте відповіді на 10 запитань нижче, вказавши і відповідь, і посилання на веб-сторінку, на якій Ви знайшли цю відповідь. Намагайтеся навести посилання на найбільш авторитетне джерело, інформація з якого, на Вашу думку, найбільш достовірна.

Приклад питання: У якому році засновано організацію IREX?

Приклад відповіді: 1968

Картинки про науку

Повертаюся до питання – Де знайти легальні наукові зображення? Простенькі пошукові запити скеровують на добротні англомовні веб-підбірки – достатньо древні, але досі актуальні. Відтак, не бачу сенсу укладати все наново, а просто обмежусь згадуванням цих списків і ще додам від себе парочку веб-ресурсів. У переліках практично проігноровані цифрові бібліотеки і варто пам’ятати, що більшість з них містить розділ science. Звичайно ж мультимедія не обмежуються лише зображеннями – наукову анімацію, відео, таблиці… ви також знайдете за наведеними нижче посиланнями. 

SciStarter: громадянин науки

За допомогою SciStarter мільйони людей з усього світу можуть зробити свій внесок у науковий прогрес людства. Сервіс пропонує тисячі потенційних проектів запропонованих вченими, організаціями, компаніями, а також ресурси, продукти та послуги, які дозволяють усім бажаючим легко, весело та невимушено займатись науковою діяльністю. 

Не бійся молодого кандидата! та інші неприємності

Пропоную переглянути дві минулорічні статті з «Научных и технических библиотек». У першій публікації І. Стрєлкова переконує, що бібліотечному керівництву не варто цькувати молодих науковців: «Керівництву бібліотеки слід побоюватись іншого: невизначеності перспектив, незатребуваності наукового потенціалу, слабкого забезпечення умов наукової праці і творчої самореалізації. Усі ці фактори негативно впливають на ідентифікацію молоді у науковому співтоваристві, призводять до росту соціальної апатії, небажання працювати в бібліотеці, міграції молодих вчених з бібліотечної галузі…».

Він повертається! «З ІТ на ТИ»-2: Другий Всеукраїнський конкурс для бібліотекарів

Завдання конкурсу – виявити найкращих бібліотекарів України, які використовують сучасні інформаційно-комунікаційні технології для роботи, дозвілля та пошуку всякої всячини у відповідь на запити різних «чомучок»; а також популяризувати Інтернет-технології серед бібліотечної громади. Конкурс проводиться з метою заохочення працівників бібліотек України до постійного підвищення власної кваліфікації, покращення якості та ефективності роботи в мережі Інтернет. Щоб перемогти у конкурсі, потрібно якомога швидше і повніше відповісти на запитання, які будуть розміщені у визначений час на блогах «Бібліотечний автобан» та «Пан Бібліотекар».

Наукпоп #3. Космос

«Український космос» – К.: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2009. 

Прочитавши цю книжку, ти дізнаєшся про вагомий внесок українців в освоєння Космосу. Серед головних і генеральних конструкторів було майже 20 українців. Завдяки нашим космічним геніям – Ю. Кондратюку, С. Корольову, В. Глушку, М. Янгелю, В. Челомею, Г. Лозино-Лозинському та іншим ми маємо всі підстави пишатися українськими космічними досягненнями – колишніми і сьогоднішніми. Сподіваємося, що метафоричну назву «Український космос» ніхто не сприйме як зазіхання на те, що людям, на щастя, не належить…

«Неілюстративна» наука

Зіштовхнувся з хибним переконанням – «Для таких тем, як нанотехнології, напівпровідники, квантова механіка… ми просто не можемо підібрати яскравих легальних ілюстрацій. Нам доступні лише формули, чи обкладинки і усе це страшенно нецікаве». Звичайно, відразу ж закортіло розповісти про FigShare, Wikimedia Commons, PLoS ONE… однак, гадаю, варто зробити окремий допис про пошук безкоштовних легальних наукових мультимедійних документів. А поки обмежимось терміном  nanotechnology і проведемо пошук у Wellcome Images.

Бібліотека у законопроектах «Про вищу освіту»

У Верховній Раді зареєстровано три проекти Закону про вищу освіту: законопроект поданий групою депутатів від Партії регіонів, законопроект депутатів трьох опозиційних парламентських фракцій та законопроект підготований робочою групою при Кабміні під керівництвом ректора Київської політехніки Михайла Згуровського. Про різні мовно-політичні моменти законопроектів читайте у статті Катерини Аврамчук, я ж пошукав, що підготували законотворці для вузівських бібліотек.

Нові книги і вища освіта

В організації FirstBook переконані, що всі діти, незалежно від економічного становища їхніх батьків, можуть домогтися успіху в школі та в житті завдяки доступу до нових книг. За допомоги партнерів, меценатів, волонтерів First Book вже розповсюдила 100 мільйонів нових книг для дітей з бідних кварталів США і Канади. Неквапливо простудіювавши наступну іконографіку можна нібито переконатись у важливості місії організації.

Як додати документ у figshare

Про що сперечаються сучасні документознавці

Юрій Столяров: «Саму точну первісну інформацію про камінець, зірку і антилопу дають самі ці об’єкти, являючи собою у цьому випадку особливий клас документів. Назвемо ці документи аутентивними (з грец. autos – сам), тобто такими, що інформують про самих себе. Ось тепер у камінці, зірці і антилопі ми вбачаємо всі ознаки документу. Вони:

• здатні передати інформацію, яка потрібна досліднику;
• являють собою автознаки (у кожному випадку одинарні);
• є матеріальними об’єктами;
• можуть бути вписані у відповідний семантичний ряд – музейну колекцію у першому випадку, теоретичне уявлення про зоряне небо – у другому випадку і в класифікацію видів або в число мешканців зоопарку як об’єкта наукових досліджень – у третьому випадку».

Популяризацію науки можна порівняти з популяризацією спорту

Сєргєй Попов: «Говорячи про спорт, можна стверджувати, що здоров'я важливіше. Бог з нею з олімпійською збірною. Хай краще люди роблять зарядку, на вихідних грають у волейбол, гасають на велосипедах ітд. З наукою трохи складніше. Олімпійська збірна в науці – це основа високотехнологічної економіки ітп. Тим не менш, скоріш можна припустити, що здорова нація виплекає чемпіонів, ніж чекати, що вдасться відібрати 11 хороших футболістів у неспортивній країні. Хоча, звичайно, без спеціальних спортивних шкіл любителі так назавжди і залишаться любителями». 

Террі Діарі: «Бібліотеки вже віджили своє»

Террі Діарі (Terry Deary): «Я критикую саму ідею бібліотек. Public Libraries Act було прийнято ще у 1850 році. Але ми живемо не у Вікторіанській епосі, коли ми хотіли дати біднякам доступ до знань. Сьогодні для цього ми сплачуємо податки, щоб забезпечити обов’язкову шкільну освіту. Письменники ж мають заробляти на життя. Авторам, книгопродавцям і видавцям потрібно їсти. Ми ж не розраховуємо на те, що нас годуватимуть у бібліотеках. Книгарні закриваються, тому що хтось віддає продукт, який ті намагаються продати. Які ще галузі створюють продукт і дозволяють іншим його віддавати? Автомобільна промисловість впаде, якщо ми зможемо прийти до бібліотеки автівок і просто так взяти собі порш. Бібліотекарі прекрасні люди і бібліотеки прекрасні місця, але вони завдають шкоди книжковій індустрії».

Scirus інформує

Цікава фішка з’явилась у пошукової машини Scirus – біля результатів пошуку прикрутили логотип видавництва, агрегатора, бази даних у якій доступна конкретна стаття. Відтак, користувачам не потрібно переходити за посиланням, а можна візуально зорієнтуватися, чи потрапив документ у передплачені бібліотекою ресурси.

Про політику обов'язкового архівування

Жили-були вітчизняні науковці яким бувало доводилось писати чергові роботи – коли часу на написання майже не було, а статтю, тези… кров з носа потрібно подати. Не обов’язково такі роботи містили сліди плагіату, чи ще якогось інтелектуального злочину, а просто були неякісно вичитані, куці, не містили оригінальних досліджень ітп. Практика стала майже традиційною, ніхто на подібні етюди не зважав, допоки не з’явився відкритий доступ в обов’язковому порядку. 

Гадання на ромашках

Серед найпопулярніших документів на figshare (знову ж таки система рейтингування, яку так рідко використовують на наших бібліотечних сайтах) знаходиться цікавий депозит від Джейсона Колдітца «Процес публікації з Відритим доступом» (Jason Colditz «Publication Process with OA»). Поглянувши на схему, можна легко переконатись, що забезпечити відкритий доступ до власних досліджень у наш час зовсім не важко і рішення щодо самоархівуванння не стільки впирається у законодавчі обмеження, як у банальне «хочу-не хочу».

HTML презентації як альтернатива традиційним віртуальним виставкам

Хоч дехто з колег і створює віртуальні виставки на PowerPoint, чи аналогічному OpenOffice продукті, але я від такого варіанту не в захваті – файл слід спершу завантажити + потрібно мати встановлену програму для перегляду. Звісно, для того, щоб переглядати презентації безпосередньо у браузері існує SlideShare і подібні сервіси, але це знову ж таки – той самий PowerPoint, що вже давно проївся. Саме тому, запрошую поглянути у бік презентацій заснованих на HTML5 з використанням JavaScript і/або jQuery.

Оновлення документів у figshare

Часто виникає потреба підтримки веб-документів в актуальному стані. Це не проблема якщо ви власник ресурсу, але якщо ні – потрібно довго контактувати з адміністратором, або створювати нову версію, а потім ще новішу… Користувачі figshare позбавлені такого головного болю. 

Як додати документ у E-LIS

Перспективи надання доступу до веб-ресурсів

З доповіді Івана Дубинського Інтернет майбутнього: контент і технології «Портрет українського Інтернет-користувача – більшість українців користується Інтернетом зі стаціонарного домашнього ПК (62%). Згідно діаграми Тип доступу постійних Інтернет-користувачів комп’ютер за місцем навчання вказали лише 3% респондентів. Комп’ютер та Інтернет у бібліотеці схоже перебувають десь у зоні статистичної похибки. Як правило, постачальники накладають обмеження щодо використання інформаційних продуктів поза межами аlma mater. Звідси – відсутність згадок про бібліотеки це відображення інформаційних потреб користувачів, чи якість наших сервісів?

Негативний досвід

Кажуть, що «негативний результат – також результат», але це тільки так кажуть. Погортайте фахову вітчизняну, іноземну періодику… В усіх статтях щось неодмінно доведено, показано, підтверджено, обґрунтовано,  знайдено. Складається враження, що інтуїція вчених або ніколи не підводить і вони завжди знають де копати, або результати їм відомі заздалегідь.

Наукпоп #2. Їжа

Вольфганг Шивельбуш «Смаки раю: Соціяльна історія прянощів, збудників та дурманів» – К.: Критика, 2007. 

Книжка німецького історика Вольфганга Шивельбуша розповідає не просто історію прянощів, збудників та інших речовин, які люди ковтають або вдихають, щоб отримати приємні відчуття. Що важливіше, вона ставить питання: як ці речовини вплинули на хід історії? Як сталося, що в певні часи нові харчові предмети розкоші з'являлися в Європі? Чи була кава, чай і тютюн лишень випадковими наслідками колоніяльних відкриттів? А може, вони задовольняли потребу в нових засобах насолоди, раніше відсутніх? 

Рейтинг наукових журналів України

Єлизавета Копанєва уклала Рейтинг наукових журналів України згідно даних Google Scholar за 2007-2011 роки. Рейтингування проведено за h5-індексом, а в межах одного індексу – за кількістю цитувань. Пам’ятаймо, що це лише Google Scholar і тому не факт, що журнал «Комп'ютер у школі та сім'ї» (73 місце) справді крутіший за «Вісник НАН України» (96 місце).

Джанго вільний

Компанія Google вилучає з результатів пошуку сторінки з піратським контентом. Як це працює? Для прикладу, спробуймо відшукати фільм «Джанго вільний». Серед результатів пошуку Google видає повідомлення – Через скаргу, надану нам згідно Закону США про захист авторських прав у цифрову епоху, ми вилучили з цієї сторінки 2 результатів. Ви можете ознайомитися з цією скаргою на сайті ChillingEffects.org. Тісніше знайомимось зі скаргою = отримуємо 2 списки гіперпосилань (понад 1,5 тис.), більшість з яких досі справні. Орудуючи Ctrl+F легко знаходимо потрібний формат, чи мову.

Il fine giustifica i mezzi

Тріо техаських авторів засмучені ентузіазмом деяких сп’янілих від Відкритого доступу американських університетів та бібліотек – їхня надактивна підтримка руху не зупиняється перед вмовлянням,  маніпуляціями, «викручуванням рук» і примушуванням студентів зрікатися авторських прав. Зі слів одного з випускників: «Мені запропонували відмовитись від авторських прав, або я можу і не закінчити навчання». Як захиститись від зазіхань університетської влади?

Бути і не бути

Про успіхи та перешкоди на шляху до створення Державного реєстру національного культурного надбання: «Уряди в нашій країні змінювалися, але Положення про Державний реєстр ніхто не відміняв. Більше того, в Законі України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 1999 р., зокрема в ст. 14, наголошено: вивезенню з України не підлягають культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання. Отже, Реєстру немає, а законодавство на нього посилається. Можна уявити, як складно вирішуються питання щодо вивезення конкретної книги чи колекції. Усталилася вже практика зазначення в експертному висновку щодо цінності тієї чи іншої книги, що вона «може бути» чи «повинна бути занесена» до ДРНКН».

Ботанський жесткач

Із задушевної бесіди про перспективи альтметрікс: 
– Зирити хто лайкнув статтю – фішка для самих трушних ботанів. 
– Але ж мільйони людей ходять дивитись хто поставив їм двійку в «Одноклассниках» під весільним фото? 
– Вапщеубило! Так це ж пікча, а не стаття!

Ефект плацебо в бібліотечній справі

Ніби самозрозуміле твердження – читачі звертаються до бібліотеки задля задоволення власних інформаційних потреб. Немає потрібних документів – немає задоволення. Однак, серед бібліотекарів існує міф: читачі приходять у бібліотеку за «живим спілкуванням». Згідно даного переконання – розніжений увагою та інтелектуальною бесідою читач, покидатиме стіни бібліотеки задоволеним, навіть за умов мізерної пертинентності. Подібно як і в медицині, позитивний результат тут пов'язаний з підсвідомими психологічними очікуваннями користувача.

Куди подівся Open J-Gate?

Одна з найбільших баз даних журналів відкритого доступу Open J-Gate десь приблизно з травня минулого року почала нас лякати заспокійливим повідомленням Найближчим часом ми повернемося, а вже з січня ми потрапляємо на помилку 404 The page cannot be found. Дивно, але тенета зовсім не панікують через втрату Open J-Gate. Нещодавно бідкався, що житомирський ґарвестер мало рекламують, а тут зникнення світового титана (все-таки тисячі журналів) відбулось майже безшумно.

Медичний журнал Нової Англії: нехай багатий поділиться з бідним

Найстаріше та найвпливовіше періодичне видання з загальної медицини The New England Journal of Medicine (NEJM) реалізує просто чарівну політику відкритого доступу. Для більшості читачів статті NEJM доступні безкоштовно лише через 6 місяців після публікації. Однак, це обмеження не стосується читачів з найбідніших країн, для яких статті в HTML і PDF форматах відразу ж доступні безкоштовно для особистого використання. Сервер автоматично розпізнає IP-адресу і надає/не надає доступ згідно рейтингу ООН. Ми в списку.

Рейтинги Вебометрікс: з мене досить

Сайти з рейтингами Вебометрікс нарешті набули людської подоби та зручності навігації, тому більше немає сенсу самотужки їх укладати. Крім цього, є ще один неприємний момент. Новий рейтинг університетів обіцяють наприкінці січня. Якщо порівняєте липневий рейтинг вітчизняних внз з тим, що доступний зараз на сайті, ви помітите певну невідповідність позицій наших вишів. Рейтинги ж репозитаріїв, які оприлюднювались після університетських, не співпадають ще дужче (липень vs. сьогодні). Чи варто сприймати серйозно рейтинги, що офіційно оновлюються двічі на рік і тишком-нишком змінюються протягом року?

Інституційний репозитарій: варта витрачати гроші?

Мало кому відомо у яку копійку влітають академічні бібліотеки, що підтримують власний інституційний репозитарій. Дякуючи трійці науковців з Університету Міссурі (C. Sean Burns, Amy Lana, John M. Budd) можемо заглянути у чужу бухгалтерію. Сюрприз дослідження – річні видатки установ, що використовують відкрите програмне забезпечення, мало різняться від витрат установ, що використовують власні розробки. Питання ж щодо майбутнього інституційних сховищ – Користувачам потрібна велика кількість окремих архівів, чи все-таки краще було б їх об’єднувати? – залишається відкритим.

#pdftribute : Пам'яті Аарона Шварца

Науковці всього світу викладають у відкритий доступ тексти статей (хештег #pdftribute), щоб вшанувати пам'ять інтернет-активіста Аарона Шварца, який цієї п’ятниці покінчив життя самогубством. Шварцу загрожувало 35 років ув’язнення та близько 1 млн. доларів штрафу за скачування мільйонів документів з JSTOR і розміщення їх у вільному доступі. Посилання на звільнені документи можна переглянути тут.

Практичне бібліотекознавство

Наука ускладнилась. Якщо сидячи за шкільною партою можна було за виграшки пробігтися голяка Сіракузами разом з Архімедом, чи впиратися разом з Галілеєм «А вона таки крутиться», то сьогодні значно важче зрозуміти, що ж такого особливого у відкритті гіґґсівського бозона? Подібно ускладнилось і бібліотекознавство. Перед багатьма з нас повстає питання – Для чого колупатися в особливостях корпоративної каталогізації, чи тонкощах формату УКРМАРК, якщо за минулий рік нових надходжень кіт наплакав, а єдина загадка світобудови, яка цікавить колег-співробітників – скільки гривень додали до пенсії? 25, чи 30?

Наукпоп #1. Еволюція

Денис Гирд «Еволюція в образках». – Торонто, 1918. 

«Не ради слави, не ради зарібку, але ради ширення науки в нашім запізненім щодо осьвіти українськім народі видано сю книжку. А оповідаємо про се на те, що і другі взяли приклад; і щоб по цілій Північній Америці розпочався рух видання наукової літератури в українській мові. Всілякі вільні школи, відділи, товариства, тощо хай візьмуть на себе обов’язок видати хоч по одній добрій книжці, а се здвигне нашу українські літературу, здвигну нас усіх».

Бібліотекознавство і бібліотечна справа

Дивує протиставлення бібліотекознавства і бібліотечної справи. Чудернацько про це пишуть Н. Карташов і В. Скворцов у підручнику Общее библиотековедение: «Бібліотекознавство – це наука, це щось ідеальне, нарешті, це система знань, процес пізнання, відносно невеликий соціальний інститут. Бібліотечна ж справа – це практика, це щось матеріальне, область суспільного поділу праці, нарешті, одна з гілок гігантської системи інформаційного забезпечення суспільства». 

«Дуже нові» українські журнали в SciVerse Scopus

На сайті «Наука України в дзеркалі наукометричної бази даних SciVerse Scopus» можна знайти список вітчизняних журналів, які станом на жовтень 2012 р. не включені у Scopus Title List, але фактично вже індексуються у базі даних. Звучить дещо дивно, особливо якщо зважати на пересторогу використовувати список дуже обережно і лише з довідковою метою.