Показ дописів із міткою задача. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою задача. Показати всі дописи

The editors should avoid geographic bias in the selection of reviewers

Nowadays, peer review is a cornerstone of modern scholarly communication. Peer review is based on the principle that all scientists are equal: only specific work is evaluated, regardless of authors’ previous achievements, positions, institutions or countries. At the same time, each author has the right to freely choose a journal for publication and count on impartial peer review. However, recently I have started to notice that journal editors are asking me to review manuscripts exclusively from scientists from a certain group of developing countries. And this applies to journals of different fields and different international publishers. 

Волонтери об’єдналися, щоб архівувати українську культурну спадщину

Минув лише тиждень з моменту запуску ініціативи Saving Ukrainian Cultural Heritage Online (SUCHO), яку організували Квінн Домбровський (Стенфордський університет), Анна Кіяс (Університет Тафтса) та Себастьян Майсторович (Австрійський центр цифрових гуманітарних наук та культурної спадщини), а волонтери з усього світу вже архівували понад 1500 сайтів українських музеїв, бібліотек, цифрових експонатів, текстових корпусів та публікацій у відкритому доступі. 

Як працює Springer Nature Transfer Desk

Завжди неприємно коли редактор відхиляє твій рукопис, а крім того – потрібно шукати новий журнал для подачі. Springer вирішив скористатися цією нелюбов'ю авторів та створив службу Transfer Desk, що повинна забезпечити авторам зручне повторне надсилання роботи до відповідного журналу. Головний редактор журналу не просто відхиляє рукопис, а рекомендує автору надіслати його на Transfer. Автор вирішує – А чому б ні?! Експерт Springer аналізує рукопис і протягом одного робочого надсилає рекомендації щодо вибору журналу. 

Оцінка досліджень у гуманітарних науках

Вільян ван ден Аккер з Утрехтського університету дуже точно пише про те, що гуманітарії не повинні уникати боротьби за державні ресурси, слід розробити відповідну систему оцінки гуманітарних досліджень, а не розповідати виключно про свою особливість а-ля подивіться на ці нужденні екзотичні дисципліни, подивись, як вони в’януть, мов красиві квіти, що востаннє цвітуть у пустелі без води

Як результати досліджень вчених України впливають на розвиток технологій?

Продовження патентної теми. Пишуть, що цитування публікацій у патентах використовують для вимірювання впливу наукових досліджень на розвиток економіки. І далі – згідно з даними SciVal публікації працівників установ України в 2013–2017 рр. були згадані в патентах лише 87 разів. Якщо уважно роздивитись дані SciVal щодо цитувань українських публікацій у патентах, то відповідно до деяких показників – у нас справи навіть гірші, ніж у вчених Молдови. Тобто, більшість результатів наших досліджень не використовуються у промисловості, вони не приносять економічних прибутків, а ми вимушені закуповувати технологічні новинки закордоном. 

Рецензування наукових книг: кругова порука, або вони й справді це роблять

Практика розкриття імен рецензентів у наукових книгах – це звичайна практика в країнах Центральної та Східної Європи. Ми це сприймаємо як даність і часто навіть не замислюємось, що не весь науковий світ живе за такими ж канонами. Так, наприклад, у Європі та США не вказують імен рецензентів, а в Фінляндії та Фландрії на державному рівні використовують спеціальну етикетку peer-review label – прізвища рецензентів приховано, але це лого свідчить, що видавець провів рецензування роботи. У PLoS One з’явились результати цікавого дослідження, в якому автори спробували перевірити, чи польська практика розкриття імен рецензентів на обкладинках наукових монографій виконує функції peer-review label, і чи можна її використовувати в якості критерію оцінки наукових публікацій.

CHORUS Search: хто фінансує наукові дослідження

Пошуковий інструмент CHORUS Search дозволяє знаходити організації, що фінансують наукові дослідження. Принцип роботи дуже простий – метадані публікації, які передає видавець, наприклад, у Crossref, можуть містити заповнене поле Funder і, відповідно, двигунець CHORUS Search витягне інформацію з цього поля. Пошук можна проводити за DOI та назвами фінорганізацій, а потім уточнити результати пошуку за роком, типом, тематикою, видавцем, чи назвою видання. Розробники запевняють, що пошуковик працює з різними відкритими технологіями, агентствами та порталами, проте поки особливо помітний зв'язок з даними Crossref. 

Характеристика Тома В.

У книзі психолога і економіста Деніеля Канемана «Мислення швидке й повільне» прочитав про цікавий експеримент. Поданий нижче текст – характеристика Тома В., яку на підставі ненадійних психологічних тестів написав шкільний психолог, коли Том навчався у випускному класі: 

Том В. має потужний інтелект, хоча йому бракує справжньої креативності. Він відчуває потребу у порядку і чистоті, структурованих і впорядкованих системах, де кожна деталь перебуває на своєму місці. Його письмові тексти доволі одноманітні, написані механічно, іноді розбавлені заїждженими фразами, чи вигадками в стилі наукової фантастики. У нього сильна мотивація на здобуття знань. Том В. справляє враження людини, яка виявляє мало зацікавленості і співчуття до інших людей: йому не подобається працювати в команді. Він зосереджений на собі, однак має глибокі моральні переконання. 

The Journal of Brief Ideas: журнал ідей

Потрібно багато років, щоб первинна наукова ідея переросла у повноцінну публікацію у рецензованому журналі топ-рівня. Відтак, замість того, щоб відразу принести користь, автори роками виношують свої ідеї, а в результаті – багато з них так і залишаються неопублікованими. Запобігти цьому покликаний новий The Journal of Brief Ideas – науковий журнал, що містить виключно короткі виклади (до 200 слів) наукових ідей. Усі ідеї опубліковані в журналі архівуються на Zenodo, тому вони завжди можуть бути легко знайдені та процитовані. Просто зараз здійсніть пошук ідей і перевірте, які з них перебувають у тренді. Щоб додати, чи підтримати ідею потрібно мати ORCID.

Goodreads: поділись тим, що любиш

Goodreads – сайт, що допомагає людям знайти та поділитися улюбленими книгами. Goodreads дозволяє довідатись, які книги читають ваші друзі, відстежувати книги, які ви читаєте, читали, чи хочете прочитати, з'ясувати з відгуків спільноти чи підходить вам обрана книга та отримати рекомендації щодо книг, які вам повинні сподобатись. Власне, пишу даний пост саме через останню зі згаданих послуг. 

Google Play Книги: як долучитись бібліотекам?

В українському сегменті Google Play з’явився розділ з книгами, де мільярд користувачів Android із різними платформами з понад 50 країн можуть купити, або безкоштовно завантажити електронне чтиво. Водночас, у Google Play доступний безкоштовний додаток, що дозволяє користувачам завантажувати свої е-книги (до 1000 файлів у форматах EPUB або PDF) та переглядати їх на будь-якому пристрої (з можливістю синхронізувати свої закладки та нотатки). 

Саморобна підставка для сканера штрих-кодів

Натрапив нині на оригінальне побажання: чи можна якось отримати саму лише підставку для сканера штрих-кодів? Здавалося б, така нехитра штучка – а коштувати може кілька сотень гривень! Відтак, вирішив спершу пошукати у тенетах – раптом вдасться змайструвати підставку самотужки. Знайшовся простесенький варіантів від Unitech, що запросто можна відтворити в жерсті, але важко сказати на скільки конструкція зручна у використанні. Читачі, мабуть, також мають клопоти зі сканерами штрих-кодів, то ж нумо розповідайте – хто які має варіанти конструкцій? Без страху пропонуйте божевільні сміливі ідеї, а-ля відкрутити голову лампі, а з консервної банки зробити тримач.

Попит породжує придбання (ППП)

Всі ми знаємо, що хороший відсоток придбаних бібліотекою книг, так ніколи і не покидає своєї полиці. Як влучно помітив Ендрю Кіо: «Сама лише кількість томів зібраних у бібліотеці говорить нам тільки про їх вагу (в кг) та зайняту площу. Та на багато важливішими характеристиками колекції є її доцільність, якість і значення». Те ж саме можна сказати і про передплату електронних ресурсів. Щоб кошти витрачені на передплату не пропали даремно, нині у бібліотеках Північної Америки, Австралії та Європи активну перевірку проходить нова модель розвитку бібліотечної колекції Patron-driven acquisition (PDA) – користувачам пропонують великий вибір електронних документів, які бібліотека купує лише за фактом використання. 

Лимони і електронна книжка

В Україні все частіше відбуваються різноманітні біля-наукові ярмарки, фестивалі, форуми… участь в яких була б усіляко корисною для бібліотекарів. Проте, показати гідний бібліотечний перформанс не так-то просто. Погодьтеся, що це страшенно нудно, коли на стенді нічого не крутиться і не вибухає. Майстри бібліографічного перегляду книги надійно бережуть свої секрети, а самі по собі наші традиційні совкові бібліотечні стенди відіб’ють охоту від науки, читання, життя… будь-кому, хто матиме необережність підійти занадто близько. Що робити?! 

Проект Edge: нам подібне потрібне?

Видавець і підприємець Джон Брокман запропонував ідею третьої культури, «до якої відносяться науковці та мислителі-практики, що завдяки своїй роботі та виразним висловлюванням витісняють традиційних інтелектуалів у формуванні осяжних глибинних смислів нашого життя, по-новому визначаючи хто ми і що ми». Брокман вирішив збирати разом найкращі мізки цієї третьої культури в рамках проекту Edge, щоб ті задавали одне одному питання, які зазвичай вони задають самі собі. Так, щороку на сайті Edge проводиться опитування серед визнаних світових науковців та інтелектуалів. Цього року в світил запитують – «Через що нам варто хвилюватись?». Відповіді на питання 2005 р. «У що Ви вірите, але не можете довести?» можна знайти в тенетах у російському перекладі.

Ефект плацебо в бібліотечній справі

Ніби самозрозуміле твердження – читачі звертаються до бібліотеки задля задоволення власних інформаційних потреб. Немає потрібних документів – немає задоволення. Однак, серед бібліотекарів існує міф: читачі приходять у бібліотеку за «живим спілкуванням». Згідно даного переконання – розніжений увагою та інтелектуальною бесідою читач, покидатиме стіни бібліотеки задоволеним, навіть за умов мізерної пертинентності. Подібно як і в медицині, позитивний результат тут пов'язаний з підсвідомими психологічними очікуваннями користувача.

Практичне бібліотекознавство

Наука ускладнилась. Якщо сидячи за шкільною партою можна було за виграшки пробігтися голяка Сіракузами разом з Архімедом, чи впиратися разом з Галілеєм «А вона таки крутиться», то сьогодні значно важче зрозуміти, що ж такого особливого у відкритті гіґґсівського бозона? Подібно ускладнилось і бібліотекознавство. Перед багатьма з нас повстає питання – Для чого колупатися в особливостях корпоративної каталогізації, чи тонкощах формату УКРМАРК, якщо за минулий рік нових надходжень кіт наплакав, а єдина загадка світобудови, яка цікавить колег-співробітників – скільки гривень додали до пенсії? 25, чи 30?