Відкрита видавнича система Quarto

Уявіть, що у вас є можливість поєднати текст, код, графіки та наукові ідеї в елегантно оформленому документі без зайвих зусиль. Все це реально завдяки відкритій видавничій системі Quarto, яка створена на базі Pandoc. Quarto дозволяє створювати публікації на різних мовах програмування (Python, R, Julia та Observable), писати роботи за допомогою Jupyter Notebook або використовуючи звичайні текстові редактори, створювати динамічний контент і представляти результати (статті, презентації, вебсайти, книги тощо) у форматах HTML, PDF, MS Word або ePub. 

Двадцять п'ять відсотків плагіату

Якщо у вас вкрали тільки чверть зарплати, то це крадіжка, чи ні? А якщо вкрали 25%? А якщо 15%? А якщо це ви витягнули з чужого гаманця 10 гривень? Відповіді на всі ці питання очевидні, однак чомусь українські редакції наукових журналів копіюють один в одного якусь дику маячню про допустимий відсоток плагіату! Ви тільки вдумайтеся в це словосполучення! Спробуйте загуглити щось типу: “Якщо плагіат не менше 25% – стаття може бути відхилена”, чи англійською: “more than” або “less than 25% of plagiarism” і знайдете силу-силенну таких прикладів.

Сумське преміювання та каразінська періодика

Багато негативу у моїх дописах, адже не тішить мене те, що діється сьогодні в українській науці, вищій освіті, бібліотечній справі… надто легко ми дозволяємо різним пройдисвітам паплюжити ідеали Просвітництва. Але не можна писати постійно про сумне, тому хочу поділитися двома прикладами, що мене приємно здивували. Перший – це Положення про преміювання за досягнення високого рівня оприлюднення результатів наукових досліджень від Сумського державного університету. 

Бібліометрія і dblp

Бібліографічна база даних dblp computer science bibliography покликана забезпечити дослідників вільним доступом до високоякісних метаданих та гіперпосилань на відповідні публікації у галузі комп’ютерних наук. Станом на січень 2019 року dblp індексує понад 4,4 мільйони публікацій, понад 40000 томів журналів, більш як 39000 конференцій та воркшопів, понад 80000 монографій. Велетенська база даних для фахівців інформатиків, але допис не зовсім про саму базу, а про ЧАПи до неї. 

ORCID для рецензентів

Бібліографічний менеджер та соціальна мережа науковців Mendeley запропонувала нову фішку для рецензентів ельзевіровських журналів – можна приватно додати рецензовані Вами статті на сторінку свого профілю Mendeley і тишком переглядати статистику їхніх переглядів та цитувань. Мало маю знайомих, які рецензують рукописи для журналів Elsevier, тому мене більше зацікавив процес імпорту свої peer review записів з ORCID. Зізнаюсь, що проґавив появу такої функції в ORCID – перейдіть за посиланням, щоб побачити як це виглядає на живо (в самому низу сторінки). 

Чому PDF не може бути landing page?

Усі, хто реєструють, або ж тільки планують реєструвати Digital Object Identifiers, знають, що при реєстрації ідентифікатора потрібно вказувати цільову сторінку (landing page) – веб-сторінка, на яку потраплятиме користувач після переходу за вказаним DOI (наприклад https://doi.org/10.1364/JOSAB.1.000354). Ось тут питання: навіщо нам заморочуватися створенням та наповненням html-сторінки, якщо можна відразу вказувати у полі landing page веб-посилання на PDF-файл?

Кнопка для МОН

Поки українські чиновники обирали своїх у директорати (і паралельно змушували чужих марно збирати гори непотрібних папірців), ми якось позабули про монівську ініціативу присвоювати вітчизняним фаховим журналам категорії А, Б та В. Однак, оновлений сайт нашого фахового журналу «Бібліотечний вісник» повернув мене до суворої реальності – зеленкувату естетичну гаму веб-сайту просто по центру розбавлено кнопкою «Англомовні публікації». Сторонній читач навряд зрозуміє чому такий акцент зроблено на публікації ще 2015 року, але бібліотекарі знають, що в Україні досі діє божевільний табачніківський порядок формування Переліку наукових фахових видань, який вимагає наявності статей англійською мовою на веб-сторінці видання. 

Кінець рейтингу репозитаріїв від Вебометрікс

Керівник Cybermetrics Lab Ісідро Агуілло (Isidro F. Aguillo) спершу в своєму твіттері, а потім і на офіційній веб-сторінці, повідомив, що Ranking Web of Repositories більше не оновлюватиметься. Причина проста – «Resources limited, community not interested». Зважте, що мова лише про один з рейтингів від Cybermetrics Lab, інші рейтинги лабораторії ніби цвістимуть далі. Щоправда, методологія супер популярного в Україні Ranking Web of Universities знову зміниться, оскільки в липні для деяких установ іспанці нарахували таку величезну кількість веб-сторінок, що аж самим стало смішно. 

Відчепіться від OJS: популярні CMS платформи для наукових журналів

Все більше переконуюсь, що редакції українських наукових журналів обирають платформу Open Journal Systems не через її функціональні можливості, а просто так – у сусіда OJS, тож мені також потрібна OJS. Далі, як правило, з-посеред всього різноманіття можливостей OJS юзається виключно веб-сайт. Одна людина призначає себе не всі ролі і проходить повний видавничий цикл платформи тільки для того, щоб розмістити статтю на сайті. А паралельно редактори, рецензенти, автори продовжують весело обмінюватись емейлами (у кращому випадку). Звідси моє запитання – для чого налаштовувати редакторський сервіс OJS і так щоразу мучитись, якщо для створення сайту можна використати популярну CMS платформу, яку потім значно легше підтримувати? 

Соціальна мережа науковців Loop

Творці спеціалізованої соціальної мережі для науковців Loop не лише прагнуть створити Open Science платформу, але й вже можуть похвалитися певними здобутками. Унікальну відкриту мережу Loop інтегровано з сайтами Nature Publishing Group та журналами Frontiers, тож якщо ви створите профіль Loop і опублікуєте статтю в одному з цих журналів, на веб-сторінці статті засяє красивий бейдж з профілями авторів. Суто бібліотекознавчих журналів не знайшов, тому пропоную поглянути, як це реалізовано в Research Metrics and Analytics (RMA). 

Що нового в Open Journal Systems 3

З’явилася нова версія популярного відкритого програмного забезпечення Open Journal Systems для підтримки рецензованих наукових видань від некомерційного дослідницького проекту Public Knowledge Project. У новій версії OJS 3 більшість змін припало на процес рецензування: для кожного редакційного етапу (Submission, Review, Copyediting, Production) впроваджено функцію обговорення (подібна на інтернет-форум), можна гнучко налаштовувати, перейменовувати, чи створювати нові ролі, дозволено суттєво спрощувати процес реєстрації нових користувачів. 

Scholar Inclusions: як додати сайт у Google Академію

Добре, коли ваш академічний веб-сайт гарно індексується у Google. Ще краще – якщо веб-сайт гарно індексується і в Google, і в Google Академія. Однак, трапляється, що через невиконання рекомендацій, пошукові павуки приходять на сайт рідко і неохоче, а відтак тисячі наукових документів можуть назавжди потонути у глибокому невидимому вебі. Дізнатися про основні принципи індексування сайтів у Google Академія можна почитавши спеціальний розділ Inclusion Guidelines for Webmasters. 

Нові вітчизняні проекти: Ukrainian Index of Philosophy та SmartArchaeology

Нарешті випала нагода написати про нові вітчизняні електронні проекти. На конференції #SCDA16 послухав презентацію проекту Ukrainian Index of Philosophy, що реалізується в межах Ініціативи сприяння розвитку гуманітаристики в Україні «Ребрендинг філософії». Пишуть, що проект повинен забезпечити академічну філософську спільноту національним галузевим індексом установ, видань, науковців та публікацій «із впровадженням інструментів кількісного аналізу». Тобто, як бачите, Ukrainian Index of Philosophy не претендує на якісний аналіз, а планує обмежитись лише кількісним. 

Відкриті анотації та Open Annotation Model

Донедавна не було єдиної моделі анотацій – різні веб-сервіси підтримували різні моделі, так що неможливо було обмінюватися анотаціями між сервісами. Одним із ранніх проектів, що намагався розробити систему переносу анотацій і метаданих була Annotea, однак часи були темні і мало було користувачів, які б розуміли важливість такої системи, а тому справа зазнала фіаско. І ось, порівняно нещодавно, під егідою групи W3C Open Annotation Community Group таки створено специфікацію Open Annotation Model, що дозволяє об'єднувати анотації у хмару відкритих пов'язаних даних. Докладніше про OAM можна прочитати на сайті групи, але краще розпочати з пропедевтики від Паоло Чікарезе, Стіена Сойленд-Реєса та Тіма Кларка (переклад російською). 

Міську, вважай!, або Дивись в домен

Крім логічних способів виведення псевдо-наукових журналів на чисту воду, повинні ще існувати й суто технічні методи. Гадаю, до таких можна віднести процес перевірки інформації про власника домену веб-сайту журналу. Потрібних безкоштовних онлайн-програм знайдеться достатньо, то ж давайте спробуємо когось перевірити! Щоб зайвий раз не згадувати шахраїв, візьмемо відомий Science. Вводимо sciencemag.org і дізнаємось, що домен зареєстровано ще у далекому 1996 році Американською асоціацією сприяння розвитку науки. Все сходиться – можна публікуватись. 

Імпакт-фактор і статистика переглядів

Попри те, що платформа Web of Science поки не може похвалитися модулем Article Metrics, представники Thomson Reuters, у своїх презентаціях, починають активно апелювати й до альтернативних показників, щоб продемонструвати же високий імпакт-фактор провокує нечуваний читацький інтерес. Серед улюблених прикладів: впливовий медичний журнал New England Journal of Medicine (NEJM), який щотижня читають понад 600 тис. користувачів з усього світу, а також усім відомий Nature з онлайн-аудиторією більш як 3 млн. унікальних користувачів за місяць. 

Політ на «Ракеті Гірша»

У Томському політехнічному університеті створили веб-cистему «Ракета Хирша», яка повинна навчити студентів, аспірантів та працівників тонкощам публікації у топових наукових виданнях. Розробники системи пропонують вченим ТПУ підтримку з вибором журналу і рецензентів, з перекладом та редагуванням статей, з оформленням посилань та малюнків, з організацією поїздок на наукові конференції. Механізм роботи системи простий – вчений, або студент реєструється та вантажить свою статтю для внутрішнього рецензування. 

Бібліотечні блоґи і резервне копіювання

Читаємо у статті Андрія Жабіна, що більшість українських бібліотечних блоґерів використовує безкоштовні блоґ-платформи, а це «накладає низку обмежень, в тому числі і в авторському праві (можливе навіть повне видалення сайту одностороннім рішенням адміністрації блог-платформи без можливості передачі баз даних автору)». Якщо хтось через схожу жахалочку передумав створювати бібліотечний блоґ, то давайте вас заспокою. Навряд історія пам’ятає такий випадок, щоб адміністрація популярної блог-платформи вирішила видалити бібліотечний блоґ, але варіант зі знищеним сервером, чи зламаним сайтом, видається цілком ймовірним. 

Просуваємось у рейтингах Webometrics: ферми спам-посилань

Валєрій Полубояров: За допомогою спеціального програмного забезпечення на форумі публікується велика кількість повідомлень, що містять посилання на аналогічні повідомлення на інших форумах, а також посилання на сайт, позиції якого у видачі пошукових систем хочуть підвищити зловмисники. Як приклад, повідомлення на форумі Ульяновського державного технічного університету. У списку Pages для сайту цього вузу 14 з 20 сторінок з максимальною кількістю зворотних посилань – це повідомлення зі спам-посиланнями на форумі. Загальна кількість беклінків для цих 20 сторінок становить 111010, з них 13 365 – це зворотні посилання на повідомлення зі спам-посилань. 

Міждисциплінарна мережа VIVO

Проект VIVO пропонує науковим та освітнім установам долучатися до створення семантичної павутини відкритих даних, яка дозволить швидко знаходити та переглядати інформацію про працівників, публікації, навчальні дисципліни ітд. Відкрита інформаційна хмара проекту заохочує до створення спеціальних додатків, таких як VIVOSearch, чи програма візуалізації інституційних партнерів. Поки що, мережу VIVO активно тестують 7 установ-партнерів.