Імпорт записів для бібліотечного каталогу і віддалений доступ до Springer Link

У січні установи, що раніше оформили доступ до Scopus та Web of Science за кошти держбюджету, автоматом отримали й доступ до електронних книг Springer 2017 р. та журналів Springer 1997-2020 рр. Понад 9500 книг стали доступними українським користувачам назавжди, тому їх можна сміло представляти у своїх бібліотечних каталогах. Для цього, не непотрібно щоразу створювати вручну новий запис для кожної книги, а просто скористаємося Springer Nature Metadata Downloader, проставляємо відповідні позначки, блискавично вантажимо відповідні записи у потрібному MARC-форматі і додаємо їх у базу свого бібліотечного каталогу.

Librarika: інтегрована бібліотечна система в хмарі

Система Librarika пропонує недороге рішення для управління фізичною, або віртуальною бібліотекою. Кожен може просто зараз натиснути на посилання і перейти до розбудови власної бібліотеки. Для цього не потрібні особливі технічні навички, однак у безкоштовному варіанті дозволено створювати до 2000 записів. Якщо вам потрібно більше – доведеться заплатити. Найдорожчий варіант коштує $ 499 / рік, однак тут пропонують лише 30000 записів, тому система прекрасно підходить для маленьких та середніх бібліотек, а от усім решта потрібно контактувати з розробниками і спробувати домовитись про спецтариф. 

FOLIO: нова відкрита бібліотечна платформа

Вже у наступному році має з’явитись нова бібліотечна платформа з відкритим вихідним кодом FOLIO (Future of Libraries is Open), яка спробує задовольнити традиційні вимоги щодо управління інформаційними ресурсами і, водночас, дбатиме про впровадження інновацій та розвиток співробітництва між усіма гравцями інформаційного ринку. Обіцяють, що гнучка і модульна FOLIO підтримуватиме Linked Open Data (LOD) та дотримуватиметься принципу «APIs all the way down» – будь-який розробник зможе взаємодіяти з будь-яким рівнем платформи і тому кожен провайдер, чи бібліотекар зможе сприяти розвитку системи. 

Нова бібліотечна система TIND від ЦЕРН

З’явилась нова бібліотечна система TIND від Європейської організації з ядерних досліджень, що пропонує бібліотекам зменшити залежність від внутрішніх ІТ-співробітників та зберігати свої записи безпечно в «хмарі», на серверах CERN. Зважаючи на об’єми даних з якими щоденно працюють у ЦЕРНі – зберегти записи з наших бібліотечних каталогів їм заввиграшки. Система розростається навколо відкритого ядра, відтак, теоретично, кожен може розробляти та вдосконалювати систему. Усі модулі TIND поки переглянути ніде не можна, але варто спробувати електронні каталоги бібліотек, які не побоялися перейти на нову систему (наприклад, Калтех). 

Крізь закриті українські стелажі: погляд з Айдахо

Бібліотекар Емі Кембел з Marshall Public Library (Покателло, США) на сторінках відомого журналу Library Trends поділилася своїми враженнями про відвідини українських бібліотек. Хоча видання й індексується у ВоС, маю певні підозри щодо рецензування конкретного матеріалу… та залишмо неточності і просто подивімося на наші бібліотеки очима іноземки з Айдахо. Що ж ми бачимо? Попри те, що руки українських бібліотекарів більше не зв’язані радянською ідеологією, відсутність відкритого доступу до фондів залишається частиною традиції бібліотечного обслуговування в Україні, а це ніби не по-дитячому обмежує інтелектуальну свободу наших читачів. 

Розподілений пошук у наукових бібліотеках України

На сайті НБУВ з’явився Розподілений пошук у наукових бібліотеках України, що ніби дозволяє проводити пошук одночасно в електронних каталогах 17 бібліотек (за ключовими словами, автором, назвою, роком видання, ISSN/ISBN). Поки що у розподілений пошук додано лише каталоги бібліотек, що працюють з ИРБИС та Aleph. Сформований запит надсилається у е-каталоги, успішні відповіді-результати повертаються на сторінку НБУВ, де користувач вже може обрати бібліотеку, щоб продовжити роботу з її електронним каталогом. Складний запит відразу не задаси, а от перевірити, у якій бібліотеці є потрібний журнал, чи книга, можна. Давайте спробуємо знайти найближчу бібліотеку, у якій можна переглянути «Вісник Книжкової палати». 

Видавництво Стенфордського університету HighWire Press оголосило про запуск нового продукту Stackly – веб-інструмент для створення, організації, збереження наукових документів, підтримки та розвитку наукового співробітництва. Водночас, Stackly легко інтегрується з видавничими веб-сайтами і пропонує видавцям активний спосіб просування контенту та взаємодії з науковою спільнотою. Поки що, веб-інструмент нагадує мені черговий гібрид соцмережі з бібменеджером, однак потрібно спробувати. Продукт платний – від $1.99 на місяць. Доступна 30-денна пробна версія.

Ships Tag: нова онлайн-гра від Британської бібліотеки

Британська бібліотека та дослідницький центр Tiltfactor представили інноваційний спосіб залучення користувачів до дослідження та опрацювання цифрової колекції бібліотеки. У грудні минулого року понад мільйон зображень було розміщено на Flickr і тепер фахівці British Library сподіваються, що запуск онлайн-гри Ships Tag допоможе покращити якість метаданих цих документів. Ось така дивовижна можливість для Інтернет-гравців внести свою лепту в організацію величезної онлайн-колекції.

Закони Кларка у ТНТУ імені Івана Пулюя

Якщо добре поспостерігати, то у роботі вітчизняних книгозбірень можна побачити підтвердження законів Кларка, коли технології одних бібліотек видаються іншим цілковитою магією. Ось один з прикладів. На сайті Науково-технічної бібліотеки ТНТУ імені Івана Пулюя з’явився розділ «Науковці ТНТУ», у якому згенеровано інформацію про вчених університету, згідно з даними Scopus, інституційного репозитарію ELARTU та електронного каталогу НТБ. Певна річ, після відомих ініціатив МОНу, особливо цікавим виглядає саме частина зі Scopus. Дані отримуються на основі безкоштовного пошуку за автором Scopus Author Preview. Як бачите, можна просто розводити руками а-ля нема передплати, а можна творити і дивувати.

Організація роботи комплексу інформаційно-технологічних систем бібліотеки ВНЗ

Не допустіть, щоб залишився без належної уваги ґрунтовний посібник від Оксани Бруй та Олени Пономаренко «Організація роботи комплексу інформаційно-технологічних систем бібліотеки ВНЗ : методичні рекомендації». У посібнику представлено Комплекс із 13 основних інформаційно-технологічних систем, який допомагає реалізувати інноваційну стратегію і покриває всі основні бібліотечні, забезпечувальні та управлінські процеси вузівської бібліотеки, та надано рекомендації, щодо їх впровадження в бібліотеці ВНЗ. Словом – Що вам ще потрібно? Наріжте цей pdf-файл дрібними частинами, тим самим виконавши план з написання різноманітних інструкцій на наступні 10 років, та заходіться втілювати, втілювати і втілювати.

Кращий за каталог

Академічні бібліотеки все частіше запроваджують «єдине вікно пошуку», щоб максимально спростити доступ до бібліотечних ресурсів. Та на жаль, поки опубліковано дуже мало досліджень щодо реакції користувачів на такі ініціативи. Ось для прикладу, Корі Лон, Тіто Сієра та Джош Бойє (Cory Lown, Tito Sierra, Josh Boyer) поділилися як протягом двох семестрів читачі бібліотека Університету Північної Кароліни юзали QuickSearch. Результат: єдине вікно пошуку – це краще, ніж просто каталог, але не набагато. 

«Г», «Ґ» і електронний каталог

Є у нас літера «Ґ»: колись знищена, а потім реабілітована. Відповідно, у бібліотечних фондах назбиралося достатньо назв документів зі, скажімо так, фіолетовими «г» та «ґ». Наприклад – «ґрунтознавство». Зрозуміло, коли мова про наукову дисципліну, то між ґрунтознавством та грунтознавством жодної різниці. Цікаво, чи такої ж думки про це рідні електронні каталоги?

Каталог сайтів періодичних видань

Library.Ru пропонує ознайомитись з анотованим Інтернет-каталогом сайтів періодичних видань (журналів, газет, альманахів і т.п.), тих, що видаються у друкованому вигляді, так і існуючих лише в електронному варіанті. Каталог орієнтований на розширення можливостей користувачів і співробітників бібліотек та містить насамперед адреси сайтів періодичних видань, що мають повнотекстові архіви.

Primo ScholarRank

Primo обіцяє бути все чудесатішим і чудесатішим. Заради Ранганатана не подумайте, що я вас підбиваю злазити з улюблених АБІС… просто рекламне відео сподобалось. Так як релевантністю пошуку вже нікого не здивуєш, Primo розжився алгоритмом ScholarRank, що розроблено спеціально для академічних потреб.

Koha проти УФД

На сайті бібліотеки ТНТУ імені Івана Пулюя доступний експериментальний електронний каталог у дусі принципів Бібліотека 2.0 на основі АБІС Koha. Останні коментарі, хмара міток, найпопулярніші заголовки... усе це побачимо незабаром?, а поки можемо лише констатувати сам факт пошуків більш дружнього інтерфейсу е-каталогу, що вже є досить рідкісним явищем в Україні.

Про типові норми часу

Радісніше стало на сайті нашого методичного центру для вузівських бібліотек. Сподіваюсь ще не раз заглядатиму, а сайт візьме собі за звичку бавити нас новою корисною інформацією. А поки, особливо для тих, хто має якесь відношення до бібліотек, але досі мордується над риторичним запитанням – Що роблять бібліотекарі?, пропоную поглянути на «Типові норми часу на основні процеси бібліотечної роботи».

Лашате мі кантаре

Почитаймо Радіо Свобода: «На полицях римської бібліотеки «Фламінія» – найкращі зразки української та зарубіжної класики. Поруч також сучасні бестселери: «Хроніки від Фортінбраса» Оксани Забужко та поезія Сергія Жадана». Усі ці добрі намагання італійців залишились без уваги, український відділ припадає пилом і ніхто не пригадає останнього читача, який би приходив за українською книжкою.

Перш ніж стати 2.0

Наш польський колега Кшиштоф Літинський хвилюється – Чому ідеї Веб 2.0 не працюють у бібліотечних каталогах? Читачі не хочуть ні рецензувати, ні теґувати книги у бібкаталогах. Водночас – безліч комерційних сервісів не відчувають жодних проблем з активністю користувачів. Пост пана Кшиштофа величенький: з питаннями, відповідями і новими питаннями. Обмежусь лише перекладом 12-ти речей, які повинен мати OPAC.

Stack View

Девід Вайнбергер (David Weinberger), содиректор Лабораторії інновацій Гарвардської бібліотеки, у недавньому інтерв’ю розповів про Stack View – новий спосіб перегляду онлайн-бібліотеки. У порівнянні з колись згадуваним Visual Book Objects, принципова відмінність нового переглядача у насиченості синього – чим частіше замовляють книгу, тим соковитіший колір вона дістає. Як гадаєте – потрібна така фішка бібліотеці? Чи не призведе це до того, що блідо-сині вічно порошитимуться на полицях?..

АБС «Софія»

Бібліотека Вінницького національного аграрного університету перейшла на повнофункціональну електронну автоматизовану бібліотечну систему Софія, яку розроблену співробітниками та студентами університету. Що спонукало ВНАУ пересісти з Ірбіса на власний продукт дивіться у презентації. З фішок: розділ періодика; пошук відразу розділено – окремо статті, окремо книги... Як гадаєте – справді краще аналітику вже на вході відтіняти?