skip to main |
skip to sidebar
Файний звіт підготували іспанські наукометристи про сьогодення та майбутнє оцінювальної бібліометрії в контексті сучасних реформ у сфері наукової оцінки, зокрема таких ініціатив як DORA та CoARA. Автори запропонували п’ять принципів, яких варто дотримуватися під час використання бібліометричних показників у процесах оцінювання наукових результатів. Нічого принципово нового у цих “іспанських принципах” немає, навіть в Україні давно про це знають. Однак об’єктивна бібліометрична оцінка висвітлює те, що дехто в Україні волів би приховати заради власної вигоди, тож багатьом зручніше удавати, що вони не розуміють цих принципів.
Занадто часто чую у медіях, що багато потужних українських науковців нині працюють закордоном, злякалися війни, повтікали, а мудрі державні мужі безперервно мізкують як їх повернути додому. У новому препринті про публікаційну активність та міграційні тенденції українських вчених у галузі соціальних та гуманітарних наук під час перших двох років російсько-української війни стверджується, що все це зовсім не так. Автор проаналізував продуктивність тих українських вчених, які опублікували щонайменше три статті за рік у наукових журналах, індексованих у SSCI та AHCI.
Платформа Matilda являє собою онлайн інструмент для бібліографічних і бібліометричних досліджень, що орієнтований на підтримку принципів відкритої науки. Мета платформи – забезпечити користувачам зручний доступ до даних про цитування, до відкритих наукових текстів та наборів дослідницьких даних. Цей підхід передбачає охопити науковий контент, що раніше ігнорувався комерційними наукометричними інструментами, і надати рівні можливості для всіх академічних документів та метаданих.
Торік вчені з Університету Гранади у відомій роботі а-ля «Церква свідків заперечення бібліометрії», а нещодавно й президент ISSI поділилися своїми тривогами щодо коарацизму. У відповідь на сторінці LSE Impact Blog з'явилися роз’яснення позиції учасників CoARA щодо використання кількісних показників. Якщо дуже коротко, то експертна оцінка – це звісно наріжний камінь CoARA, однак це оцінювання повинне також підтримуватися відповідальним використанням метрик. Як на мене – нічого не пояснили.
Євгеніо Петрович разом з колегами запропонував новий підхід до бібліометричного аналізу, який виходить за межі традиційних цитувань і фокусується на використанні індексу згадок (mention index) для аналізу зв’язків між науковцями та текстами в періоди, коли звичні для нас практики цитування ще не існували. Дослідники зібрали корпус з 22977 статей з 12 англомовних філософських журналів 1890-1979 років, провели ідентифікацію, екстракцію та дезамбигуацію згадок філософів у текстах і створили базу даних EDHIPHY (Enriched Data for the History of Philosophy).
Нових наукових та технологічних знань з кожним роком все прибуває, однак, як не парадоксально, результати досліджень свідчать, що в кількох основних галузях прогрес сповільнився. Щоб з'ясувати, що відбувається тріо американських вчених проаналізували дані про 45 мільйонів статей, 3,9 мільйона патентів та ввели нову метрику – CD-індекс, що намагається оцінити “об'єднавчу” і “руйнівну” природу науки та технологій.
Шевельов та Пастер обнялися на сторінках Library Hi Tech – з'явилися результати кількісного аналізу публікацій українських авторів у галузі мистецтв та гуманітарних наук 2012-2021 років згідно з даними Scopus (препринт). Кілька загальних висновків: кількість українських гуманітарних досліджень зростає, а українські публікації мають кращу видимість, аніж публікації деяких країн Азії зі схожою чисельністю населення. Водночас цитованість українських робіт є нижчою, аніж очікувалось, англомовні роботи за участі іноземних співавторів цитуються краще. За кількістю публікацій у галузі гуманітарних наук лідирують наші історики.
Усі ми прагнемо великої перемоги над рашизмом та поки підбадьоримо себе переможенькою з полів відкритих цитувань. Відома міжнародна асоціація фахівців у галузі електротехніки та електроніки Institute of Electrical and Electronics Engineers (IEEE) вирішила приєднатися до Initiative for Open Citations та відкрити дані про цитування для всіх своїх публікацій. IEEE залишався єдиним великим науковим видавцем, який ще був не приєднався до Ініціативи для відкритих цитувань і ось у липні 2022 року – це сталося! Тепер величезна кількість даних про наукові цитування відкриті та доступні кожному і можна їх використовувати без будь-яких обмежень у власних інформаційних системах.
В Learned Publishing з'явилася робота про публікації українських авторів у виданнях, що припинили індексуватися в Scopus. Nihil novi sub sole. За період 2011-2020 років у 17 українських установ у виключених зі Scopus виданнях назбиралося понад 20% робіт від загальної кількості їхніх публікацій. Тези конференцій у виключених виданнях цитувалися частіше, ніж статті й навіть огляди. У двох українських університетів цитування робіт у виключених зі Scopus виданнях втричі перевищує середню кількість цитувань робіт у тому ж році та в тій же предметній галузі, а у 12 університетів на одну роботу у виключеному зі Scopus виданні в середньому припадає 4 цитування!
Останній диктатор Європи досі переслідує мирних білорусів, зокрема й наших колег-бібліотекарів, за їх прагнення справедливості, гідності, демократії. Якби я хотів вам допомогти! Поговорімо про віхи в історії білоруської наукометрії й хоч так нагадаймо одне одному, що ми завжди поруч! Пишуть, що офіційною датою організаційного оформлення наукометричних досліджень у Білорусі можна вважати 7 жовтня 1976 р., коли було прийнято рішення Президії Академії наук БРСР створити в Інституті фізики АН БРСР новий структурний підрозділ – сектор наукознавства. Ініціатива створення цього сектору належала кандидату технічних наук Геннадію Несветайлову, який в ті роки працював вченим секретарем Інституту тепло- і масообміну АН БРСР, а сьогодні вважається основоположником сучасної наукометричної школи Білорусі.
Популярний бібліометричний інструмент для візуалізації мереж VOSviewer отримав вебверсію. Для того, щоб побудувати мережу співавторства, чи цитувань, нам однаково потрібно завантажити десктоп версію програми, проте тепер можна представити та переглядати створені інтерактивні мапи безпосередньо в браузері. Перевірмо як це працює – побудуємо мапу авторів (країни) українського журналу Condensed Matter Physics.
Багато хто з читачів знає, що термін наукометрія, який відомий в англомовній літературі як scientometrics, запропонував радянський вчений Васілій Налімов, який у 1969 році разом із Зінаїдою Мульченко опублікував знамениту монографію «Наукометрия. Изучение развития науки как информационного процесса». Стоп! Але чому згадують лише Налімова? Чи не слід згадувати й Мульченко як співвинахідницю цього терміну? Ми маємо черговий клопіт з проявом ефекту Матильди? Рональд Руссо дослідив це питання і виявив, що наукометристи просто часто цитували не ту працю – Налімов використав цей термін ще в 1966 році у роботі «Количественные методы исследования процесса развития науки» (Вопросы философии.1966, №12. С.38-47).
Поширення знань у гуманітарних науках відбувається за використання різних мов та різних типів документів. Гуманітарії намагаються донести результати своїх досліджень до різних соціальних груп всередині країни, а не лише до вузькоспеціалізованої міжнародної аудиторії, тому вчені в цих науках активно використовують рідну мову та регіональні журнали. Водночас гуманітарії прагнуть представити свої результати вченим з інших країн світу, щоб отримати відгуки, критичні зауваження, визнання. Цього легше досягти за допомогою англомовних публікацій. Таким чином, для сучасного вченого-гуманітарія однаково важливо вміти отримувати нове знання як за допомогою вітчизняних, так і іноземних наукових публікацій, та поширювати результати своїх досліджень на національному та міжнародному рівнях.
Українські економісти дуже активно публікуються, захищають кандидатські та докторські… проте, через непредставленість багатьох україномовних журналів у міжнародних реферативних базах, ми досі мало що могли доказово сказати про ці наукові роботи. Нарешті маємо перше дослідження українських економічних публікацій на основі даних Crossref – за допомогою OUCI зібрано та проаналізовано майже 24 тис. записів зі 123 українських журналів за період 2002-2020 років.
Досвід відіграє дуже важливу роль в процесі публікації впливових наукових робіт. Це особливо помітно у провідних мультидисциплінарних журналах, де вчений навряд чи відразу буде вказаний першим автором роботи, якщо він раніше не публікувався у цьому журналі. Це явище отримало назву «ефект шаперона» (Chaperone effect). Шаперон – людина, яка заради пристойності супроводжувала незаміжню дівчину на публіці. Це слово використовується переважно у Франції та Великобританії, тому, як на мене, то для українського користувача зрозуміліше назвати це явище «ефектом наставника».
Ініціатива для Відкритих цитувань отримує все нових і нових прихильників. Де ж нові наукові пошуковики, що використовують ці можливості? – запитаєте ви. Звичайно такі інструменти є, зараз вони активно розвиваються, тому познайоммось краще з цими сервісами, що допоможуть вам створити хороший огляд літератури та відкрити для себе важливі актуальні наукові дослідження.
У новому інтерфейсі Web of Science з'явилася цікава візуалізація публікаційної активності авторів Web of Science Author Impact Beamplots. Візуалізація охоплює всі публікації (статті та огляди), цитування робіт конкретного автора та намагається надати користувачам більше контексту для розуміння впливовості доробку науковця, аніж проста кількість цитувань або h-індекс. Кожна фіолетова цятка – це стаття, вісь х – перцентиль цитувань, вісь y – рік публікації, зелений кружечок – річний перцентиль цитувань, сіра пунктирна вертикальна лінія – загальна медіана перцентилю цитувань. Перцентилі беруться з InCites й містять дані ESCI.
Видавничий гігант Elsevier підписав Сан-Франциську декларацію про оцінку наукових досліджень. В Elsevier вже давно розповідали про необхідність відповідального використання метрик у процесі оцінювання наукових робіт, проте досі все обмежувалося косметичною підтримкою Лейденського маніфесту, що дозволяло видавцю не вдаватися до активних дій. Підписання Сан-Франциської декларації вимагає вже реальних кроків, тому цікаво буде поспостерігати, як найбільший видавець наукових топ-журналів та аналітичних інструментів (!) переконуватиме вчених й управлінців відмовлятися від використання кількісних журнальних показників та закликатиме оцінювати результати досліджень відповідно до їх чеснот, а не за лейблом журналу. Тут вже простої зміни методології розрахунку CiteScore буде замало.
