Вже за доброю традицією розпочинаю рік з допису про вподобані науково-популярні книжки, які прочитав торік. Це далеко не повний список прочитаного, це не звіт і не рейтинг. Просто пам'ятаю часи, коли нон-фікшну українською мовою взагалі не було, тому страшенно радію, що зараз у нас є змога дізнаватися про світ навколо рідною мовою.
Показ дописів із міткою наукпоп. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою наукпоп. Показати всі дописи
Розпочинаємо 2025 рік з наукпопу
Створив
pan.bibliotekar
on понеділок, 6 січня 2025 р.
Пасує до:
книги,
наукпоп
0
людей мають що сказати
Чому українська наука занепадає?
Створив
pan.bibliotekar
on понеділок, 22 липня 2024 р.
Пасує до:
книги,
наукпоп,
освіта,
політика,
шкідництво
0
людей мають що сказати
Дарон Аджемоґлу та Джеймс Робінсон: «Мобуту побудував собі палац на півночі країни у Гбадоліте, тому місці, де він народився, з великим аеропортом, у якому міг приземлятися надзвуковий Конкорд – літак, який він часто орендував у Air France для подорожей у Європу. У Європі він купував замки й став власником великих кварталів бельгійської столиці Брюсселя. Чи не було б краще, якби Мобуту встановив систему економічних інститутів, які підвищили б добробут конґолезців замість посилення їхньої бідності? Якби Мобуту вдалося підвищити рівень достатку своєї нації, чи не отримав би він ще більше грошей, щоб придбати той самий Конкорд, який він орендував, чи не мав би більше палаців і вілл, можливо, більшу й потужнішу армію?
Бібліотечні каталоги мають збільшитися від 350 до 450 тисяч
Створив
pan.bibliotekar
on понеділок, 1 липня 2024 р.
Пасує до:
історія,
книги,
наукпоп,
шкідництво
0
людей мають що сказати
Джадт Тоні: “До кінця 1970-х Держплан, центральний радянський орган з економічного планування, мав 40 департаментів для різних галузей економіки та 27 окремих міністерств економіки. Сумнозвісна радянська одержимість кількісними показниками була майже пародією на саму себе: Тімоті Ґартон Еш наводить приклад «Плану народного господарства для району Пренцлауер-Берг» (у Східному Берліні), який проголошував, що «бібліотечні каталоги мають збільшитися від 350 до 450 тисяч. Кількість позик має зрости на 108,2%».
Розпочинаємо новий 2024 рік з наукпопу
Створив
pan.bibliotekar
on понеділок, 8 січня 2024 р.
Пасує до:
книги,
наукпоп
0
людей мають що сказати
Розпочинаю рік у блозі з власного топу науково-популярної літератури. Описи взяв зі сторінок видавців. Це далеко не увесь український та перекладений нонфікшн, який я прочитав торік, жодна з цих 5 книг не стала для мене якоюсь особливою, однак про їх прочитання я також не жалкую.
Джим Аль-Халілі «Світ очима фізика» – Х.: Фабула, 2022. – 192 с.
Джим Аль-Халілі пропонує всім нам зрозуміти, що ця надзвичайно важлива наука розповідає нам про Всесвіт і природу самої реальності. Аль-Халілі починає з уведення фундаментальних концепцій простору, часу, енергії та матерії, а потім описує три стовпи сучасної фізики – квантову теорію, теорію відносності та термодинаміку. Використовуючи чудові приклади та аналогії, що спонукають до роздумів, автор висвітлює фізику екстремальних космічних і квантових масштабів, спекулятивні кордони галузі, а також фізику, яка лежить в основі нашого повсякденного досвіду й технологій, підводячи читача до найпопулярніших ідей цієї природничої науки.
Як древні працювали з сувоями та табличками
Створив
pan.bibliotekar
on вівторок, 3 жовтня 2023 р.
Пасує до:
історія,
книги,
наукпоп
0
людей мають що сказати
Виявляється, що людство обожнювало читати, навіть коли паперових та електронних книг ще не існувало. У “Подорожі книжки. Від папірусу до кіндла” Ірене Вальєхо пропонує нам поспостерігати за розвитком книг та читання, а я насмикав кілька цікавих фрагментів з книжки. Слово доктору Вальєхо.
Ні, тільки не бібліотекарка!
Створив
pan.bibliotekar
on середа, 13 вересня 2023 р.
Пасує до:
книги,
лірика,
мультимедіа,
наукпоп
0
людей мають що сказати
У книзі Ірене Вальєхо “Подорож книжки. Від папірусу до кіндла” дізнався про бібліотечні сценки в кінофільмі Френка Капри та відшукав ці епізоди на YouTube. Передаю слово авторці: “Оскільки [на початку XX століття] працювати дозволяли тільки незаміжнім жінкам, колективна уява витворила карикатурний образ бібліотекарки: самотньої, прикрої, непривітної, з сивою ґулькою, в окулярах, немодному одязі, страшенно буркотливої. У ментальності цих не таких уже й далеких часів жінка, що працює у товаристві книжок, могла тільки гірко шкодувати про нареченого, який так і не надів обручку їй на палець, і ненароджених дітей. У фільмі It's a Wonderful Life, прем’єра якого відбулася аж 1946 року, ми бачимо відбиток цього стереотипу. Мені цей епізод видається суто пародійним, одначе, на жаль, його знято без дрібки іронії.
Медична наука та бібліотеки США наприкінці XIX століття
Створив
pan.bibliotekar
on вівторок, 4 липня 2023 р.
Пасує до:
бібліотеки світу,
історія,
книги,
наукпоп
0
людей мають що сказати
Уривок з книги Джона М. Баррі “Пандемія. Моторошна історія іспанського грипу”: «1869 року президентом Гарварду став Чарльз Еліот… У першому виступі на посаді президента він заявив: “Усю систему медичної освіти в цій країні потрібно ґрунтовно реформувати. Невігластво й загальну некомпетентність пересічного випускника американської медичної школи, коли він здобуде ступінь, що випускає його в суспільство, просто годі собі уявити”. Незабаром після тієї заяви свіжоспечений випускник Гарварду вбив трьох пацієнтів поспіль, бо не знав, яка доза морфіну смертельна.
Мій торішній топ науково-популярних книг
Створив
pan.bibliotekar
on середа, 4 січня 2023 р.
Пасує до:
книги,
наукпоп
0
людей мають що сказати
Люблю розпочинати рік з наукпопу. Попри велику війну наші видавці продовжують тішити нас новинками, а блекаути змушують багатьох земляків викроювати більше часу для читання. Поки що я цілковито залежний від перекладів, однак мрію, що колись мені не доведеться роками чекати на український переклад, а разом з англомовними читачами відразу зможу насолоджуватися свіженьким нон-фікшном (наприклад, “Війною чіпів”). Добре пам'ятаю голодні читацькі роки, тому, незалежно від знання іноземних мов, планую й надалі усіляко підтримати українських видавців науково-популярної літератури, щоправда, вони й без мене прекрасно дають собі раду.
Шифровані публікації вчених XVII століття
Створив
pan.bibliotekar
on неділя, 23 січня 2022 р.
Пасує до:
історія,
книги,
наукпоп
0
людей мають що сказати
Ерік Асфог Коли Земля мала два Місяці: Планети-канібали, крижані гіганти, грязьові комети та інші світила нічного неба: “Ще задовго до того, як супутники Марса можна було розгледіти в телескоп, Джонатан Свіфт згадав у «Мандрах Гуллівера» два невеликі місяці Марса, відкриті астрономами летючого острова Лапута. Свіфт не міг нічого знати про це, однак у своїй книзі він розмістив супутники дуже близько до їхнього реального розташування. Одне з можливих пояснень цього – Свіфт цікавився творами Кеплера, який помер століттям раніше.
Журнальний стенд в бібліотеці
Створив
pan.bibliotekar
on неділя, 9 січня 2022 р.
Пасує до:
лірика,
наукпоп,
освіта,
шкідництво
0
людей мають що сказати
Роберт М. Сапольські Чому зебри не страждають на виразку: “У докторантурі я боявся, наче вогню, журнального стенда в бібліотеці, де викладалися нові випуски наукових журналів, отримані за останній тиждень, загалом тисячі сторінок тексту. Ми юрмилися навколо цих журналів, майже непритомніючи від панічних атак, – здавалося, що ця нова інформація неначе вибиває у нас ґрунт із-під ніг і ми почувалися дурними, відсталими й дуже пригніченими”.
Ембарго на поширення інформації
Створив
pan.bibliotekar
on середа, 15 грудня 2021 р.
Пасує до:
книги,
конференція,
наукпоп
0
людей мають що сказати
Читаю Польовий посібник для наукових журналістів: “Загальна риса багатьох великих журналів – вимога дотримуватись системи заборон на публікацію новин. Нові статті або верстка зазвичай доступні приблизно за тиждень до їх публікації з розрахунку на те, що журналісти, які отримують такий матеріал “з обмеженим доступом”, погоджуються дочекатися публікації й лише після цього опублікують власний матеріал. Така система дає журналістам трохи часу, щоб попрацювати над текстом і при цьому не боятися, що хтось інший тебе обжене.
Феєрична фігня і безхвості щурі в Scopus
Створив
pan.bibliotekar
on неділя, 1 серпня 2021 р.
Пасує до:
книги,
наукпоп
0
людей мають що сказати
Берґстром Карл, Вест Джевін «Феєрична фігня! Високе мистецтво скепсису у світі повної маячні»:
На зламі XX століття В’єтнам був частиною французьких колоніальних володінь із загальною назвою Французький Індокитай. Ханой поволі ставав прогресивним сучасним містом, а його стічна система була поєднана з домашніми каналізаціями європейського зразка, доступними здебільшого білим мешканцям заможних районів. На жаль, стічна система перетворилася ще й на досконалий розплідник для щурів, які не лише вилазили з люків та жахали містян, а й переносили хвороби на зразок бубонної чуми. Намагаючись очистити місто від зарази, колоніальні урядники найняли щуроловів, щоб ті пірнали під землю, а згодом влада ще й почала трохи доплачувати за кожен принесений хвіст убитого щура. Багатьом ханойцям сподобався цей спосіб легкої наживи, і установи стали повнитися новими й новими хвостами.
Про толерантність і відкритість до сприйняття іншості
Створив
pan.bibliotekar
on пʼятниця, 19 квітня 2019 р.
Пасує до:
історія,
книги,
наукпоп,
elsevier
0
людей мають що сказати
Випадково придбав на розпродажі книжку фінського соціолога Арі Турунена, а вона виявилась неймовірною! На уроках історії в школі, як правило, розповідали нам як в різних країнах один психопат змінював іншого психопата, який деспот вигадував все нові і нові податки для бідного народу, а от з людяністю, взаєморозумінням та культурним поступом у моїх педагогів якось не складалося. Натомість, Арі Турунен розповідає забуті історії 9 великих міст світу, що в період свого розквіту подарували своїм мешканцям простір вільної думки і не можу втриматись, щоб не переповісти вам кілька історій про міста та книги.
Розпочнімо рік з українського наукпопу
Створив
pan.bibliotekar
on середа, 2 січня 2019 р.
Пасує до:
виставка,
книги,
наукпоп
0
людей мають що сказати
Розпочинати рік з огляду науково-популярної літератури – це хороша звичка. Україномовного наукпопу стало видаватися стільки, що нарешті можна щось вибрати, і тепер купую не просто тому, що українське і потрібно підтримати, а тому, що хочу прочитати. Давайте поділюся, що цікавого прочитав з нонфікшину в минулому році. Почнемо з книги від творця коміксів xkcd – Ренделл Манро «А що як?..». – Харків: Vivat, 2018. – 320. А що, як усі люди на Землі одночасно посвітять на Місяць лазерними указками? А що, як комусь удасться осушити всі океани? А що, як усі блискавки на світі вдарять в одне й те саме місце? «А що, як?..» – це така книжка, у якій автор досліджує гіпотетичні головоломки, від філософських до наукових, у яких передбачається цілковите зникнення людства чи хоча б по-справжньому великий вибух, і дає серйозні відповіді на найнеймовірніші запитання, які, можливо, ніколи не спадали вам на думку.
Наукпоп українською: ще зовсім недавно ми могли тільки мріяти
Створив
pan.bibliotekar
on понеділок, 1 січня 2018 р.
Пасує до:
виставка,
книги,
наукпоп
6
людей мають що сказати
Кілька років тому безуспішно намагався агітувати колег до популяризації науково-популярної літератури навіть за умов нульового комплектування. З україномовним наукпопом були тоді величезні проблеми – пригадую, не знайшов нічого популярного про еволюцію новіше 1918 року! Молода плеяда вітчизняних видавців нарешті відкрили для себе прибутковість наукпопу і вже на Франкфуртському книжковому ярмарку західні видавці дивуються, що за придбання прав на переклад і видання книжки між собою конкурують по 5-6 українських видавців! Поки не планую повернути щомісячні дайджести «Наукопоп» – просто, окремий допис, щоб відзначити успіхи українських перекладачів науково-популярної літератури.
Характеристика Тома В.
Створив
pan.bibliotekar
on неділя, 10 грудня 2017 р.
Пасує до:
задача,
кар'єра,
книги,
наукпоп,
читачезнавство
0
людей мають що сказати
У книзі психолога і економіста Деніеля Канемана «Мислення швидке й повільне» прочитав про цікавий експеримент. Поданий нижче текст – характеристика Тома В., яку на підставі ненадійних психологічних тестів написав шкільний психолог, коли Том навчався у випускному класі:
Том В. має потужний інтелект, хоча йому бракує справжньої креативності. Він відчуває потребу у порядку і чистоті, структурованих і впорядкованих системах, де кожна деталь перебуває на своєму місці. Його письмові тексти доволі одноманітні, написані механічно, іноді розбавлені заїждженими фразами, чи вигадками в стилі наукової фантастики. У нього сильна мотивація на здобуття знань. Том В. справляє враження людини, яка виявляє мало зацікавленості і співчуття до інших людей: йому не подобається працювати в команді. Він зосереджений на собі, однак має глибокі моральні переконання.
Де найдешевше купувати е-книги?
Створив
pan.bibliotekar
on неділя, 2 липня 2017 р.
Пасує до:
е-рідери,
книги,
наукпоп,
фінанси
4
людей мають що сказати
Все менше часу залишається на читання книг «не для роботи», але тут мені на допомогу приходять затори, громадський транспорт і смартфон. З паперовими книгами незручно возитись, а красти україномовний нон-фікшн, який щойно тільки почав квітнути, рука не піднімається, тож добровільно записався у ряди покупців легального контенту. З особливостями ціноутворення на книги у традиційному форматі вже ніби розібрались, а от купівля електронних книг відбувається в Україні якось мляво, що навіть важко зрозуміти, де у нас найвигідніше купувати е-книги. Вирішив провести власне мікро-дослідження, щоб отримати бодай якесь уявлення.
Dance Your PhD: станцюй свою дисертацію
Створив
pan.bibliotekar
on понеділок, 20 липня 2015 р.
Пасує до:
конкурс,
наукпоп
12
людей мають що сказати
«Як тобі це ще пояснити?! Може станцювати?». Мабуть, кожен з нас був свідком подібної педагогічної іронії. Однак, гарвардський біолог та науковий журналіст Джон Боханнон поставився до цього серйозно і успішно організував міжнародний конкурс «Dance Your Ph.D.», у якому дослідники перекладають свої дисертації мовою танцю та представляють відзняті відео на YouTube. Конкурс має ретельно розписані правила, але головне – конкурсант повинен мати ступінь PhD та бути частиною дійства.
Голодомор в Україні: Інтернет-ресурси
Створив
pan.bibliotekar
on неділя, 1 лютого 2015 р.
Пасує до:
і-ресурси,
наукпоп,
політика
0
людей мають що сказати
Феодосійський міський суд притягнув до відповідальності бібліотекарку за зберігання брошури Василя Марочка. Як відомо, заборони неабияк живлять популярність, тому кожен поридний український бібліотекар мав би подбати, щоб монографія пана Марочка «Голодомор 1932–1933 рр.» увійшла у всі читацькі топи. Знайшов книгу на сторінках Електронного архіву Голодомору в Україні 1932–1933 років – рішення окупаційного суду давно вже винесено, а лічильник досі показує лише 9 завантажень.
Все з біта
Створив
pan.bibliotekar
on вівторок, 18 листопада 2014 р.
Пасує до:
книги,
наукпоп
8
людей мають що сказати
Джеймс Глік: «Чим далі, тим сильніш зближувались фізики і ті, хто займався теорією інформації. Біт – елементарна частинка іншого типу, не просто крихітна, але ще й абстрактна – двійкове число, перемикач «так/ні». Вона ілюзорна, однак чим точніше учені визначали саму дефініцію поняття інформація, тим все частіше вони ставили перед собою питання, а чи не є вона первинною, можливо, вона фундаментальніша за саму матерію? З’явилось припущення, що біт є мінімальною одиницею, і що інформація знаходиться у самій основі існування. Об'єднуючи фізику ХХ і XXI століть, Джон Арчибальд Вілер, останній живий колега і Ейнштейна, і Бора, виголосив свій маніфест трьома словами: «Все з біта». Інформація породжує все суще – кожну частинку, кожне силове поле, навіть сам просторово-часовий континуум».