Міф і реальність про токсичність соціальних мереж

Пригадуєте світлі Інтернет-часи, коли можна було зайти на будь-який онлайн-форум і ввічливо поспілкуватись: Доброго здоров'ячка, шановний пане! Гарного дня, вродлива пані! Звісно не було ніколи такого, але, як ви гадаєте – Чи за останні кілька років вебспілкування стало брутальнішим? Група італійських науковців дослідила на токсичність (= брутальний, зневажливий або необґрунтований коментар, який може змусити когось покинути дискусію) приблизно 500 мільйонів коментарів на 8 платформах за 34 роки та поділилася своїми висновками на сторінках Nature. 

Бот полює на публікації, що цитують відкликані статті

Більшість дослідників не хочуть цитувати відкликані статті, однак такі недогляди часто трапляються і це може мати серйозні наслідки для науки. Новий бот @sciterefcheck виявляє наукові дослідження в яких цитуються відкликані статті. Розширення платформи scite.ai Scite Reference Check сканує PDF-файли статей на наявність посилань на ретракції у списку використаної літератури та автоматично твітить про знайдені випадки. Також алгоритм заточений на виявлення виправлень, помилок, вилучень та занепокоєнь (corrections, errata, withdrawals, expressions of concern). Інформацію про “проблемні” роботи інструмент отримує з Crossref, PubMed та бази Retraction Watch. 

Флешмоб інтелектуального локдауну

Інтелектуальний локдаун в країні триває, а для нашої Пральні – це перманентний стан, тому тримайте, громадяни – 20 січня Український інститут книги та Міністерство культури та інформаційної політики України запустили флешмоб #читай_досягай. Надзвичайно свіжа та оригінальна ідея для 2021 року! Кому сьогодні з молоді потрібен флешмоб у фейсбуці з крінжовим хештегом? Кортить пофлекситись в інсті з #читай_досягай? Таке враження, що українські чиновники роками за кошти держбюджету намагаються зробити все, щоб люди менше читали.

Соціальна дилема в сучасній науці

Девід Шоттон надихнувся переглядом «найважливішого документального фільму останніх років» від Netflix й написав чудовий допис про академічну аналітику та соціальну дилему в сучасній науковій комунікації. Академічна аналітика — застосування методів статистичного, прогнозного моделювання, аналізу даних та штучного інтелекту для аналізу, оцінки та узагальнення різних типів даних, що отримані від університетів та наукових установ, з метою отримання числових значень, які можна використовувати для планування. Усе частіше такі дані використовують для оцінювання студентів та викладачів, для прийняття рішення про розподіл фінансування та для оцінки продуктивності як окремих кафедр, так і цілих університетів. Актуальність соціальної дилеми для академічної аналітики полягає в тому, що вона, як і соціальні медіа, дедалі більше контролюється комерційними компаніями, що націлені на отримання максимального прибутку. 

Нова метрика Research Interest від ResearchGate

Популярна соціальна мережа для науковців ResearchGate вже давно розраховує для своїх користувачів показник RG Score, який став еталонним прикладом «поганої метрики», адже він звалює в одну купу публікації, запитання, відповіді і кількість фоловерів. Тепер ResearchGate запустила новий показник Research Interest, що намагатиметься показати, чи цікавляться вчені вашими дослідженнями і який враховуватиме: перегляди – 0,05; перегляди повного тексту – 0,15; рекомендації – 0,25 та цитування – 0,5. При цьому, не зараховуються перегляди користувачів, які незареєстровані в ResearchGate, перегляди та рекомендації одного й того ж користувача впродовж тижня, «перегляди» ботів, кравлерів та інших автоматизованих систем. 

Мотиви самоархівування робіт в академічних соціальних мережах

Самоархівування наукових робіт у соціальній мережі ResearchGate – чудовий спосіб пропагування відкритої науки, який робить наукові результати доступними для широкої аудиторії, що прискорює науковий прогрес і корисний для суспільства в цілому. Однак, чому вчені так полюбляють представляти свої роботи у спеціалізованих соціальних мережах? Опитування 226 користувачів ResearchGate показало, що такі фактори, як доступність, альтруїзм, взаємний обмін та довіра особливо важливі для користувачів. 

Наукові журнали в соціальних мережах

Академічні видання розпочинають рекламувати свій науковий контент широкій аудиторії у соціальних мережах і ось група науковців з Наньянського технологічного університету і Університету штату Мічиган вирішила дослідити присутність і активність у Facebook та Twitter наукових журналів, які представлені у Web of Science. Виявилось, що популярність використання соціальних мереж редакціями наукових журналів різниться за дисциплінами, найактивніше твітять і постять журнали з Arts & Humanities Citation Index, однак, загалом, присутність наукових журналів у соціальних мережах не надто висока – від 7,1% до 14,2%. 

Самопрезентація науковців у соціальних мережах

Дослідники відібрали 10500 портретів науковців на платформах Mendeley, Microsoft Academic Search та Google Scholar, щоб дізнатися, як вчені самопрезентують себе в Мережі і як їх сприймають колеги та громадськість. Виявилось, що більшість проаналізованих портретів було зроблено в приміщені, містили зображення чоловіків, європеоїдів, старше 35 років та обмежувались головою та плечима вченого. Чоловіки сприймалися старішими і важчими за жінок, мали серйозний вираз обличчя, носили окуляри та чорний одяг. Жінки надавали перевагу червоному та соціальній мережі Mendeley. 

Сотня найрезонансніших наукових досліджень за версією Altmetric

Популярний ресурс Altmetric відстежив понад 18,5 млн. згадок користувачів соцмереж про 2,2 млн. наукових досліджень та й уклав ТОП-100 найпопулярніших журнальних статей 2017 року. Рейтинг Altmetric можна безперешкодно переглянути та відфільтрувати за галуззю, журналом, організацією, країною, або відкритістю. Користувачі жваво реагували на статті про життя на інших планетах, про давню історію Землі, майбутнє штучного інтелекту… однак, безапеляційний лідер – здоровий спосіб життя і все що з ним пов'язане! 

SharedIt: ділись своїми дослідженнями легально

Видавець Springer Nature безкоштовно обдаровує своїх авторів спеціальними посиланнями для безперешкодного некомерційного перегляду публікацій. Завдяки ініціативі спільного користування контентом SharedIt автор може легально поділитися з громадою повним текстом своєї роботи навіть якщо вона опублікована не в журналі відкритого доступу (як приклад). Дані посилання авторам дозволено розміщувати на різноманітних веб-ресурсах: онлайн ЗМІ, інституційних репозиторіях, персональних веб-сайтах, спеціалізованих соціальних мережах. 

ResearchGate і видимість академічної репутації

Академічна соціальна мережа ResearchGate розраховує для користувачів свій власний індикатор RG Score. Попередні дослідження доводили, що показники RG щось та й говорять нам про наукову репутацію, однак нові дані не підтверджують подібні висновки. Група вчених вивчила три різні типи профілів авторів на ResearchGate – 104 автора з високим RG Score, 73 нобелівських лауреати 1975-2015 рр. та щотижневі дані 4 авторів з різними RG Score. Отримані результати свідчать про те, що величина RG Score залежить насамперед від активності вченого у соцмережі і практично неможливо отримати високий бал RG виключно за допомогою публікацій. 

Соціальна мережа науковців Loop

Творці спеціалізованої соціальної мережі для науковців Loop не лише прагнуть створити Open Science платформу, але й вже можуть похвалитися певними здобутками. Унікальну відкриту мережу Loop інтегровано з сайтами Nature Publishing Group та журналами Frontiers, тож якщо ви створите профіль Loop і опублікуєте статтю в одному з цих журналів, на веб-сторінці статті засяє красивий бейдж з профілями авторів. Суто бібліотекознавчих журналів не знайшов, тому пропоную поглянути, як це реалізовано в Research Metrics and Analytics (RMA). 

Як все встигнути: кіборги та роботи на службі в науковців

Якщо ви – перспективний молодий науковець, який дбає про свій імідж у Мережі, то у вас, скоріш за все, є кільканадцять сторінок у соціальних мережах, які потрібно регулярно оновлювати та підтримувати в актуальному стані. Але як знайти час на усі ці сторінки? Можу порекомендувати спробувати кілька сервісів, які дозволяють автоматизувати роботу із соцмережами. Одні з них, наприклад Buffer, чи Hootsuite, вимагають певного втручання людини, тому їх називають «кіборгами». Інші, наприклад IFTTT, повністю автономні, і їх ми зватимемо «роботами». Отож, що можуть дати науковцям кіборги та роботи? 

Socioindex: наукові журнали в соціальних мережах

Волонтерський проект Socioindex узявся укладати рейтинг наукових журналів України «за представленням у соціальних мережах». Поки у даному рейтингу представлено лише 14 назв видань, однак вже у березні нам варто побоюватися оновлення. Рейтинг має свою унікальну методологію підрахунку, що використовує простий, але своєрідний індекс впливу соціальних мереж. Головні індикатори оцінки – кількість користувачів, які вподобали сторінку (чи сторінки) журналу у Facebook, Twitter, ВКонтакті та Google+. Ось така недорога «альтметрика по-київськи». Не знаю, що саме показує цей рейтинг, але просто з цікавості поглянув би, скільки вподобайок мають сторінки топових наукових журналів. 

Підтримай сторінку Пана на Facebook!

Після кількох років анонімності, модератори, можливо, найкращої мережі для домогосподарок, таки добралися до мого профілю і без зайвих попереджень видалили його. Звичайно, я читав правила Facebook, але все ніяк руки не доходили змінити профіль на сторінку. З другого боку, всі ці роки спокійно жив собі Пан Бібліотекар у Facebook, збирав тихенько коментарі та вподобайки, але замість кремлівських тролів браві модератори вирішили бомбанути саме його. Як би там не було, але багато моїх читачів звикли до Facebook-трансляції, тому перевантажу все наново. Прохання не кидати Пана у хвилину зажури, підтримати і вподобати оновлену сторінку! Попередні пости не зможу відновити, якщо вважаєте, що якийсь обов’язково повинен бути на фейсбук – напишіть мені.

Reddit: минаючи перешкоди

Популярний соціальний сайт Reddit, на якому зареєстровані користувачі можуть вільно обмінюватися гіперпосиланнями, ніби й сам проситься, щоб його використали для світлих потреб наукової комунікації. Працює аналогічно, як #icanhazpdf. Якщо у вашій бібліотеці раптом забракло доступу до якоїсь бази даних – переходите у спеціальний reddit Scholar та створюєте відповідний пост (вказуєте якомога більше бібліографічних відомостей про документ, який хочете отримати + додаєте посилання на джерело). Не забувайте роздивлятись довкола, можливо, хтось вже просив цей документ, а також не лінуйтесь видаляти пости після того, як якась добра душа відгукнеться на ваш запит.

Пошук журналу для публікації та нова соціальна мережа для науковців від Thomson Reuters

Завдяки діяльності консорціуму e-VERUM у багатьох установах країни з’явився доступ до Web of Science, то ж після довгої перерви не полінувавсь знову заглянути в EndNote. Виявилось, що до відомих функцій доброго старого бібліографічного менеджера додано чудову можливість пошуку оптимального журналу для публікації – обираєте вкладку Match і вводите Title та Abstract свого рукопису. Якщо укладати список літератури вам допомагав EndNote (а для чого ви використовуєте бібменеджер?!), то варто в References вказати відповідну групу. Натискаємо кнопку Find Journals та й отримуємо кілька варіантів журналів куди варто спробувати надіслати свій рукопис. 

Розвінчуємо міфи про науковців та соціальні мережі

Професор Марк Рід (Mark Reed) з Ньюкаслського університету люто розправився з чотирьома найбільшими міфами, які стримують жменьку науковців від активного використання соціальних медіа. Пропоную вам короткий вільний переказ цього трощення міфів. Від себе ще додам, що аргументи щодо недоторканості персональних даних науковців не видаються аж надто переконливими (мобільні додатки, і без світлин наших сніданків, збирають достатньо конфіденційних даних), однак науковцям не звикати повсюди вказувати своє ім’я, прізвище, місце роботи, конференції у яких містах відвідував ітд., тому для активних дослідників зона приватного може мати свої особливості. Отож, слово ньюкаслському професору…

Онлайн-опитування по-німецьки

Поділюся одним з тих випадків, коли зацікавили не так результати дослідження, як… Хоча давайте розпочнемо з результатів, вони також цікаві. Стефані Лінек та Жозефіна Басслер опитали німецьких економістів і дійшли висновку, що при проведені наукових робіт сервісами Web 2.0 вчені послуговуються рідко, тому бібліотекам потрібно якось намагатись змінювати ситуацію на краще. Соцмережі дослідники використовують, як правило, для особистих потреб, а з науковою метою частіше юзають лише такі суворо спеціалізовані сервіси як ResearchGate та Mendeley.

Stackly: для видавців і дослідників

Видавництво Стенфордського університету HighWire Press оголосило про запуск нового продукту Stackly – веб-інструмент для створення, організації, збереження наукових документів, підтримки та розвитку наукового співробітництва. Водночас, Stackly легко інтегрується з видавничими веб-сайтами і пропонує видавцям активний спосіб просування контенту та взаємодії з науковою спільнотою. Поки що, веб-інструмент нагадує мені черговий гібрид соцмережі з бібменеджером, однак потрібно спробувати. Продукт платний – від $1.99 на місяць. Доступна 30-денна пробна версія.