Вічне повернення функціонального бібліотекаря

Поступ бібліотечної думки в Україні відбувається, як правило, дуже повільно, відірвано від світових тенденцій і без фінансової підтримки з боку ключових стейкхолдерів. Роками, з перемінним успіхом, ми пояснюємо землякам, що сучасний академічний бібліотекар – це не тільки бабця, яка читає паперові газети й для роз'яснювальних робіт любимо використовувати термін з початку століття “бібліотекар-зв'язківець” (liaison librarian, або subject librarian, або embedded librarian).

Що таке наукові монографії та розділи книг?

Кеннан та Томпсон у "Методах досліджень” пишуть, що наукові монографії – це перероблені дисертації, або інші об'ємні наукові твори, які видані університетськими, або комерційними академічними видавцями. Основна особливість монографій – автори за них можуть отримувати роялті, а за журнальні статті, чи тези автори не одержують прямих грошових виплат. Зазвичай монографія відповідним чином редагується, щоб її могла прочитати певна аудиторія читачів, залежно від того, кому видавець планує продавати книгу. Читацькою аудиторією наукової монографії можуть бути особи з різним рівнем знань у певній галузі: від студентів до науковців, від практиків до нефахівців, однак незалежно від аудиторії монографії проходять рецензування. 

Наукові бібліотеки у новому законі про авторське право в Україні

Де-факто цього року ми отримали цілковито новий Закон України від 01.12.2022 № 2811-IX “Про авторське право і суміжні права”. Обов'язково ще почитайте про основні нововведення у Законі, а особливо про sui generis, бази даних та штучний інтелект, бо в дописі я зосереджуся саме на наукових бібліотеках. Статті 22 та 24 потрібно прочитати сумлінно та повністю, я ж переповім їх скорочено, щоб читачі не втомилися. 

Оформлення пристатейних списків відповідно до ДСТУ 7152:2020

З 1 березня 2021 року в нас розпочав діяти ДСТУ 7152:2020 (ISO 8:2019, NEQ; ISO 18:1981, NEQ; ISO 215:1986, NEQ) “Інформація та документація. Видання. Оформлення публікацій у журналах і збірниках”. Цей новий національний стандарт нарешті рекомендує нам вказувати у журналах DOI, ORCID... а також установлює як оформлювати пристатейні списки літератури. Отож, бібліографічні посилання (внутрішньотекстові, підрядкові, позатекстові) складають відповідно до положень ДСТУ 8302, а бібліографічні записи в пристатейних бібліографічних списках складають згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1 і ДСТУ ГОСТ 7.80. Таким чином, у дисертаціях нам можна оформлювати список використаної літератури згідно з APA, MLA, ACS… а от у журналах та збірниках, будьте люб'язні, використовувати ДСТУ ГОСТ. 

Відкритий доступ до наукових цитувань

З’явився практичний посібник «Відкритий доступ до наукових цитувань» від працівників Державної науково-технічної бібліотеки України, що пояснює чому науковим журналам слід отримувати ідентифікатори DOI саме від реєстраційної агенції Crossref, як скористатися сервісом Cited-by від Crossref та відкрити свої посилання, чому так важливо підтримати Initiative for Open Citations, як передавати списки використаної літератури з допомогою форми Simple Text Query, або через Metadata Manager BETA і де можна буде насолодитися результати. 

Наукометричні бази даних vs Бази даних цитувань

Порядок формування Переліку наукових фахових видань України вимагає, щоб журнал було включено «до профільних міжнародних наукометричних баз даних, рекомендованих МОН». Офіційного монівського переліку «наукометричних баз даних» ніхто не бачив, англомовні джерела не використовують словосполучення «scientometric databases» і навіть бази даних, які МОН 100% зараховує до наукометричних, уникають слова scientometric у своїх описах. Так, виробники інструменту Scopus позиціонують свій продукт, як реферативну та цитатну базу рецензованої літератури – «abstract and citation database of peer-reviewed literature», а Web of Science Core Collection запрошує користувачів «explore the deep citation connections in the sciences, social sciences, arts, and humanities».

Таких не беруть у співавтори

Майже 6 тисяч дослідників з 21 наукової дисципліни взяли участь в опитуванні, метою якого було вияснити – виконання яких дослідницьких завдань заслуговує на те, щоб виконавця було додано до співавторів. Думки розділилися навіть всередині дисциплін. Однак більшість респондентів погодилися, що готові розділити авторство з тим, хто інтерпретував дані, або готував рукопис. Водночас, майже половина не додаватиме до співавторів людей, які забезпечили фінансування дослідження. Майже 40% опитаних готові вказати у співавторах засновника дослідницької групи, а вчені з галузей соціальних наук не так високо цінують запропоновані ідеї, чи надання лабораторного простору, як вчені-природничники.

Прописні літери в назві наукової статті

Всі ви, мабуть, помічали, що інколи в назвах англомовних статей кожне слово пишуть з великої літери. Це називають капіталізацією (capitalization) і вона має свої правила. Наприклад, AP Stylebook пропонує усі слова з 3 літер і менше, окрім дієслів, писати з маленької, Chicago Manual of Style вимагає писати з маленької усі прийменники, а в MLA усі слова з 3 літер завжди пишуть з маленької… 

Що таке «наукова комунікація»?

Добре, що у нас є затверджений паспорт спеціальності, де можна дізнатися, що соціальні комунікації це – галузь науки, яка вивчає сутність, закономірності соціальних комунікацій, процеси, структури та форми соціально-комунікаційних відносин. Якщо ж «соціальні» для вас занадто широко і ви хотіли б обмежитись лише науковими комунікаціями, то вітчизняна фахова періодика відмовиться вам у цьому допомогти. Здавалося, що завжди можна вивести правдоподібну робочу дефініцію цього поняття, однак ступаючи на територію англійських текстів несподівано вляпаємось у певні тонкощі. 

Розподіл обов'язків у редакційній команді наукового журналу

Армен Гаспарян: «У всьому світі на посаду головного редактора видавець (власник видання) зазвичай призначає відомого фахівця у якійсь галузі, що володіє солідним досвідом проведення наукових досліджень, оформлення статей до публікації, рецензента і наукового редактора впливових видань... На жаль, у зв'язку з інформаційним бумом, суттєвим збільшенням кількості наукових журналів і відносним скороченням кількості доступних фахівців великого калібру роль головних редакторів у багатьох журналах знижується. Багато головних редакторів, особливо керівники великих установ, які обтяжені великою кількістю технічних і адміністративних функцій, нерідко фігурують у наукових журналах суто формально, не звертають уваги на те, що і як публікується у журналі». 

Нові вимоги до оформлення дисертації: LaTeX, APA та Elsevier Style

З’явилися нові вимоги до оформлення дисертацій і тепер вже жоден бібліотекар не заважатиме науковому прогресу людства, адже таджицький стандарт більше нам не указ: «Бібліографічний опис списку використаних джерел у дисертації може оформлятися здобувачем наукового ступеня за його вибором з урахуванням Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» або одним зі стилів, віднесених до рекомендованого переліку стилів оформлення списку наукових публікацій, наведеного у додатку 3 до цих Вимог». 

Cписок літератури за новими вимогами ДСТУ 8302:2015

В Україні прийнято новий стандарт ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні вимоги та правила складання», який установлює види бібпосилань, правила та особливості їхнього складання і розміщування у документах. Стандарт розроблено фахівцями Книжкової палати України імені Івана Федорова і його дія поширюється на бібліографічні посилання в опублікованих і неопублікованих документах незалежно від носія інформації. Сказано, що «Стандарт призначено авторам творів, видавцям, фахівцям редакцій засобів масової інформації, інформаційних центрів тощо» і не зовсім зрозуміло, чи бібліотеки потрапляють у це «тощо». 

Бібліотечна справа у Переліку галузей знань і спеціальностей

У затвердженому Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти України, нашу спеціальність «029. Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» знову закинули у галузь – «Культура і мистецтво». Не розумію чому нас вперто ліплять до культури?! Як на мене, то бібліотечна справа аж проситься у галузь «Соціальні та поведінкові науки», а до культури та мистецтва вона взагалі ніколи не належала, і, гадаю, будь-який метааналіз це підтвердить. 

Перший заступник про оформлення бібліографій у дисертаціях

Перший заступник Міністра освіти і науки України Інна Совсун, на своїй сторінці у Facebook, пораділа, що «…тепер бібліографії треба буде оформляти не відповідно до державних стандартів, а згідно з вимогами, затвердженими МОН». Іншими словами, існує ймовірність, що тепер вимоги МОН суперечитимуть чинним державним стандартам. У проекті відповідного наказу Міністерства, авторам дисертацій дозволено вільно обирати стиль оформлення бібліографічного опису – можна вибрати один із запропонованих міжнародних стилів, або продовжити бавитись із ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. 

Дута фразеологія

Яцек Войцеховський: «На жаль, на це накладається ще й пострадянська манера пустослів’я та дутої фразеології, відірваних від дійсності розлогих розважань, які нічому корисному не служать. Роздуми є для самих роздумів, з принагідним називанням того чи іншого – і все. Постійно крутиться давно забута у світовій літературі назва «когнітивна», також повторюється поняття «корпоративність», яке у контексті творення інформаційних баз та систем вживається лише у Росії і є помилковим. По суті, мова йде про міжбібліотечні консорціуми. Окрім того, є поклики, зовсім декоративні, головно з російської, непродуктивні та банальні, що самою кількістю імітують науковий апарат: Іксінський сказав, що жовте є жовтим, Ігрековська написала, що два на два дорівнює чотири. Це дорога в нікуди». 

Методи дослідження в бібліотекознавстві

Хетінг Чу проаналізувала, які дослідницькі методи згадувались у статтях трьох топових бібліотекознавчих журналів, Journal of Documentation, Journal of the American Society for Information Science & Technology та Library & Information Science Research, впродовж 2001-2010 років. Виявилось, що бібліотекознавці використовують різноманітні методи, при чому історичний метод та анкетування почали програвати у популярності контент-аналізу, експерименту та теоретичним методам дослідження. Підозрюю, що у вітчизняному бібліотекознавстві використовують значно скромнішу кількість методів (чи всі у нас хоча б щось чули про «дельфійський метод»?) і чомусь давно забули про експеримент.

Рекомендації EASE (Європейської асоціації наукових редакторів) для авторів і перекладачів наукових статей, які повинні бути опубліковані англійською мовою

Європейська асоціація наукових редакторів EASE запропонувала авторам і перекладачам наукових статей дотримуватись простих та зрозумілих рекомендацій задля збільшення ефективності міжнародного обміну науковою інформацією. Рекомендації вільно доступні більш ніж 20 мовами на веб-сторінці спільноти. Анонімний переклад рекомендацій EASE українською мовою з’явився в журналі «Морфологія» ще в 2011 році, але схоже, що вітчизняні автори та редактори так належно їх і не оцінили. Давайте ж спробуємо виправити таку несправедливість, тим більше, що за ці кілька років у нас стало значно більше авторів, що здатні зрозуміти важливість написаного. Маленька пересторога – оскільки досягти ідеалу неможливо, то при використанні даних рекомендацій керуйтесь здоровим глуздом.

Українська бібліотечна енциклопедія

Національна парламентська бібліотека України реалізує науковий проект під назвою «Українська бібліотечна енциклопедія» (УБЕ). На сторінці проекту запевняють, що це перша спроба в історії вітчизняної бібліотечної галузі заявити про себе у формі систематизованого зводу концептуально організованих і апробованих відомостей. Поки в УБЕ ще порівняно мало статей, однак ви вже можете дізнатись багато нового про бібліотечну галузь. Для прикладу, розділ «Персоналії» відкрив мені з десяток нових імен та кілька несподіваних міждисциплінарних зв'язків. 

Прокрустове ложе стандартів

Є у нас установи, що займаються такою чудною діяльністю як гармонізація – приведення змісту стандарту у відповідність з іншим стандартом. Коли читаю, наприклад, бібсправні стандарти, що розроблені International Organization for Standardization (ISO), то просто захоплююсь, як це автори усе заздалегідь так спритно продумали. У наших же ДСТУ постійно: або про щось забули, або якось химерно написали… Директор УкрНДНЦ Ігор Анищенко розповідав, що: «…Один вид гармонізації стандартів – це метод підтвердження, який у цілому зводиться до перекладу обкладинки європейського чи міжнародного стандарту, а сам текст залишається на мові оригіналу». Як на мене, то було б непогано активно використовувати метод підтвердження для потреб бібліотечної справи – краще трішки повозитись з перекладом, ніж все життя бавитись у гармонізацію відповідно до потреб Киргизії, чи Таджикистану.

Зміни до форми статистичного звіту бібліотек внз

Відбулось засідання робочої групи директорів бібліотек київських вишів, яке несподівано закінчилось якимсь рішенням. На сайті Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича читаємо – бібліотекам запропоновано обліковувати в статистичному звіті віддалені мережеві ресурси. Здавалось би нічого нового, адже вони й так обліковувались? Насправді, на засіданні домовились, що у Таблиці основних статистичних показників роботи бібліотеки ВНЗ України, у розділі «Бібліотечний фонд», повинен з’явитися ще один експериментальний рядок 3.1.6, у якому можна вказувати кількість (назв) придбаних або передплачених віддалених електронних ресурсів, які можна додавати до бібліотечного фонду (примірників). Отримане значення погодились поки вказувати у дужках. Ось такий ISO 2789:2013 у київській інтерпретації.