Науковець 2.0: Антон Сененко

Антон СЕНЕНКО 

Старший науковий співробітник Відділу фізичної електроніки Інституту фізики НАН України, кандидат фізико-математичних наук. Наукові інтереси: сканувальна тунельна мікроскопія надтонких органічних плівок, фізика твердого тіла. 

Адреса блогу: https://site.ua/anton.senenko/ 

Телеграм: https://t.me/mouselab 

Тематика блогу: про науку, науково-популярні заходи, реформування наукової сфери України, цікаві розумні статті про розумних людей та їх роботу. 

ROAD: тут повинен бути ваш відкритий журнал

Оригінальний ресурс Directory of Open Access scholarly Resources (ROAD) містить бібліографічні записи відкритих ресурсів, яким було присвоєно унікальний ідентифікатор періодичного видання ISSN. Кожен науковий журнал повинен мати ISSN, і, відповідно, якщо відкритий журнал отримав ISSN, то він повинен автоматично відображатися у каталозі ROAD. Перевірте, якщо не знайдете своє видання у каталозі, можливо, з вашим ISSN щось не так.

Retraction Watch: наука повинна знати своїх антигероїв

У разі виявлення серйозних помилок у науковій статті автор може її відкликати. У такому випадку публікація перестає визнаватися усіма дослідниками, а в бібліографічних базах ставиться відповідна позначка. Це, звичайно, болючий удар по репутації журналу, який не зміг забезпечити якісне рецензування та дане явище доволі поширене у науковій спільноті – навіть нобелівські лауреати відкликають статті з топових журналів. Здавалося, що може бути благородніше ніж визнати на увесь свої помилки? Однак, існує у такій практиці ще й темна сторона… 

Бібліотечні блоґи і резервне копіювання

Читаємо у статті Андрія Жабіна, що більшість українських бібліотечних блоґерів використовує безкоштовні блоґ-платформи, а це «накладає низку обмежень, в тому числі і в авторському праві (можливе навіть повне видалення сайту одностороннім рішенням адміністрації блог-платформи без можливості передачі баз даних автору)». Якщо хтось через схожу жахалочку передумав створювати бібліотечний блоґ, то давайте вас заспокою. Навряд історія пам’ятає такий випадок, щоб адміністрація популярної блог-платформи вирішила видалити бібліотечний блоґ, але варіант зі знищеним сервером, чи зламаним сайтом, видається цілком ймовірним. 

Яким електронним серійним виданням не присвоюється ISSN

Якщо електронне видання відповідає вимогам серійного видання, то йому запросто може бути присвоєно ISSN. Не присвоюється ISSN лише особистим веб-сторінкам, тимчасовим електронним ресурсам, рекламним та промо-сайтам, корпоративним сторінкам, чи веб-сайтам спільнот. Вирішив був подражнити необізнаних аспірантів – отримати ISSN для блоґу і написати, що тепер кожен може спробувати задовольнити вимогу МОН надіславши свою роботу для публікації у блозі з Міжнародним стандартним номером періодичного видання. Від ISSN International Centre надійшла відповідь – Вкажіть, будь ласка, чітко ім'я видавця на своєму сайті у рубриці «Про нас» і ми задовольнимо Ваш запит. Припиняю жарти і не стану засмічувати Ulrich's Periodicals Directory, але цікаво – якщо так швидко і просто можна отримати ISSN, то чому ж безліч редакторів вітчизняних наукових видань досі цього не зробили?

Чому б не змінити тему дисертації?

У «Бібліотечному віснику» з’явилась квола стаття молодшого наукового співробітника НБУВ Максима Грета про особливості рекламування бібліотечних послуг у блоґосфері. Автор алогічно навпомацки обрав кілька моїх старих постів, хибно їх зрозумів (чи взагалі не читав), однак цю дивну спробу аналізу чомусь пропустила редакція авторитетного вітчизняного видання! Давайте ж процитую, які особливості рекламування вдалось віднайти молодшому науковому співробітнику у моєму блозі: 

Науковець 2.0: Максим Ціж

ЦІЖ Максим Богданович 

Спершу закінчив Львівський фізико-математичний ліцей, потім КНУ ім. Т.Шевченка (магістр кафедри КТП Фізичного факультету), потім Paris-Sud XI (магістр програми NPAC). Наразі аспірант Астрономічної Обсерваторії ЛНУ ім. Франка. Нічим не особливий, насправді. Багато дописую до української Вікіпедії і всіх до цього закликаю. У вільний час катаюсь на велосипеді та мучу свою гітару. Наукові інтереси: космологія, квантова теорія поля, фізика ядра та елементарних частинок. 

Адреса блогу: http://tiredducky.wordpress.com 

Тематика блогу: космологія, теоретична фізика, математика, хотілось би ще щось цікаве писати про астрономію та програмування. Досить часто просто щось життєве, та якщо чесно взагалі не обмежую себе в тематиці, можуть зустрітись екопости, чи зізнання в глибокій депресії чи ейфорії. 

Науковець 2.0: Олександр Коляда

КОЛЯДА Олександр Костянтинович 

Закінчив КНУ ім. Т. Шевченка за фахом біологія. Кілька років займався науковою та комерційною діяльністю, а зараз займаюсь дослідженням генетики людини та механізмів старіння на молекулярному рівні. Наукові інтереси це генетика старіння, фактори довголіття, теломерна біологія, генетика людини, нейрогенетика. 

Адреса блогу: http://www.epigenetics.com.ua 

Тематика блогу: геронтологія, молекулярна біологія та генетика. Також у блозі багато постів про досягнення лабораторії епігенетики Інституту геронтології НАМН України. 

Науковець 2.0: Олег Фаренюк

ФАРЕНЮК Олег Ярославович 

Фізик-теоретик, працюю в Інституті Фізики Конденсованих Систем. Безпосередньо займаюся сильноскорельованими електронними системами. Адмініструю кластер нашого інституту. Цікавлюся цілою купою не пов’язаних тем – на жаль, явно більшою кількістю, ніж можу охопити. Тому й блог називається «Записки дилетанта». 

Адреса блогу: http://indrekis2.blogspot.com 

Тематика блогу: IT (С++, мікроконтролери, низькорівневе програмування, історія персональних комп’ютерів, тощо), дослідження Сонячної системи (як зараз, так і в минулому), розповіді про те, чим займаються фізики-теоретики, спорадично трапляються інші теми. 

Науковець 2.0: Даниїл Грибчук

ГРИБЧУК Даниїл 

Випускник кафедри біології Києво-Могилянської Академії (2012 рік), наразі навчаюся в аспірантурі за кордоном (Остравський Університет, Чехія). Займаюся молекулярною біологією одноклітинних паразитів з родини Trypanosomatidae. 

Наукові інтереси: еволюція одноклітинних організмів, системи регуляції експресії генів найпростіших та вищих еукаріот, молекулярні аспекти патогенезу паразитарних хвороб. Оскільки я починав свій науковий шлях з Інституту патології, онкології радіобіології, то відповідно до кола моїх інтересів досі входять проблеми канцерогенезу, тим паче, що багато у чому пухлини проводять себе як одноклітинні організми: їм також притаманний еволюційний процес (так звана клональна еволюція), вони теж застосовують цілий арсенал молекулярних трюків для виживання та прогресії в організмі людини. 

Адреса блогу: http://molecancereview.wordpress.com 

Тематика блогу: молекулярні основи канцерогенезу, еволюція злоякісного клону, методи вивчення біології пухлин та відповідні їм підходи до терапії. 

Науковець 2.0: Вікторія Кравченко

КРАВЧЕНКО Вікторія Іванівна

Кафедра фізіології людини і тварин біологічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка – магістр, 1999 р. Кандидат біологічних наук, спеціальність «фізіології людини і тварин» – 2006 р. Доцент кафедри фізіології людини і тварин ННЦ «Інститут біології» КНУ імені Тараса Шевченка. 

Наукові інтереси: психофізіологія, механізми обробки емоційної складової інформації, ефективні стратегії навчання, засновані на розумінні мозкових механізмів засвоєння інформації. 

Адреса блогу: http://www.funnyanatomy.in.ua 

Тематика блогу: Блог містить розважальну та освітньо-наукову скалдові. Розважальна частина складається переважно із зображень, що містять елементи анатомії людини – анатомічна мода, прикраси, скульптури, предмети побуту та мистецтва, анатомічний хенд-мейд. Освітня складова – це допоміжний матеріал до лекцій з анатомії та фізіології людини, які я викладаю в університеті, посилання на навчальні відео та корисні ресурси для вивчення анатомії та фізіології людини. 

Науковець 2.0: Іван Крячко

КРЯЧКО Іван Павлович 

1987 р. закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка (фізичний факультет, кафедра астрономії, спеціалізація — астрофізика). 

Наукові інтереси: наукова комунікація, історія астрономії, астрономічна освіта, популяризація астрономії. 

Адреса блогу: http://vsenebo.blogspot.com 

Тематика блогу: про наш Всесвіт, про дослідження його об'єктів астрономічною наукою.

Науковець 2.0: Андрій Заморока

ЗАМОРОКА Андрій Михайлович 

Кандидат біологічних наук 

Наукові інтереси: функціонування екосистем, взаємодії у системах рослина-господар та комаха-консумент (ксилобіонти та ксилофаги), структури і динаміка угруповань комах, прояви острівного ефекту на ізольованих популяціях та угрупованнях комах, збереження біорізноманіття, заповідна справа. 

Адреса блогу: http://www.naturalist.if.ua 

Тематика блогу: науково-популярний блоґ про природу та новини у біології. 

Науковець 2.0: Ольга Маслова

МАСЛОВА Ольга Олександрівна. У 2010 році отримала диплом магістра на кафедрі цитології, гістології та біології розвитку ННЦ «Інститут біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка та вступила до аспірантури на тій же кафедрі. У даний момент готуюсь  до захисту дисертації за спеціальністю 03.00.11 – цитологія, клітинна біологія, гістологія. Маю досвід роботи як у НДІ, так і у комерційних структурах. 

Наукові інтереси: стовбурові клітини, мезенхімальні клітини, культивування клітин людини та ссавців, тканинна інженерія, регенеративна медицина, нейромедіатори, рецепторна передача, пошкодження ДНК. 

Адреси блогів: 1) probioukr.blogspot.com 2) biopictures.blogspot.com 

Тематика блогів: 1) біологічні новини, допоміжні навчальні матеріали та цікавинки українською мовою; 2) гарні та чудернацькі зображення біологічного характеру зі статей та інших наукових робіт. 

Науковець 2.0: блоґи українських науковців

Наукові блоґи давно вже стали об'єктом численних досліджень, найавторитетніші видавці академічної літератури б’ються за популярних блоґерів-науковців, дискусії у коментарях до постів учених не менш запеклі ніж на спортивних та політичних форумах, провідні наукові інститути встановлюють офіційні правила «що можна, а що не можна розповідати у персональних блоґах», а автори не бояться ці правила порушувати… Словом, науковці ведуть блоґи і нема на то ради. 

Бібліотечні електронні ресурси та технології

На сайті НБУВ з’явився новий ресурс Бібліотечні електронні ресурси та технології, що покликаний надавати доступ до знань та поширювати інформаційні матеріали у галузі бібліотечних електронних ресурсів і технологій. Ресурс перебуває на стадії тестування, усі запитання та пропозиції – через форму. Приємно, що розробники не забули й про бібліотечні блоґи, а, відтак, наша не надто активна форма фахової комунікації – отримала ще одне підтвердження легітимації. 

Навіщо науковці ведуть блоґи?

Мерджа Март та Корнеліус Пушманн провели ґрунтовне дослідження наукових блоґів – вивчали мотиви авторів, стилі та реакцію аудиторії. Знаєте, чому вчені підтримують свої онлайн-щоденники? Не повірите, але більшість блоґерів-дослідників просто люблять писати (79% респондентів з цим погодились)! Також, непоганий відсоток тих, хто хоче краще представити свою дисципліну громадськості (67%), і тих, хто прагне дискусій з іншими людьми (61%). А тепер відгадайте – а для кого блоґери-науковці пишуть свої пости? Найпопулярніші відповіді – для громадськості загалом (84%) та для людей, які цікавляться даною проблематикою (82%). Як не дивно, відповідь «для колег з моєї галузі» опинилася аж на третьому місці (лише 46%).

ORCID для WordPress

Цікавих прикладів використання унікальних ідентифікаторів авторів-науковців ORCID стало на один більше. З’явився плагін для WordPress, що дозволяє авторам пов’язати свої ORCID з власним профілем. Після такої прив’язки ідентифікатор автоматично відображатиметься у коментарях автора. Це чудова новина, насамперед, для читачів наукових блогів – тепер можна легко перейти за посиланням-ідентифікатором і отримати інформацію про компетентність того, чи іншого коментатора. 

Правило одного відсотку: Twitter і бібліотека

Коли нам розповідають про неймовірний Twitter, то звучить все дуже просто – кілька твітів здатні змінити світ. Хтось зі слухачів відразу ж запалюється прикладом героїв Арабської весни, або спокушається кетіперрівською кількістю фоловерів, і біжить створювати власний акаунт. Однак, середньостатистичний користувач-скептик знає, що у Твіттері, окрім всього, на нас чекає купа полишених акаунтів, млявих твіттерян, ботів… а з часом тотальна більшість запідозрить, що без його твітів світ би не став гіршим. Ми про це лише здогадувались, а от Джон Брунер математично довів, що, справді, більшість користувачів Twitter мають дуже мало послідовників, а зовсім невеличкий відсоток користувачів створюють більшу частину всіх повідомлень.

Розвиваємо цифрові проекти бібліотек

Улюблена темнодзьоба гагара, на основі реальних людей та подій, підготувала черговий порадник, як ізолювати, обезправити та розчарувати бібліотекаря. Вирішив трішки приправити і переробити спеціально для потреб вітчизняних управлінців. Самому вже набридли подібні тексти, оскільки їхня дієвість залишається непоміченою, але давайте хоч так згадаємо про наших маленьких ельфів та гномиків, безіменних будівників електронних бібліотечних проектів.