Науковець 2.0: Даниїл Грибчук

ГРИБЧУК Даниїл 

Випускник кафедри біології Києво-Могилянської Академії (2012 рік), наразі навчаюся в аспірантурі за кордоном (Остравський Університет, Чехія). Займаюся молекулярною біологією одноклітинних паразитів з родини Trypanosomatidae. 

Наукові інтереси: еволюція одноклітинних організмів, системи регуляції експресії генів найпростіших та вищих еукаріот, молекулярні аспекти патогенезу паразитарних хвороб. Оскільки я починав свій науковий шлях з Інституту патології, онкології радіобіології, то відповідно до кола моїх інтересів досі входять проблеми канцерогенезу, тим паче, що багато у чому пухлини проводять себе як одноклітинні організми: їм також притаманний еволюційний процес (так звана клональна еволюція), вони теж застосовують цілий арсенал молекулярних трюків для виживання та прогресії в організмі людини. 

Адреса блогу: http://molecancereview.wordpress.com 

Тематика блогу: молекулярні основи канцерогенезу, еволюція злоякісного клону, методи вивчення біології пухлин та відповідні їм підходи до терапії. 

Чому Ви вирішили створити блог? Ваші очікування від блогу? 

Над питанням чому я вирішив створити блог, якщо чесно, замислився лише зараз, коли ви запитали! Якось, для мене цей процес є певною мірою природнім. А, взагалі, це почалося як конспект. Молекулярна онкологія – це дуже динамічна галузь де використовуються усі найновіші методи біології, хімії, комп'ютерні технології, і щоб тримати себе в курсі, я почав записувати все, до чого доходили руки. 

Але потім я подумав, що це також може бути цікаво, або навіть корисно, не тільки мені. Тож, почав викладати свій доробок у сітку. Ну а зараз блог є своєрідним намаганням не випадати з контексту української науки (чи навіть краще сказати: намагання в цей контекст увійти, принаймні віртуально, адже будучи студентом я не був надто активним у цьому плані). 

Очікування від блогу? Які можуть бути очікування від конспекту – хіба що те, що він ще колись знадобиться :) 

Реакція колег-науковців на Ваш блог? 

Реакція на блог у колег була виключно схвальною, дехто навіть був у захваті від того, що я маю на це час та натхнення. Але поки, на жаль, від них не надходило ніяких критичних зауважень у вигляді коментарів, хоча на критику я теж дуже чекаю. 

Ваші поради майбутнім блогерам-науковцям. Що потрібно зробити для того, щоб з’явилася чисельна та активна українська наукова блогосфера? 

Для молодого блогера важливими, на мою думку, є дві речі. По-перше, завжди писати «від себе», висловлюючи при цьому своє особисте ставлення де це необхідно і не боячись провокувати дискусію. Адже Ви завжди пишете про те, що Вам цікаво і в чому (хоч трохи) розбираєтесь. І по-друге, в жодному разі не зневірятися. Ніколи. Навіть якщо Вам здається, що Ви ведете блог лише для себе, а взагалі, якщо матеріал цікавий і унікальний, то читач рано чи пізно з'явиться. 

Стосовно української наукової блогосфери – питання неоднозначне. Іронія долі полягає у тому, що я свій блог хотів саме вписати у цю-таки сферу, і раптом я отримую питанням як би нам її взагалі створити? :) Думаю, проблема полягає у тому, що вся ця «писанина» є вторинною по відношенню до основної ролі науковця. Тут як в піраміді Маслоу – спочатку потрібно, щоб науковці отримали більше можливостей реалізуватися безпосередньо в лабораторії, а потім вони, відчуваючи задоволення від своєї праці, будуть мати велике натхнення на ведення блогів. Хоча, звісно, для кожної людини цей поріг потреби є абсолютно індивідуальним. 

В Україні є десятки ентузіастів, які встигають і експерименти поробити і організувати чудові заходи на честь Днів Науки, які висвітлюються як у блогах, так і на телеканалах. Треба підіймати хвилю! В українському віртуальному просторі вже є чудовий майданчик: Моя Наука. Заходьте, реєструйтесь, читайте, беріть участь в обговоренні, пишіть. Словом, усе це – стохастичний процес без наперед відомих рецептів. 

P.S. Серія постів, що об’єднані під тегом Науковець 2.0, скерована на популяризацію практики блоґування серед українських науковців. Якщо Вам відомі інші вітчизняні наукові блоґи – повідомте.