Google NotebookLM для аналітичної роботи з науковими джерелами

За останній рік з’явилося багато інструментів на базі генеративного ШІ, але більшість із них доволі одноманітні: користувач ставить запитання – система генерує відповідь, часто спрощену, узагальнену й не завжди прозору щодо використаних джерел. NotebookLM (інструмент, розроблений Google Labs) пропонує інший підхід, який, на мій погляд, значно корисніший для академічної та аналітичної роботи. Головна відмінність NotebookLM полягає в тому, що він працює виключно з тими матеріалами, які ви самі завантажили. Це можуть бути наукові статті, препринти, навчальні конспекти чи навіть власні чернетки текстів. Інструмент не звертається до “зовнішніх знань” і нічого не вигадує – він аналізує лише конкретний, чітко окреслений корпус документів. 

Google Scholar Labs допоможе відповісти на ваші дослідницькі запитання

Google нарешті зробив те, чого від нього чекали вже пару років – прикрутив генеративний ШІ до Google Scholar. Новий інструмент називається Scholar Labs і це перша спроба перетворити гігантський Google Scholar на розумний пошуковик, який буде не просто показувати результати, а намагатиметься відібрати для нас найкорисніші статті. Пишете дослідницьке запитання в Scholar Labs, система аналізує запит, розкладає його на теми та зв’язки та запускає серію пошуків у Scholar. Алгоритм совгається по відібраних статтях, оцінює наскільки кожна відповідає запитанню, і показує список публікацій з короткими поясненнями – чому саме ця робота релевантна й що саме в ній важливо. 

Від метрики до етики: американський біолог отримав тисячу цитувань від яких неможливо відмовитись

Заведено вважати, що посилання на наукову роботу завжди бажані, адже автори, редактори, керівники тощо отримують певні бонуси коли відповідні роботи цитуються. Однак, якщо йдеться про помилкові цитування, або про цитування з хижацьких журналів, то чи не краще автору відмовитися від таких згадок? У журналі Scientometrics розглянуто дуже цікавий випадок – коротенька тристорінкова робота професора Ніла Дж. Вікерса про феромони метеликів, яку опубліковано в журналі Current Biology, зібрала понад 1000 цитувань у Scopus та WoS. Як правило, подібні роботи отримають дуже мало цитувань (якщо взагалі їх отримують), а тут статтю-коментар 2017 року вже процитовано понад тисячу разів! 

Public access у профілях Google Scholar

У профілях авторів в Google Scholar з’явився розділ Public access, що повинен допомогти відстежувати доступність повного тексту статей відповідно до вимог одного зі 160 агентств, що фінансують наукові дослідження. Багато наукових грантодавців прагне забезпечити відкритий доступ до результатів профінансованих досліджень і тому вони вимагають від вчених зробити такі статті загальнодоступними. Щоправда, не всі вчені слухняні й ось тепер кольорова смужка у профілі дозволить швидко дізнатися скільки робіт вченого повинно бути доступно відповідно до вимог, а скільки насправді є. 

Як українці шукають наукову інформацію в інтернеті?

Згідно з даними Springer Nature українські користувачі найчастіше використовують для пошуку наукової інформації пошукову систему Google (53%) та Google Scholar (14%). Журнали Springer найпопулярніші серед українських авторів, тому ця статистика доволі важлива. Scopus та Web of Science відсутні у першій десятці й доводиться знову запідозрити, що українці користуються Scopus та Web of Science, щоб полюбуватися своїм індексом Хірша, а не для пошуку наукової інформації. 

Scopus популярніший за Web of Science у Google Trends

Фелікс де Моя Анегон порозважався з Google Trends і показав, що користувачі Google частіше запитували про Scopus, ніж про Web of Science. Вирішив провести подібне порівняння для України. Доступ до продукту Elsevier з’явився у нас значно раніше за доступ до баз ВоС, тому обмежився лише 5 останніми роками. Scopus очікувано значно переважає Web of Science за кількістю пошукових запитів українських користувачів Google. 

Google Scholar не всім однаково корисний

Група відомих авторів дійшла до цікавого висновку – Google Scholar охоплює наукові цитування, що доступні у базах Web of Science Core Collection та Scopus, а також враховує ще багацько цитувань, що надходять, як правило, з нежурнальних (дисертації, книги, доповіді для конференцій, препринти) і неангломовних джерел.

Найкращі університети світу відповідно до кількості цитувань у профілях Google Scholar

Один з популярних в Україні рейтингів Cybermetrics Lab люто змінив методологію. Google Scholar є беззахисною перед маніпуляціями, але іспанські укладачі рейтингу спробували виловити тих, хто не дбає про чистоту свого профілю в Google Scholar. Для початку – взяли 100 найцитованіших авторських профілів для кожного університету і видалили перші 5 профілів для покращення репрезентативності. Далі цікавіше. Якщо серед першої сотні зустрічались неіндивідуальні профілі (журналу, кафедри) – установу викидали з рейтингу. Якщо в профілі «чужого» автора зумисно було вказано потрібну афіляцію для накрутки рейтингу – установу викидали з рейтингу. Якщо в профілі було вказано щонайменше 2 документа іншого автора – установу викидали з рейтингу. 

Індонезійська SINTA: весела, як додавання хіршів

У 2017 році уряд Індонезії запровадив своєрідну метрику Science and Technology Index (SINTA) для вимірювання продуктивності вчених та установ і прийняття рішень щодо фінансування досліджень. SINTA враховує кількість документів, що індексуються в Scopus, кількість цитувань цих документів у Scopus і (увага!) Google Scholar та h-індекс дослідників. Коли у липні Міністерство досліджень, технологій та вищої освіти Індонезії роздало нагороди авторам з найвищими показниками SINTA, то серед переможців опинились й ті, хто зловживав системою. Згодом, Міністерство визнало, що 15 авторів-переможців використовували неетичні практики і припинило фінансувати таких дослідників. 

Пошукова система Google Dataset Search

Компанія Google представила бета-версію пошукової системи Dataset Search, що повинна допомогти дослідникам та журналістам знаходити відкриті набори даних – проводимо пошук і отримаємо перелік результатів, які містять інформацію про доступні формати даних, їх опис, авторів, ліцензію, посилання на джерело... Також, у Dataset Search показано статті, які містять посилання на обраний датасет згідно з даними Google Академія. 

Тільки не Google Scholar?

Як на мене, то фінальною версією Порядку формування Переліку наукових фахових видань України Міністерство освіти та науки загнало себе в цуцванг – потрібно представити перелік рекомендованих баз для видань категорії «Б», а це справді складно якісно зробити для всіх наукових дисциплін. Поки люди гадають, які бази можуть увійти в цей перелік, мені все частіше доводиться чути: Зрозуміло, що не Google Scholar. Але чому?! Звідки взялась така небезпечна короткозорість щодо розуміння пошукової поведінки сучасних науковців? 

Sci-Bay Scholar: Гугл Академія та Sci-Hub в одному флаконі

Спритники об’єднали Google Scholar та Sci-Hub і на виході отримали Sci-Bay Scholar. Знайомий інтерфейс та функції Google Академії, але на сторінці результатів пошуку, крім посилань на легальні відкриті версії наукових робіт, ми побачимо ще й посилання на піратські копії документів. Досить лячно залишати на цьому ресурсі свої персональні дані, тому поки обмежився неперсоналізованими пошуками. 

Загублені установи в Google Scholar Citations

Науковці можуть вказувати у профілях Google Scholar Citations свою інституційну приналежність, що дозволяє системі потім об'єднувати профілі авторів за установами. Група іспанських вчених вирішила перевірити, чи Google Scholar здатна коректно ідентифікувати всі установи та правильно визначити її працівників. Для цього науковці систематично бомбардували Google Академію пошуковими запитами про 82 іспанські академічні установи. Виявилось, що дана функція добре спрацьовує для більшості установ, однак вона не може виявити усі установи в базі, не завжди створює унікальний запис для установи і не об'єднує всіх авторів, що належать до однієї установи. 

Класичні статті в Google Академія

Сторінка «Показники» в Google Академія обросла додатковим функціоналом і тепер, крім топів найкращих академічних видань різними мовами та різних наукових категорій, користувачам доступний підрозділ «Класичні статті» – найбільш цитовані статті, перевірені часом. Для кожної галузі визначено 10 найбільш цитованих статей, які були опубліковані 10 років тому. Перелік «Класичних статей» враховує лише англомовні дослідницькі статті, які мають не менше 20 цитувань. Зараз на сторінці представлено роботи 2006 року, кількість цитувань пораховано станом на травень 2017 року. 

Google Docs vs Authorea: спільна робота з науковими документами

Несподівано випала нагода перевірити як простіше разом писати статтю – за допомогою Google Docs, чи Authorea? Зовсім цього не планував, але пощастило одночасно попрацювати над трьома рукописами, з різними співавторами і з різними веб-сервісами. Одну з робіт написано ще дідівським методом – пересилали доківський документ Gmail, у режимі «Рецезування» вносили правки, знову пересилали… і так кільканадцять разів. Я невдячний з ґмейлом запарився, а люди колись писали, рецензували за допомогою лише паперової пошти! Знімаю капелюха перед попередниками, але нині паперова, чи електронна пошта – вже не найпривабливіший варіант. 

Рейтинг українських бібліотекознавчих видань 2016

Проект ДокШир представив оновлений рейтинг українських бібліотекознавчих видань. «Бібліотечний вісник» суттєво збільшив свій відрив від «Вісника Книжкової палати України» і схоже, що цих двох наших лідерів ще не скоро хтось наздожене. Щоквартальник «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія» повернув собі третю сходинку, потіснивши на п'єдесталі «Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського». Також, вперше у рейтингу з’явились «Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Бібліотекознавство. Книгознавство».

Scholar Inclusions: як додати сайт у Google Академію

Добре, коли ваш академічний веб-сайт гарно індексується у Google. Ще краще – якщо веб-сайт гарно індексується і в Google, і в Google Академія. Однак, трапляється, що через невиконання рекомендацій, пошукові павуки приходять на сайт рідко і неохоче, а відтак тисячі наукових документів можуть назавжди потонути у глибокому невидимому вебі. Дізнатися про основні принципи індексування сайтів у Google Академія можна почитавши спеціальний розділ Inclusion Guidelines for Webmasters. 

Українські наукові журнали в Google Scholar Metrics

Нарешті, в розпал літа, українські наукові журнали напрацювали на свої наукометричні оцінки від Google Академія – заходимо у відповідний розділ Scholar Metrics і знайомимось зі сотнею вітчизняних видань з найвищим показником h5-index (той ж хірш, тільки за 5 років). Крім українців, вперше рейтинги своїх видань отримали також росіяни, корейці, поляки та індонезійці. Найвищі (h5-index = 14) показники у журналів «Управління розвитком складних систем» та «Маркетинг і менеджмент інновацій». Приємно, що відразу 2 бібліотечних журнали потрапило у національний ТОП-100 – «Бібліотечний вісник» (18 місце) і «Вісник Книжкової палати» (25 місце). 

Lazy Scholar для Chrome

Для тих, хто хоче приборкати море бібліографічної інформації, але вперто лінується випробувати бібменеджери, існує ще один спосіб. Застосунок Lazy Scholar для веб-переглядача Chrome дозволяє користувачам легко знаходити відомості про наукові документи на веб-сторінках, при чому, відразу повідомляє про доступність повних текстів даних документів. Після встановлення застосунку в Chrome з’явиться рядок Lazy Scholar, який активізується, коли «бачить» наукову публікацію на сторінці. Також, рядок містить кілька додаткових прекрасних інструментів, серед яких: подібні документи, імпакт-фактор, цитування, коментарі, альметрікс… 

Google патенти та автомобілі без водіїв

У Google схоже серйозно перейнялися ідеєю масового впровадження автомобілів, для управління якими не потрібний водій – нещодавно компанія отримала патент, що описує спосіб зменшення травмування пішоходів під час ДТП. У патенті запропоновано покривати передню частину автівки спеціальною клейкою речовиною, яка б надійно приклеювала пішохода до машини, щоб запобігти його повторному травмуванню та не дозволити потрапити під колеса, чи під інші авто. Зверху клейкий шар захищатиме щось на подобі яєчної шкаралупи – різна дрібна мошкари не прилипатиме, зате клей спрацьовуватиме від ваги людського тіла.