Google NotebookLM для аналітичної роботи з науковими джерелами

За останній рік з’явилося багато інструментів на базі генеративного ШІ, але більшість із них доволі одноманітні: користувач ставить запитання – система генерує відповідь, часто спрощену, узагальнену й не завжди прозору щодо використаних джерел. NotebookLM (інструмент, розроблений Google Labs) пропонує інший підхід, який, на мій погляд, значно корисніший для академічної та аналітичної роботи. Головна відмінність NotebookLM полягає в тому, що він працює виключно з тими матеріалами, які ви самі завантажили. Це можуть бути наукові статті, препринти, навчальні конспекти чи навіть власні чернетки текстів. Інструмент не звертається до “зовнішніх знань” і нічого не вигадує – він аналізує лише конкретний, чітко окреслений корпус документів. 

Попрацюймо з NotebookLM на практиці. Переходимо на сторінку інструменту й створюємо новий проєкт (notebook). До одного проєкту можна додати до 50 джерел: PDF-файли, Google Docs, текстові документи… У лівому стовпці Sources видно весь корпус: тут можна переглядати, додавати або видаляти документи. Якщо джерело підсвічується червоним, це означає, що NotebookLM не зміг отримати повний текст – зазвичай через платний доступ або технічні обмеження. 

Центральне чат-вікно працює виключно з документами, завантаженими в цей проєкт. ШІ-бот не звертається до відкритого вебу, не використовує “загальні знання” і не підтягує матеріали з інших ваших проєктів. Кожна відповідь формується тільки на основі цього локального корпусу й супроводжується посиланнями на конкретні фрагменти джерел. Якщо відповіді з чата важливі для подальшої роботи, їх можна зберегти як нотатку й додати до джерел проєкту. 

Праворуч у NotebookLM розташована панель альтернативних форматів представлення змісту. Тут можна згенерувати аудіоогляди, навчальні гіди або структурні візуалізації. Всі ці формати також створюються виключно на основі завантажених документів і не залучають жодних зовнішніх джерел. 

На практиці NotebookLM добре підходить для узагальнення великих текстів або кількох документів одночасно, пояснення складних фрагментів “простими словами” та пошуку відповідей із чіткими посиланнями на конкретні абзаци чи сторінки. Такий підхід суттєво знижує ризик галюцинацій і помилок: користувач завжди бачить, на яке джерело спирається відповідь, і може перевірити її самостійно. 

Важливо розуміти, що NotebookLM не замінює автора, не пише статтю “з нуля” і не видає себе за експерта. Також, NotebookLM не забирає хліб у бібліотекарів – результат повністю залежить від якості корпусу: слабкі джерела дадуть слабкий результат, натомість добре підібрані тексти роблять інструмент справді корисним для порівняння й структурування ідей. 

Як приклад, відеоогляд цікавого препринта Ігоря Подлубного, у якому автор пропонує новий бібліометричний індикатор – індекс доброчесності (I-index). Він визначається як відношення h-індексу до загальної кількості публікацій і дає змогу відрізняти добросовісну наукову діяльність від сміття паперових фабрик.

 

Чесно кажучи, я – вражений. Такі інструменти справді змінюють освіту: швидко зануритися в складний текст, побачити його логіку й методологію, виділити ключові місця та пояснити їх доступною мовою – тепер це можливо без багатьох годин попередньої підготовки. 

Схоже освіта вже змінилася. Питання лише в тому, хто визнає це першим і навчиться працювати по-новому.