Зазираємо за паркани Відкритого доступу

Редакційна колегія провідного наукового журналу з досліджень зображень мозку Neuroimage пішла у відставку після того, як Elsevier відмовився знизити збір за публікацію статті у журналі. Колишній головний редактор заявив, що ексредактори Neuroimage планують створити новий журнал і “забирають з собою репутацію”. Бібліотекарі повинні пам'ятати інший успішний приклад такої протестної міграції, що пов'язаний зі створенням журналу Quantitative Science Studies, тож сподіваюся, що й цим бунтарям все вдасться.

Національні лідери за кількістю публікацій у виданнях, що припинили індексуватися в Scopus

Scopus включає і продовжує індексувати багато дивних видань, але інколи терпець вривається навіть у членів Консультативної ради формування контенту Scopus і база перестає індексувати підозрілі видання. При цьому, виключені підозрілі публікації залишаються в Scopus назавжди й багато таких робіт продовжують надувати фейкову цитованість, h-індекси багатьом українським авторам та установам. Elsevier кілька разів на рік виганяє видання зі Scopus і після наступної порції виключень кількість українських публікацій у виключених напевно збільшиться, але погляньмо що ми вже маємо у цьому році. 

У яких видавництвах публікуються українські науковці

У новому пошуковому інтерфейсі Web of Science з'явилася можливість відфільтрувати результати за видавцем. Раніше не було такого фільтру, тому доводилося завантажувати переліки публікацій, щоб розпізнати видавця за префіксом DOI. Скористаймося новими пошуковими можливостями та подивімося у яких видавництвах українські вчені CU=(Ukraine) найчастіше публікували свої роботи у 2017-2020 рр. Звичайно мова лише про видання, що представлені у базах Web of Science. 

Антирейтинг цитованості публікацій українських установ у виключених виданнях

Дослідники стверджують, що публікації в хижацьких журналах мають незначний науковий вплив. Мабуть, це справедливо для наукового прогресу людства загалом, проте на розподіл фінансування науки в України такі публікації добряче впливають. Так, для отримання наукових ступенів й вчених звань у нас досі враховують публікації й у виключених журналах. Проте поговорімо сьогодні про “вищу лігу” – цитованість українських робіт у виключених виданнях. 

Сотні хижацьких журналів індексується в Scopus

Чеські економісти знову взяли в руки перелік потенційно хижацьких журналів, що колись уклав бібліотекар Джеффрі Білл і перевірили, які з цих назв проіндексовані в Scopus. Виявилось, що в Scopus представлено статті з понад 300 потенційно хижацьких журналів. Так, популярна база даних перестала індексувати нові номери більшості цих видань, проте старі проіндексовані публікації нікуди не поділися з бази й продовжують завищувати h-індекси деяких авторів. Загалом за три роки ці журнали пропхали понад 160 000 статей – майже 3% робіт, що проіндексовані Scopus за цей період. 

Препринти в профілях Scopus

У Scopus до авторських профілів додали препринти, щоб допомогти користувачам дізнатися про найновіші роботи дослідника (приклад). Scopus охоплює препринти тільки розпочинаючи з 2017 року і лише з репозитаріїв ArXiv, BioRxiv, MedRxiv та ChemRxiv. Команда Elsevier працює над розширенням охоплення і протягом року обіцяє ще приєднати до профілів свій SSRN. Додані у профіль автора препринти жодним чином не впливають на наукометричні показники автора, чи установи у Scopus. 

Частка публікацій з відкритими посиланнями сягнула 84%

Коли наприкінці року Elsevier підписав Сан-Франциську декларацію про оцінку наукових досліджень і приєднався до Ініціативи для відкритих цитувань, то багато хто з нас побоювався, що цей процес відкриття затягнеться на роки. Однак, маємо лише середину січня, а видавець вже відкрив понад 12 млн своїх пристатейних списків літератури у базі Crossref! Прогрес можна побачити в Participation Reports – Open references = 100%. 

Elsevier приєднався до Ініціативи для відкритих цитувань

Видавничий гігант Elsevier підписав Сан-Франциську декларацію про оцінку наукових досліджень. В Elsevier вже давно розповідали про необхідність відповідального використання метрик у процесі оцінювання наукових робіт, проте досі все обмежувалося косметичною підтримкою Лейденського маніфесту, що дозволяло видавцю не вдаватися до активних дій. Підписання Сан-Франциської декларації вимагає вже реальних кроків, тому цікаво буде поспостерігати, як найбільший видавець наукових топ-журналів та аналітичних інструментів (!) переконуватиме вчених й управлінців відмовлятися від використання кількісних журнальних показників та закликатиме оцінювати результати досліджень відповідно до їх чеснот, а не за лейблом журналу. Тут вже простої зміни методології розрахунку CiteScore буде замало. 

Elsevier, Clarivate, МОН: а журнал і нині там

У липні 2020 р. Міністерство освіти і науки України вирішило не укладати з Elsevier договір про доступ до Scopus, тому що «в базі було виявлено журнал, що видається в Криму установою, яка відносить себе до Російської Федерації». Крім того, в офіційній заяві сказано: «МОН готове розглянути можливість відновлення співпраці та укладання договору після виключення журналу Physical Oceanography з бази даних Scopus». За вікном листопад 2020 р., журнал досі представлений в Scopus, а МОН ухвалило рішення передплатити на рік електронні книги Elsevier для українських бюджетних установ. На додачу до книг ScienceDirect кожна установа отримає доступ до Scopus (до 31 травня). 

МОНУ поки не потрібен такий Scopus

Якщо протягом липня хтось засумнівався у патріотичності цього складу МОН, то дарма. Посадовці Міністерства вирішили не укладати договір з Elsevier через те, що в базі Scopus представлено журнал «Physical Oceanography», який видається так званим Морським гідрофізичним інститутом РАН, розташованим на тимчасово окупованій території України. При цьому, Міністерство готове розглянути можливість відновлення співпраці з компанією лише після виключення цього журналу з бази. 

Українських журналів у Scopus серйозно побільшало

Реферативна база Scopus розпочинає індексувати відразу 8 нових українських наукових журналів. Більшість публікацій українських вчених з’являється саме у вітчизняних виданнях, а якщо врахувати, що саме університети є видавцями 7 включених видань, то нескладно прогнозувати, що наприкінці року «української університетської науки» в Scopus суттєво побільшає. Керманичі установ НАН можуть себе втішати, що їм належать вітчизняні журнали з імпакт-фактором, проте бачимо, що наші університети за цей відрізок часу виявилися більш спритними в плані виконання вимог міжнародних реферативних баз. 

Нова методологія розрахунку метрики CiteScore

Elsevier представив нову методологію розрахунку журнальної метрики CiteScore, що використовується в Scopus. Забудьте усі попередні підрахунки, тепер — беремо кількість цитувань, що отримали рецензовані типи публікацій видання за 4 роки й ділимо на кількість публікацій видання за 4 роки. Публікації за останній рік включаються до розрахунку. Отож, у порівнянні з попередньою методикою, нерецензовані типи публікацій ігноруються, враховуються цитування за 4 роки, а не лише за попередній рік, журнали отримують значення CiteScore у перший же рік індексації у Scopus, значення метрики містить один десятковий знак після коми. 

Твої індійські блакитні очі більше не в Scopus

Elsevier не спромігся запропонувати гідну трансформаційну угоду і Массачусетський технологічний інститут відмовився продовжувати контракт з видавцем. Подія надзвичайно важлива для подальшого розвитку фінансових моделей наукової комунікації, але мій допис про інший відомий продукт Elsevier. Щойно у березні розповідав про цікавого індійського видавця Blue Eyes Intelligence Engineering and Sciences Publication і ось наглядачі Scopus вже виключили його три журнали. Причина – Publication Concerns. 

Ще більше Scopus та Web of Science від українських чиновників

Попри сумну українську статистику використання рефератних баз даних (сотні установ практично не користувались наданим доступом), монівські чиновники вирішили продовжити передплату на Scopus та Web of Science для всіх державних й комунальних вишів і наукових установ. При цьому, якось по-знущальницьки звучать слова першого заступника Міністра: «Одне з наших головних завдань – це інтеграція української науки у світовий та Європейський дослідницькі простори. А вона неможлива без того, щоб кожен український вчений мав доступ до інформації про дослідження своїх колег у всьому світі». Доступу до результатів досліджень українські вчені так і не отримали, але можна облизатися на реферат, побачити кількість цитувань і полюбуватися індексом Хірша.

Ляпсуси Scopus: доки українських авторів будуть нагороджувати за Тбілісі – Нью-Йорк?

Писав про зашквари Scopus з фізикою низьких температур і з польським медичним журналом, що немає навіть веб-сайту. Представляю вам ще двох лауреатів анти-премії «Куди дивиться CSAB?». У грузинському журналі «Georgian Medical News» (видавець – Ассоциация деловой прессы Грузии) українські автори вже опублікували майже 400 робіт. Придивіться до сайту цього видання і ви побачите майже повне ігнорування вимог Scopus! Зверніть особливу увагу на склад редколегії, на фразу в інструкції для авторів – The number of the authors (co-authors) must not exceed the limit of 5 people і на прапор Грузинської РСР на сторінці контактів. 

Фізики низьких темпеpатуp багато не буває

Продовжую розповідати про перли Scopus і чому кепсько, що українські міністерства сліпо покладаються на списки укладені іноземними експертами. Зізнавайтеся, ліниві автори, хто б з вас не хотів робити один сабміт, а отримувати відразу 2 скопусівські статті? Таке можливо! Щомісячний науковий журнал «Фізика низьких температур» видається Фізико-технічним інститутом низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України та одночасно англійською мовою Американським інститутом фізики під назвою «Low Temperature Physics». Чомусь експерти вирішили, що потрібно включити в базу відразу 2 версії одного видання – тож маємо в Scopus профіль «Low Temperature Physics» і профіль «Fizika Nizkikh Temperatur». 

Wiadomosci Lekarskie: цо то таке?

Журнал «Wiadomosci Lekarskie» – беззаперечний лідер серед неукраїнських скопусівських журналів за кількістю публікацій українських авторів. Лише за 2018-2019 рр. журнал опублікував 545 робіт українських вчених! Цей журнал Сілезького медичного університету немає ні сайту, ні doi, як з гармати друкує медиків Польщі, проте примудрився пройти крізь сито експертів Scopus. І так само дивовижно «Wiadomosci Lekarskie» індексуються у Medline. 

Нові українські журнали в Scopus 2019

Зізнаюся, що давно не оновлював інформацію у блозі про українські журнали в Scopus. Виправляюсь і давайте привітаємо редакції та видавців відносно свіженьких скопусівських журналів – «Mining of Mineral Deposits» Національного гірничого університету, «Reproductive Endocrinology» ТОВ "Триліст", «Semiconductor Physics, Quantum Electronics and Optoelectronics» Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України і «Ukrainian Geographical Journal» Інституту географії НАН України. Маємо у жовтневому ельзевірівському переліку 48 активних українських журналів. 

Як розпізнати цитування з примусу?

Elsevier підозрює сотні рецензентів у тому, що вони скористались процесом рецензування для штучного покращення своїх наукометричних показників. Нібито в обмін на схвальні рецензії деякі непорядні рецензенти закликали авторів згадати потрібні статті у списку використаної літератури. Експерти-аналітики Elsevier Джероен Баас та Катріона Феннелл переглянули рецензентську активність майже 55000 науковців, які рецензували роботи у журналах Elsevier і перевірили, чи часто їхні публікації цитуються у роботах, які вони рецензували. Виявилося, що в переважній більшості випадків публікації рецензентів не цитуються у рецензованих ними роботах, проте, менш як 1% перевірених рецензентів потрапили під підозру. 

Дві четвірки в Scopus

У Scopus потрапило ще 2 українських журнали. Сумський видавець LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives” не лише повернув усі свої нібито «втрачені журнали», а й додав ще один – нові номери Innovative Marketing тепер індексуються в Scopus. Серед університетських видавців ми можемо порадіти за Львівську політехніку – у Scopus включено журнал Mathematical Modeling and Computing. Тож маємо тисячі зареєстрованих журналів в Україні і тільки 44 активних назви в Scopus.