Конкурси НФДУ: суворі до природничників, лагідні до гуманітаріїв

Національний фонд досліджень України (НФДУ) оголосить конкурси наукових і науково-технічних проєктів «Наука для безпеки людини та суспільства» та «Підтримка досліджень провідних та молодих учених». Максимальна сума фінансування проєктів на 1 рік = 5 млн гривень. Це ніби й небагато для світової науки, але повинно зацікавити науковців в Україні. Офіційно конкурси ще не розпочалися, але вже розкрито певні умови участі. Колектив авторів проєкту – не більш як 7 дослідників, і не менш як половина з них мають бути молодими вченими. Вимоги до керівників проєктів у природничих та соціогуманітарних науках зробили різними, при цьому в соціогуманітаріїв з'явилася дивна вимога щодо монографій. 

Scopus Awards і кращий аграрний зво країни

Відбулось чергове вручення Scopus Awards Ukraine. Подібно як і Web of Science Award, мова про нагороду від комерційної фірми, яка має право нагороджувати кого захоче, відтак, перевіряти метрики переможців і переможених немає сенсу. Крім того, сказано, що «враховувалася низка показників, зокрема таких, як публікаційна активність, цитованість статей тощо» і ось це тощо ставить хрест на будь-яких спробах ревізії. Однак, не можу заспокоїтись, що саме Київський національний університет ім. Тараса Шевченка переміг у категорії «Сільськогосподарські науки». Можливо, йдеться про категорію «Agricultural and Biological Sciences», бо скільки Scopus не крути, а аграрнішим КНУ від цього не стає. 

Погані метрики

Британський журнал «Literary Review» щороку роздає премії за найгірший опис сексу в літературі Bad Sex Award. Натхнені таким чудесним прикладом, учасники групи Metric Tide вирішили організувати подібний конкурс, щоб похвалити хороші та, водночас, присоромити погані практики використання наукометричних показників у процесі управління науковими дослідженнями. Перших лауреатів Bad Metric ми дізнаємось вже у квітні 2016 року, а поки будь-хто може заповнити форму та запропонувати свої хороші та погані приклади застосування наукометрії.

Ідентифікаційний комітет з питань науки: Як запропонувати бібліотекознавців?

На сайті Міністерства освіти і науки України з’явилося повідомлення про проведення конкурсу з відбору кандидатів до складу Ідентифікаційного комітету з питань науки – дорадчого органу при Кабміні, що на конкурсній основі обирає персональний склад Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. У свою чергу, Науковий комітет повинен представляти інтереси наукової громадськості, тому вирішив запропонувати бібліотекознавців, щоб потім не плакати же інтереси бібліотекарів не представлено. 

Хто здобуде Нобелівську премію? Щорічні прогнози від Thomson Reuters

Вже через кілька годин ми дізнаємось ім’я першого цьогорічного Нобелівського лауреата, а людей допитливих та нетерплячих закликаю погратися у «науковий тоталізатор». Розпочинаючи з 1989 року компанія Thomson Reuters щорічно укладає список ймовірних нобелівських лауреатів Citation Laureates у галузях медицини, хімії, фізики та економіки. Кандидати для списку обираються на основі кількості цитувань їх робіт. Звичайно, процес визначення переможців значно складніший, тому прогнози Thomson Reuters справджуються далеко не завжди.

Dance Your PhD: станцюй свою дисертацію

«Як тобі це ще пояснити?! Може станцювати?». Мабуть, кожен з нас був свідком подібної педагогічної іронії. Однак, гарвардський біолог та науковий журналіст Джон Боханнон поставився до цього серйозно і успішно організував міжнародний конкурс «Dance Your Ph.D.», у якому дослідники перекладають свої дисертації мовою танцю та представляють відзняті відео на YouTube. Конкурс має ретельно розписані правила, але головне – конкурсант повинен мати ступінь PhD та бути частиною дійства. 

Конкурс девізів університетів України

Популярний ресурс Sci-Hub, якого боїться сам Elsevier, вирішив провести серед своїх користувачів жартівливий конкурс девізів університетів світу. Так, у змаганні топових британських вишів майже половина опитаних віддала свої голоси за девіз Лондонської школи економіки та політичних наук – «Rerum cognoscere causas» («Знати причини речей»). Натомість, переможцем серед університетів США став Массачусетський технологічний інститут з девізом «Mens et Manus» («Головою і руками»), що лише трішки обігнав девіз Каліфорнійського технологічного інституту та Університету Джонса Гопкінса «The truth shall make you free» («Істина зробить тебе вільним»). Ідея мені настільки сподобалася, що я вирішив, також, провести конкурс девізів університетів України. 

Open Data Awards 2015

Винахідник Всесвітньої Павутини сер Тім Бернерс-Лі та професор Найджел Шедболт назвали лауреатів престижної нагороди Open Data Awards, яку щорічно присуджують за кращі світові ініціативи та практики використання відкритих даних. У номінації Individual Champion award, переможцем визнано керівника громадської організації Socialboost Дениса Гурського, за …відкритий інформаційний портал, за створення коаліції навколо відкритих даних, об’єднання громадських та політичних ініціатив щодо надання та використання відкритих даних. Нагадаю, що минулого року платформа SocialBoost запустила національний портал відкритих даних Data.gov.ua, на якому повинні публікуватися відкриті дані українських державних органів.

Молоді вчені-бібліотекарі здобули премію Президента України

За роботу «Бібліометричні дослідження української періодики» науковим співробітникам Національної бібліотеки України імені Вернадського Тетяні Симоненко та Єлизаветі Кухарчук присуджено щорічну премію Президента України для молодих вчених. Вітаємо переможців! У рефераті роботи читаємо: «…проведено розмежування сфер раціонального використання міжнародних бібліометричних баз даних Google Scholar і Sci Verse Scopus та Web of Science – першу з них слід розглядати як джерело для здійснення поточного моніторингу науки, а багатофункціональні комерційні системи Sci Verse Scopus і Web of Science – як платформи для проведення комплексних наукометричних досліджень». Якщо комусь зі здобувачів раптом доведеться доводити, що Google Scholar задовольняє вимогу МОН, то, гадаю, тепер можна апелювати і до цієї роботи.

Stanford Prize for Innovation in Research Libraries (SPIRL)

Вже третій рік поспіль Бібліотека Стенфордського університету оголошує прийом заявок на відкритий конкурс SPIRL, мета якого – відзначити інноваційні програми, проекти, нові або вдосконалені послуги у бібліотеках, що проводять дослідницьку діяльність. Можна номінувати будь-яку бібліотеку, головне, щоб ефект від її інноваційних зусиль був помітний користувачам та привносив щось нове у практику і/або стандарти бібліотечної справи. 

Science Slam Україна

Якщо ми візьмемо великий казан та змішаємо у ньому змагання, науку і рок-н-рол, то в результаті отримаємо Science Slam – конкурс, у якому молоді науковці, просто зі сцени представляють власні наукові дослідження і змагаються за любов та оплески аудиторії. Серію таких конкурсів планується провести у бібліотеках мережі «Вікно в Америку», задля створення позитивного іміджу українських вчених та зростання іміджу бібліотек, як інтелектуальних центрів.

А эти ночи в Крыму теперь кому?

Відразу з оголошенням бойкоту «кримській конференції» у Мережі з’явились заклики провести в межах львівського Форуму видавців свою бібліотечну конференцію, яка б за своїм розмахом, наповненням, складом учасників… затьмарила б усі східні аналоги. Форум вже наступного тижня, а замість обіцяної супер-пупер-конференції маємо звичний бібфорум від УБА. Якщо на щедрий приїзд іноземців, можливо, й марно було сподіватися, то куца присутність українських доповідачів неприємно дивує. Як так, адже конференцію на півострові щорічно відвідували тисячі бібліотечних спеціалістів з усієї країни? Вони ніби там увесь час сумлінно працювали, ділилися досвідом, вивчали інновації і т.д. Звідки ж тепер керівники вітчизняних книгозбірень черпають інформацію про бібліотечні ноу-хау?! Чи, можливо, якщо не включили в програму пляж, змагання з шашок, чи футболу, то й нема чого їхати?

Потрібні добровольці! Конкурс «Найгірший сайт бібліотеки»

Одні сайти вітчизняних бібліотек стають кращими, інші не змінюються, деякі стають навіть гіршими… Втомився з року в рік потрапляти на одні і ті ж самі вирви-око-сторінки… Гадаю, упорядників таких веб-сторінок потрібно якось підштовхнути до якісних змін. Відтак, пропоную конкурс на найгірший сайт бібліотеки. Всього три номінації: для національних, вузівських і публічних. Вимоги до лауреатів прості – переможе сайт бібліотеки на якому *** шо знайдеш. Планую, що незалежна команда випадкових користувачів перевірить та належно оцінить: на скільки легко дізнатись чи є потрібна книжка (е-ресурс) в бібліотеці, як стати читачем бібліотеки, де знаходиться, коли працює бібліотека… Пропонуйте додаткові критерії! 

Замальовки з Ярмарку

Повернувся з третього ярмарку бібліотечних інновацій «Сучасна бібліотека: рухаємось вперед». Помпезна подія відбулась на НСК «Олімпійський» і безперечно забрала в організаторів до біса багато часу, нервів, зусиль та бабла. Повний звіт про подію шукайте на інших ресурсах, я ж поділюсь лише кількома замальовками, що найбільше врізались у пам'ять. 

March Metrics: чемпіонат світу серед науковців

Спільнота Research2.0 з USC School of Pharmacy, що ставить собі за мету усіляко підтримувати ініціативу Відкритого доступу, оголосила Перший щорічний чемпіонат світу з впливовості наукових досліджень «March Metrics». Для визначення переможця будуть враховуватись різні метрики (від імпакт-фактору видання до кількості поширень у Facebook), але, ясна річ, кожна така згадка оцінюватиметься по різному. Так, наприклад, за публікацію у журналі відкритого доступу учасник отримає відразу 500 очок, а за кожен твіт нараховуватиметься лише 2 очки.

З ІТ на ТИ II: післямова

Відразу кортить порівнювати цей конкурс з попереднім, однак стримуватимусь. Обмежусь лише тим, що у вересні 2010 р. ми отримали півтисячі відповідей, цього ж разу – півсотні. Але якщо порівнювати якість відповідей, кількість та важкість питань, час… загальний прогрес – більш ніж очевидний. Часто лунає, що бібліотека – це не тільки книги, отож і в запитаннях вирішив не оминути зображення, відео, мапи, перекладач… Тотальна більшість учасників граючись впоралась з таким підступом. 

Результати конкурсу «З ІТ на Ти»-2

Золотий призер – Хроболова Ганна Володимирівна, бібліотекар 1 категорії, Наукова бібліотека НаУКМА, м. Київ. Сумарний бал – 16,5 з 20. Приз – планшет Asus Google Nexus 7. 

Срібний призер – Козицька Тамара Степанівна, заступник директора з питань механізації, комп’ютеризації та автоматизації бібліотечних процесів, Центральна бібліотека Хмельницької міської ЦБС. Сумарний бал - 15,5 з 20. Приз – планшет Pixus Play Two. 

Бронзовий призер – Косіна Тетяна Олександрівна, провідний бібліограф Центральної бібліотеки Антрацитівської МЦБС Луганської області. Сумарний бал – 15,25 з 20. Приз – прилад для читання електронних книг Pocket Book Touch 622. 

Конкурс «З ІТ на ТИ»-2: питання для учасників

Дайте відповіді на 10 запитань нижче, вказавши і відповідь, і посилання на веб-сторінку, на якій Ви знайшли цю відповідь. Намагайтеся навести посилання на найбільш авторитетне джерело, інформація з якого, на Вашу думку, найбільш достовірна.

Приклад питання: У якому році засновано організацію IREX?

Приклад відповіді: 1968

Він повертається! «З ІТ на ТИ»-2: Другий Всеукраїнський конкурс для бібліотекарів

Завдання конкурсу – виявити найкращих бібліотекарів України, які використовують сучасні інформаційно-комунікаційні технології для роботи, дозвілля та пошуку всякої всячини у відповідь на запити різних «чомучок»; а також популяризувати Інтернет-технології серед бібліотечної громади. Конкурс проводиться з метою заохочення працівників бібліотек України до постійного підвищення власної кваліфікації, покращення якості та ефективності роботи в мережі Інтернет. Щоб перемогти у конкурсі, потрібно якомога швидше і повніше відповісти на запитання, які будуть розміщені у визначений час на блогах «Бібліотечний автобан» та «Пан Бібліотекар».

Завдання на пошук першоджерела

Днями складав запитання-приклади для тренування навиків пошуку першоджерел інформації. Одним з таких прикладів вирішив поділитись, а раптом вам на щось та й здасться. Отож, вмощуємось зручно перед моніторами і у газеті Сегодня.ua знаходимо новину: «Вчені: найкращий секс — у пенсіонерок». Завдання: Яке першоджерело використав журналіст для написання цього повідомлення?