Сучасна система оцінки дослідників publish or perish базується на підрахунку кількості опублікованих робіт вченого, престижності журналів, у яких опубліковані ці роботи, кількості цитувань робіт іншими дослідниками, загальній сумі отриманих грантів на проведення досліджень. Все це не надто чесно та відповідально, адже, наприклад, кількість цитувань говорить нам про певний науковий вплив досліджень, проте мало говорить про його відтворюваність, чи користь для суспільства. Канадський вчений Девід Мохер очолив групу, яка розробила 5 принципів оцінки дослідників, що винагороджує науковців за поведінку, що сприяє покращенню доброчесності досліджень. Принципи назвали гонконзькими, оскільки їх вперше було представлено під час 6-ї Всесвітньої конференції з питань доброчесності наукових досліджень, що відбулась минулого року в Гонконзі.
Слідом за інтеграцією з Unpaywall, до пошукової системи Open Ukrainian Citation Index (OUCI) прикрутили бейджі PlumX, що повинні допомагати користувачам краще оцінювати загальний вплив публікацій на науку та суспільство. Відомі альтернативні метрики від компанії Plum Analytics пропонують дізнатися скільки разів конкретну роботу читали, завантажували, зберігали, цитували, згадували у новинах та соціальних мережах. Натискаємо на відповідний результат пошуку, відкривається картка публікації в OUCI і з правого боку завантажиться бейдж із статистикою використання публікацій серед інтернет-користувачів.
Serbian Citation Index (SCIndeks)– це і мультидисциплінарна бібліографічна база даних, і національна база даних цитувань, і репозитарій повнотекстових відкритих журналів. SCIndeks індексує 251 сербський науковий журнал з усіх наукових галузей, понад 95 тис. публікацій та 1,4 млн бібліографічних посилань. Можна вільно проводити пошук серед назв, рефератів та ключових слів, у повних текстах документів, чи серед назв публікацій, які згадані у пристатейних списках літератури. Також, можна переглянути профіль кожного журналу, де крім інформації про видання вказується і локальний імпакт-фактор (CEON WoS IF2) – використовують відому восівску формулу, але зі своїми даними і доволі часто ці локальні метрики = 0.000.
Згідно з принципом Анни Кареніної, для успіху будь-якої справи потрібна одночасна наявність цілого ряду факторів, натомість, брак хоча б одного з цих факторів прирікає усі наші зусилля на невдачу. Лутц Борнманн та Вернер Маркс вивели принцип Анни Кареніної для сучасної науки і вважають, що вченим потрібні для щастя: 1) рецензування грантових заявок та рукописів; 2) цитування публікацій; 3) нові наукові відкриття. Наприклад, маємо наукове відкриття, маємо визнання колег у вигляді цитувань, але через брак чесної оцінки нам не вдасться отримати фінансування і, отже, успіху ми не досягнемо.
Популярна соціальна мережа для науковців ResearchGate вже давно розраховує для своїх користувачів показник RG Score, який став еталонним прикладом «поганої метрики», адже він звалює в одну купу публікації, запитання, відповіді і кількість фоловерів. Тепер ResearchGate запустила новий показник Research Interest, що намагатиметься показати, чи цікавляться вчені вашими дослідженнями і який враховуватиме: перегляди – 0,05; перегляди повного тексту – 0,15; рекомендації – 0,25 та цитування – 0,5. При цьому, не зараховуються перегляди користувачів, які незареєстровані в ResearchGate, перегляди та рекомендації одного й того ж користувача впродовж тижня, «перегляди» ботів, кравлерів та інших автоматизованих систем.
У 2012 році редактори та видавці наукових журналів зібралися в Сан-Франциско і створили набір рекомендацій щодо покращення якості оцінювання результатів наукових досліджень. Активістам не подобалось, що сучасна наукова система не винагороджує сміливі ідеї, а стимулює авторів орієнтуватися на модні теми в топ-журналах. Документ отримав назву San Francisco Declaration on Research Assessment (DORA) і закликав академічну спільноту відмовитися від використання журнальних метрик при розгляді питань щодо фінансової підтримки досліджень, прийому працівників на роботу, чи просуванні по службі, перестати оцінювати дослідження на основі журналу, в якому вони опубліковані, а також використовувати на максимум можливості, що відкриває онлайн-публікація.
Компанія Digital Science оголосила про запуск нового продукту Dimensions – єдина платформа, що поєднує базу даних цитувань, набір аналітичних інструментів, просунутий пошукувач наукових публікацій та зручний доступ до повних текстів. У порівнянні з продуктами Elsevier і Clarivate, Dimensions сповідує бізнес-модель freemium – безкоштовний індивідуальний доступ без реєстрації. При цьому, безкоштовна версія Dimensions містить більшу частину функціоналу Scopus та Web of Science. Варіант для установ Dimensions Plus коштуватиме $10000-30000, тож, підозрюю, вітчизняним установам вистачить аналітичних інструментів у безкоштовній версії.
Популярний ресурс Altmetric відстежив понад 18,5 млн. згадок користувачів соцмереж про 2,2 млн. наукових досліджень та й уклав ТОП-100 найпопулярніших журнальних статей 2017 року. Рейтинг Altmetric можна безперешкодно переглянути та відфільтрувати за галуззю, журналом, організацією, країною, або відкритістю. Користувачі жваво реагували на статті про життя на інших планетах, про давню історію Землі, майбутнє штучного інтелекту… однак, безапеляційний лідер – здоровий спосіб життя і все що з ним пов'язане!
Відомі альтметрікс-гравці Impactstory та Public Knowledge Project представили на цьогорічній Altmetrics Conference новий інструмент Paperbuzz, що дозволяє користувачам безкоштовно та відкрито стежити за онлайн-потоком популярних наукових статей. Ідея проста – тепер вам не потрібно прикладати алтметрікс-лічильник до кожної статті, а обираєте потрібну категорію і потік найпопулярніших публікацій формується автоматично. Для підрахунку балів статті враховується активність користувачів з різних джерел: Twitter, Newsfeed, Hypothesis, Unpaywall… Потоки можна відфільтрувати за темою, відкритістю контенту, формою викладу.
Даремно побоювався, що IFLA World Library and Information Congress 2017 у польському Вроцлаві, перетвориться на свято виключно публічних бібліотекарів, адже ми отримали кілька цікавих доповідей від університетських колег. Так, наприклад, група доповідачів з Університету Пітсбурга поділилася своїм досвідом впровадження сервісів Library Publishing у поєднанні з використанням можливостей альтметрікс. Представлений досвід до смішного простий – віджет від комерційного Plum Analytics встановлено на веб-сторінках 38 наукових журналів університету, а бібліотекарі провели серію роз’яснювальних робіт серед редакторів та читачів про альтметрікс і що можуть означати ці цифри.
Академічна соціальна мережа ResearchGate розраховує для користувачів свій власний індикатор RG Score. Попередні дослідження доводили, що показники RG щось та й говорять нам про наукову репутацію, однак нові дані не підтверджують подібні висновки. Група вчених вивчила три різні типи профілів авторів на ResearchGate – 104 автора з високим RG Score, 73 нобелівських лауреати 1975-2015 рр. та щотижневі дані 4 авторів з різними RG Score. Отримані результати свідчать про те, що величина RG Score залежить насамперед від активності вченого у соцмережі і практично неможливо отримати високий бал RG виключно за допомогою публікацій.
Провідний постачальник даних для альтернативних метрик Altmetric та видавничий гігант Elsevier домовилися, що відтепер популярний продукт для видавців та установ Altmetric Explorer відображатиме й кількість цитувань документів згідно з даними Scopus. Новий функціонал дозволить не лише переглядати дані щодо поширення документа серед користувачів соціальних мереж, згадки у блогах, Вікіпедії ітд., а й покаже кількість «класичних» цитувань документа публікаціях інших науковців. Водночас, у самому Scopus бейдж від Altmetric нікуди не подінеться і він далі тішитиме передплатників альтернативними показниками.
Бувало мене запитують – ResearchGate пропонує якісь цифри, цитування… Вони бодай щось означають? Нарешті на сторінках Computers in Human Behavior з’явилась оптимістична відповідь на подібні питання. Група дослідників за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона представила емпіричні докази того, що дані ResearchGate можуть слугувати ефективним альтернативним індикатором для оцінювання роботи дослідника, чи установи. Мін-Чун Ю і компанії вдалось виявити помірну кореляцію між даними ResearchGate і британськими метриками Research Excellence Framework (REF) та сильну кореляцію з вибраними показниками популярного QS World University Rankings.
Попри те, що платформа Web of Science поки не може похвалитися модулем Article Metrics, представники Thomson Reuters, у своїх презентаціях, починають активно апелювати й до альтернативних показників, щоб продемонструвати же високий імпакт-фактор провокує нечуваний читацький інтерес. Серед улюблених прикладів: впливовий медичний журнал New England Journal of Medicine (NEJM), який щотижня читають понад 600 тис. користувачів з усього світу, а також усім відомий Nature з онлайн-аудиторією більш як 3 млн. унікальних користувачів за місяць.
Веб-сервіс Kudos дозволяє дослідникам, установам, видавництвам та спонсорам суттєво збільшити свою читацьку аудиторію та покращити впливовість власних досліджень. Kudos пропонує не просто створювати облікові записи зі списками публікацій, а додавати до кожної публікації пояснення зрозумілою мовою та вказувати посилання на додаткові мультимедійні матеріали, які стосуються конкретного дослідження. Водночас, Kudos забезпечує збір таких показників як перегляд сторінок, цитування, завантаження повних текстів та інших даних альтметрікс, прекрасно візуалізує статистику використання документів, а відтак ви легко зможете дізнатись, які види промоції публікацій виявились найбільш ефективними.
У Scopus впроваджено новий модуль Article Metrics, що дозволить дізнатись не просто загальну кількість цитувань статті, а надасть її усесторонню оцінку згідно чотирьох категорій: наукова активність, соціальна активність, коментарі науковців та реакція мас-медіа. Звісно, усе задумано для блага користувачів і нам стане легше орієнтуватись коли варто шукати повний текст статті, а коли можна обмежитися й абстрактом.
З’явився новий чудовий застосунок для веб-переглядачів Firefox, Safari та Chrome, що дозволяє миттєво отримувати показники альтметрікс для записів міжнародного реєстру унікальних ідентифікаторів вчених ORCID. Достатньо просто перейти на сторінку Altmetric iD! та перетягти застосунок на панель закладок свого браузеру. Далі вже знаходьте потрібні профілі ORCID, натискайте Altmetric iD! і в один клік відстежуйте інформацію про поширення наукових робіт серед користувачів Мережі.
Веб-інструмент з відкритим вихідним кодом Impactstory допомагає дослідникам з'ясувати, де їхні роботи було процитовано, де вони зберігаються, переглядаються, обговорюються ітд. Ще восени зробив український переклад презентації інструменту для сторінки Spread the word, однак після зміни економічної моделі Impactstory наші шляхи розійшлись. Наприкінці року чищу свої архіви і ось натрапив на презентацію. Ділюсь, раптом комусь закортить розповісти про Impactstory.
Слідом за іншими топовими академічними видавцями Springer також прикрутив лічильники соціальних метрик до своїх статей. Тепер, на сторінках SpringerLink можна побачити посилання Social Share, що оперативно розповість про веб-цитування тієї чи іншої статті видавництва. Дані отримуються за допомогою відомого інструменту Altmetric. Раніше, підозрював, що Altmetric надто прохолодно ставиться до кириличних джерел, однак моя нещодавня згадка про дослідження репозитаріїв Латинської Америки несподівано дуже швидко з’явилася у Social Share.
Зручний інструмент альтметрікс Impactstory, що допомагає вченим відстежувати інформацію про поширення своїх наукових робіт у Мережі, змінює економічну модель свого розвитку. Тепер, підтримка профілю на Impactstory коштуватиме $60 / рік. Подібні сервіси ще не набули у нас популярності, а тому, навіть попри досить символічну абонентську плату, бібліотекарям стане значно важче переконувати вітчизняних дослідників спробувати альтернативні метрики. Наполягатимемо спробувати 14-денну безкоштовну версію, а там вже як карта ляже.
Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.
