Барселонська декларація про відкриту наукову інформацію

Багато науковців незадоволені наявними практиками поширення дослідницької інформації, тому група з 25 експертів, які представляють організації, що проводять, фінансують та оцінюють академічні дослідження, сьогодні оприлюднила Barcelona Declaration on Open Research Information. Підписанти декларації зобов’язуються: 1) зробити дослідницьку інформацію відкритою за замовчуванням, 2) працювати з сервісами та системами, що підтримують та забезпечують відкритість дослідницької інформації, 3) підтримувати стабільність інфраструктури для відкритої дослідницької інформації, та 4) спільно реалізувати перехід від закритої до відкритої наукової діяльності. 

Модель ефективного використання відкритих даних

Довкола нас вже купа відкритих даних, репозитарії ломляться від датасетів, але від цього ви не стали щасливіші?! Можливо, ви навіть відчуваєте певний сором через те, що всі волають, які прекрасні відкриті дані, а ви не знаєте, що з цими прекрасностями робити? А знаєте чому так? Тому що вас дурять! Майкл Гурштейн ще у 2011 році запропонував модель ефективного використання даних для того, щоб стримати зростання інформаційної нерівності – щоб бідні верстви населення не були виключені з процесу «ефективного використання» відкритих даних. 

Державний бюджет України на 2023 рік: бібліотеки отримають ще менше

Верховна Рада рекордно швидко ухвалила закон про державний бюджет України на 2023 рік. Переходимо на сторінку з карткою Проєкту Закону і в одному з Додатків (друге читання (бюджет)) (31.10.2022) знайдемо заплановані видатки на наступний рік. Відшукуємо в таблиці нашу основну статтю і дізнаємося, що на забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек та культурно-просвітницьких центрів у 2023 році заплановано витратити 911 546,9 тис. грн. Навіть у порівнянні з минулим бюджетом це менше на -191 121,9 тис. грн. Війна в країні. Час, коли рашистські танки ще можна було спинити за допомогою книжок, ми змарнували, тому грошей на підтримку бібліотек могло бути ще менше. 

Висновки Ради Європейського Союзу щодо оцінки досліджень та впровадження відкритої науки

Слідом за «Паризьким закликом до оцінки досліджень», з'явився ще один дуже важливий документ, який у найближчі роки визначатиме розвиток наукових комунікацій у всій Європі – Висновки Ради Європейського Союзу щодо оцінки досліджень та впровадження відкритої науки (Conclusions on research assessment and implementation of open science). Ці Висновки Ради ЄС містять три розділи: 1) Реформа систем оцінки наукових досліджень в Європі; 2) Європейський підхід та можливості для наукової публікації та наукової комунікації; та 3) Розвиток багатомовності для європейських наукових видань. Загалом документ невеличкий, вам варто швиденько переглянути увесь текст, а я для допису обрав лише кілька найважливіших моментів. 

Академічні видавці глибоко стурбовані: що робимо далі?

Деякі наукові стейкхолдери продовжують бути глибоко стурбованими через військове вторгнення Росії в Україну. На щастя росіянам не вдалося так легко одурити іноземні наукові фонди, товариства, вчених, а от академічні видавці та провайдери схоже працюють за пушкінською формулою “Я сам обманываться рад!”. Успіх з Clarivate ми не змогли поширити на інших комерційних гравців – всі проти війни, але не поспішають вводити обмеження для російських установ. 

Реакція видавців, провайдерів та інших виробників наукових продуктів на війну в Україні

Росія, за підтримки Білорусі, розпочала повномасштабне військове вторгнення в Україну. У відповідь окупанти отримали кулі від української професійної армії, нечуваний спротив єдиного українського народу, осуд всього світу та цілий букет економічних санкцій. Щодня західні компанії призупиняють свою роботу, або взагалі йдуть з російського ринку: General Electric, Continental, Apple, Microsoft, Pornhub, L'oreal, Unilever, Tommy Hilfiger, Calvin Klein, Coca-Cola, KFC, MacDonalds… всі йдуть. Але наукові видавці та провайдери досі не розривають дружніх обіймів з кровожерливою Росією. 

Оцінка досліджень у гуманітарних науках

Вільян ван ден Аккер з Утрехтського університету дуже точно пише про те, що гуманітарії не повинні уникати боротьби за державні ресурси, слід розробити відповідну систему оцінки гуманітарних досліджень, а не розповідати виключно про свою особливість а-ля подивіться на ці нужденні екзотичні дисципліни, подивись, як вони в’януть, мов красиві квіти, що востаннє цвітуть у пустелі без води. 

Від Індії до України: стимулювання публікацій у топових наукових журналах

Уряд Індії думає над пропозицією щодо преміювання аспірантів за публікації статей у топових наукових виданнях. Приблизно $700 індійський уряд готовий «віддати» за таку статтю, проте самі науковці стверджують, що це призведе до росту публікації псевдонаукового спаму та різноманітних неетичних маніпуляцій, а не до покращення якості наукових робіт. Крім того, індійські вчені критикують цю ініціативу ще й через те, що вона визнає індійські журнали апріорі менш престижними, а це означає, що ініціатива стимулюватиме індусів публікувати оригінальні наукові роботи в іноземних журналах, що ще більше погіршить якість індійських журналів. 

Редакційна колегія Journal of Informetrics подала у відставку і створила новий журнал

Редакційна колегія топового ельзевірівського наукометричного журналу Journal of Informetrics подала у відставку в знак протесту проти політики відкритого доступу свого видавця. Члени редколегії вимагали від Elsevier, щоб той знизив плату за публікацію відкритих статей (US$1,800 + податки), а також підтримав Initiative for Open Citations (I4OC). Міжнародне товариство наукометрії та інформатики ISSI вже оголосило про запуск нового журналу Quantitative Science Studies, редакція якого складається з членів колишньої редакції Journal of Informetrics. 

Україна і Sci-Hub: з ким іти до ректора?

Нещодавно помітив певну розбіжність між кількістю передплачених баз даних в університетах України та даними про публічні закупівлі на порталі «ProZorro» – звітуємо, що передплатили дуже багато, а на порталі – лише інформація про EBSCO і реферативні бази. Крім того, радянські способи збору статистики кепсько працюють у наш час, а тому дуже складно зрозуміти, чи така передплата задовольняє інформаційні потреби працівників та студентів. З’явились результати аналізу завантажень наукових публікацій з Sci-Hub, тож тепер нам трішки більше відомо, як задовольняються наші вчені в обхід бібліотеці внз. 

Електронні бібліотеки, 4G і українське село

Провідні українські мобільні оператори придбали частоти для розбудови мережі мобільного зв'язку четвертого покоління (4G, LTE), який у вже березні повинен з’явитись у великих містах України. Президент Петро Порошенко запевнив, що прихід 4G відчують не лише в мегаполісах і нам вдасться, наприклад, запровадити дистанційну освіту в сільських школах, або телеметричну діагностику в сільських амбулаторіях. Проте, директор з корпоративного управління і контролю Vodafone Олег Проживальський відверто заявив, що подібні прогнози аж надто оптимістичні: «Наявних смуг радіочастот у 900 МГц не вистачить для повноцінного покриття. До того ж хай держава спочатку знайде, з яких грошей платити за ці послуги в селах, а потім прописує умови». 

Американські бібліотекарі проти Дональда Трампа

Американські бібліотекарі об'єднуються проти політики легітимно обраного президента Дональда Трампа. Якщо відразу по інавгурації книжники США були просто стурбовані наступом адміністрації нового президента на свободу ЗМІ, то після скасування державним департаментом США віз для туристів із семи країн з переважною більшістю мусульманського населення, бібліотекарів прорвало. Ребека МакКоркіндейл з Публічної бібліотеки Небраски запропонувала слоган Libraries for Everyone, який відразу підхопила вся бібліотечна країна. 

Хто отримує гранти на наукові дослідження?

Норвезькі дослідники вирішили дізнатись, які наукові установи отримують кошти у рамках найбільшої програми Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій Горизонт 2020 (загальний бюджет приблизно 80 млрд. євро). А раптом науковці з успішних установ володіють якимсь секретом? Вчені проаналізували 1402 заявок від норвезьких установ для участі в програмі Horizon 2020 за період 2014-2015 рр. і просять звернути увагу на 3 основні моменти: попередня участь установи в інших програмах ЄС, наявність додаткового державного фінансування та науково-технічні можливості. 

Забагато грошей на українську книгу?

Знаєте анекдот – У Мінкульті думають, що подарувати начальнику на день народження: – Давай подаруємо книгу. – Ні, книга у нього вже є. Мабуть, усі українські ЗМІ вже встигли написати сенсаційну новину – «Міністр культури побоюється, що на українські книжки виділили забагато грошей»! В’ячеслав Кириленко й справді заявив (6:40), що на закупівлю україномовних книжок для бібліотек «…в 2016-му буде виділено 42 млн.! Але я побоююся ситуації, що навіть вся ця сума може бути не вичерпана. Може, навіть немає такої кількості назв книжок, такої номенклатури книжок, яку бібліотекарі хотіли би закупити». 

Академічна кола

Мабуть найгучніший скандал початку року – #BanCocaCola. Відомий виробник газованого напою опублікував у соцмережі мапу Росії з окупованим Кримом та й справедливо отримав у відповідь обурення мільйонів українців укупі з бойкотом напоїв компанії. Злякавшись зменшення доходів представники Coca Cola хутко згадали, що вони «працюють заради миру та дотримуються норм міжнародного права» і заходились просити вибачення. На жаль, подібні аморальні випадки потакання агресору траплялися й з боку академічних видавництв. 

Elsevier підтримав проект Wikipedia Library

Науковий видавець Elsevier подарував топ-редакторам Вікіпедії аж 45 безкоштовних акаунтів ScienceDirect, щоб допомогти обраним хлопцям та дівчатам у написанні енциклопедичних статей. Американський біолог Майкл Ейзен переконаний, що такий дарунок стимулюватиме редакторів Вікіпедії додавати більше посилань на платні статті видавництва, а тому закликав Джиммі Вейлза якнайшвидше відмовитись рекламувати Elsevier на сторінках Вікіпедії. Натомість, вікіпедист Мартін Полтер нагадав у якому світі ми живемо – часто найкращі наукові джерела відсутні у відкритому доступі і, відповідно, редактори не можуть жертвувати якістю на користь відкритості. 

Про популяризацію читання серед дітей та молоді

У Міністерстві освіти вирішили створити тимчасову робочу групу з питань розроблення методик популяризації читання серед дітей та молоді. Однією робочою групою більше, однією менше… однак, ця з родзинкою – до складу групи не ввійшов жоден бібліотекар. А й справді, бібліотеки і популяризація читання – що між ними спільного? Натомість, грати першу скрипку у розробленні популяризаторських методик буде Інститут інноваційних технологій і змісту освіти. Спробував було заглянути на сайт цього інноваційного інституту – халепа, хостинг не оплатили. Як гадаєте, чи в майбутньому вдасться викрити якийсь зв'язок між своєчасною платою за дисковий простір та якістю розроблених методик?

Бібліотека, як піар-менеджер

Багато світових товаровиробників прилаштовується до якоїсь знаної особи і очікують, коли часточка чужої слави перейде на їхній бренд. Так, наприклад, ми можемо посидіти у кріслі «Хемінгуей», пахкаючи сигарою «Че» і посьорбуючи коньяк «Паруйр Севак». Бібліотеки в Україні також часто названо чиїмось іменем: Вернадського, Максимовича, Франка, Стефаника, Крупської… Можливо бренд Надєжди Канстантіновни недостатньо розкручений, можливо ще чомусь, але подібного gloria-переходу ми не спостерігаємо. Швидше, самі бібліотеки працюють піар-менеджерами для постатей минулого.

Собачий читацький

Геніальний спосіб збільшення кількості читачів вигадали в бібліотеці North Brunswick, штат Нью-Джерсі, США. Тепер читацький квиток можуть отримати і собаки. Поки господар-читач користається книгами, чи іншими бібпослугами, його улюбленцю за наявності читацького видадуть пакет собачих смаколиків. Досі немає аналогічної послуги для кішок, однак бібліотекарі заспокоюють, що подібна послуга може з'явитися вже незабаром. 

Абетка сільського бібліотекаря

Якщо у вас раптом виникнуть приємні клопоти з написанням бібліотечного посібника, а муза все ніяк не прилітатиме, то можете сміливо звернутись за допомогою до «Абетки сільського бібліотекаря» 1929 року. Повставляйте для запаху такі важливі слова, як франчайзинг, адвокасі, паблік рілєшнз, інновація... і actum est, ilicet. Не вірите? Погляньте самі...