Досвід роботи бібліотек ВУЗів Західного Сибіру

Надибав у тенетах збірники статей «Вузовские библиотеки Западной Сибири. Опыт работы». Зручно, пізнавально і просто - добре… можливо, ще когось зацікавить. Мені, наприклад, сподобався матеріал О. Мастенбрук «Некоторые заметки по вопросу об автоматизации в библиотеке». А що колеги-бібліотекарі порекомендують?..

Чую що літр…


Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського передплатила доступ до онлайнових ресурсів провідних світових постачальників наукової інформації. Вернадського поділилась «скарбами» з іншими + дослідила, як це діло використовується. Виявилось, що «протягом (2008) року в середньому кожна установа НАН України щоденно працювала з передплаченими ресурсами (аж!) 1 годину». Цікаво, що звіти про використання цих ресурсів я помітив лише на сайті НБУВ. Як ці ресурси використовують інші установи НАН України? залишається загадкою. Це як в анекдоті про Пєтьку і Чапаєва: нутром чуствую что 0,5 + 0,5 = літр, а метєматічєскі виразіть нє могу. Так само і з нашої потребою у базах – ніби відчуваємо що потрібні, але обґрунтувати цю потребу не можемо.

Виставка в бібліотеці

На сайті «Бібліотекар України» вже який місяць проводиться Інтернет-опитування «Виставка в бібліотеці – це…». Ресурс цей створено для бібліотекарів, тому звісно найменше голосів зібрав варіянт – «щось ніяке в кутку». Але насправді, вона саме таким ніяким і є… З мого досвіду: інтерес серед відвідувачів викликає лише виставка нових надходжень, а усі тематичні експозиції, як правило, приречені на невдачу. Дуже шкода, тому що організувати будь-яку тематичну виставку = провести колосальну роботу… а вона потім простоює не поміченою десь у кутку. Як це виправити: відмовитись взагалі від виставок, чи привести стриптизерок?

Буккросинг і бібліотека

Оце мене зацікавило, що буккросинг добрався вже і до бібліотек. Хвайно же наші лайбрарі намагаються йти в ногу з часом, але саме таке крокування видається мені дещо кумедним. Бібліотека — культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, провадить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів. Основне завдання – збирати: потрібно, непотрібно… нехай стоїть. Буккросинг (безкоштовний обмін книжками), навпаки, звільняє книги від марного стояння на полицях. Ось такі дива бувають на світі – завдання різні, мета одна.

Мультимедіа в дії

Поговоримо трішки про використання мультимедійних матеріалів бібліотеками. Розпочну із зображень. Насамперед, під «зображенням» бібліотекарям слід розуміти таблиці, графіки, схеми… створенні та розміщенні для всезагального бібліотечного блага. Насправді, ми бачимо, що бібліотеки (-арі) на своїх сторінках виставляють переважно фоти: колективів, столів, крісел, канапок… Я ще б зрозумів, якби це були якісь сракокруті меблі, а то тейбл тейблом. Щось не те, товариші, в королівстві Датськім…

Наталія Шульга: «На бібліотеку покладається функція репрезентації свого ВНЗ у світі».

Повертаємось на VI-ту Міжнародну науково-практичну конференцію INFORMATIO-2009. Серед усієї цієї ярмарки свєтлим лучіком став виступ Наталії Шульги, Український науковий клуб (Київ) «Присутність у інформаційному просторі і рейтинги університетів». Головний меседж: наша рідна неня потребує не так передплат, як кращої репрезентації своїх здобутків у світі і саме на бібліотеку звалюється завдання такої планетарної промоції. Ідея проста, логічна, зрозуміла… але хто її чув? Кава-брейк понад усе! Ось, наприклад, свіженьке інтерв’ю з ректором Київського національного університету імені Тараса Шевченка академіком НАН України Леонідом Губернським:
— У нашому університеті дуже потужний науковий колектив… — Можливо, тим, хто складає рейтинги, нічого про це не відомо? — Справді, досі ми були осторонь цього процесу і значною мірою для західного світу все ще залишаємося тера інкогніта. З труднощами долаємо мовний бар’єр, хоча, слід сказати, для наукової молоді це вже не проблема. Нам треба активніше діяти в цьому напрямі…
Агов, хлопе! А може не лише у мовному бар’єрі справа?

Хто сказав "вкрали"?

The Guardian: з Британскої бібліотеки зникло понад 9 тис. книг (трактати часів Відродження, середньовічний текст з астрономії, розкішне видання "Майн Кампф", ілюстроване видання «Аліси в країні чудес» (1876), перші видання романів Д.Апдайка, Ч.Діккенса, О.Вальда...).

Загальна довжина полиць 650 км. і приблизно 150 млн. назв одиниць збереження, тому у самій бібліотеці вважають, що книги не поцупили, а просто згубились. Дженіфер Перкінс, the library's head of records (це що за посада? начальник відділу реєстрації?): «є ціла низка причин, через які книги опиняються не в тому місці: не там поставили, відірвалася обкладинка, чи помилковий запис у каталогу».

Як я її (його?) розумію…