Блоґ Наукової бібліотеки БНТУ презентував повчальне відео «Використання Zotero для написання наукових робіт». Zotero така собі програмка, яка дозволяє легко справлятися з великим масивом бібліографічних даних. Хто не боїться нового, може спробувати собі заінсталювати.
Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка
Тут створено віртуальну методичну службу «БІБЛІОТЕКАРІ, ДЛЯ ВАС!», яка допоможе отримати корисну інформацію з різних напрямків бібліотечної діяльності, регулярно оновлюється блоґ «Методист библиотеки», а біля входу в читальний зал висить здоровенний портрет Короленка. Словом, ХДНБ – та ще бібліотека!)
Серйозно, багатющий фонд, одним очком можна підгледіти тут.
Конкурс Best Ukrainian Blog Awards 2009
Розпочалось голосування за блоґи в конкурсі Best Ukrainian Blog Awards. Не уявляю, як можуть змагатися між собою блоґи?! Для мене цей конкурс це: а) подивитися на своїх «колег по цеху» і б) прорекламувати себе, жє ось він я!
Якби бібліотечна блоґосфераUA не перебувала в такій дупі, то це б, взагалі, було змагання «в одні ворота»: бібліотеки НАНУ, ВНЗ, шкільні, заводські… Словом, якби хоча б 10% бібліотекарів України мали свої сторінки – у 5-ку фіналістів потрапили б лише бібліотечні блоґи. Але, як говорив Макарович – маємо те що маємо.
Домонтович про бібліотекарів
Після тридцятьох років усі книжки здаються прочитаними і всі продуманими. Він уже пізнав ту гірку огиду пересичености перед книжками, отеє taedium libelli, що з року в рік збільшується і що від нього, попри всі зусилля, вже ніколи не можна звільнитись, коли зникає колишня юнацька віра в книжки і марною стає надія, що якась нова книжка раптом, як виграш у льотерії, принесе несподіваний дар визволення.
Така доля кожної людини, що має справу з книжками. Книголюби, які все своє життя проводять у бібліотеках, приходять до бібліотеки з любови до книжок, щоб серед книжок згубити її. Бібліофіли, бібліологи, бібліотекарі майже ніколи не пишуть книжок. Іноді, правда, серед них можна натрапити на осіб, що з маніякальною упертістю протягом десятиліть незмінно працюють над однією якою-небудь працею, але вони ніколи її не кінчають.
Це як у шлюбі: перше почуття оджито, і від кохання лишилася лише звичка, якої нема змоги з себе скинути. Коли й є будь-які рештки кохання, то тільки ті, що притаманні звичці. Тільки звичка, та ще млявість і байдужість не дають повстати проти колишнього кохання й обернути його в ненависть, спалити його, як Герострат спалив храм Діяни Ефеської й Омар, небіж Магометів, - Олександрійську бібліотеку.
Віктор Домонтович «Доктор Серафікус»
Машини для обезпилення та обробки фонду
Передісторія. Працівник відділу реставрації однієї з бібліотек нашого славного міста, порпаючись із зараженою грибком книгою, якось необережно доторкнувся до своєї повіки. На ранок півобличчя рознесло… і звісно навіть коштів витрачених на лікування ніхто не відшкодував.
Сама замітка. Виявляється, не те що у світі, а навіть у наших східних сусідів, давно вже створено машини для обробки і обезпилення фонду. Не сумніваюсь, що машини ці мають різноманітні функціональні можливості, але… Машина для ручної обробки фонду – це скляний герметичний ящик, з двома дзюрками до яких прикріплено рукавиці. Всовуємо книгу в ящик, руки в рукавиці і вже працівник може не хвилюватися, що з ним трапиться фігня з передісторії.
Ви певно самі здогадалися про що я хочу запитати…
Умберто Еко: Бібліотека – семіотична модель світу
Людину, яка приходить працювати в бібліотеку, відразу інструктують з пожежної безпеки, з охорони праці… А не зле б було відразу укріпити «бібліотечний дух» нового працівника. Для цього, я б радив новачкам прочитати (перечитати) роман Умберто Еко «Ім’я рози». Детективний сюжет, бібліотека-лабіринт з вбивчими пастками… та головне: протистояння двох вчених мужів – Хорхе і Вільгельма.
І тут новоспечений бібліотекар нехай вирішить для себе: чи хоче він бути схожим на сліпця Хорхе, який вважає, що книги (знання) не для всіх, чи на брата Вільгельма?
Імпакт-фактор UA
Я вже вам якось розповідав про героїв А.Гайдара і бібліотеку ім. Вернадського. Зацікавила їхня робота і «Українських науковців у світі». У замітці «Імпакт-фактор по-українськи: Індекс інтегрованості періодичного видання в систему наукових комунікацій”, сказано: Значення Індексу в рівній мірі залежить від часу існування видання, періодичності, статусу засновника та головного редактора, представлення в системі реферування української наукової літератури та міжнародних базах данних, тощо... Що, погодьтеся, є не зовсім логічним. Як бачите: наші з ними оцінки цього рейтингу в чомусь схожі.
Однак, НБУВ одна з небагатьох у нашій країні, яка щось намагається робити на «наукометричній ниві» і не боїться показати свої результати. Хотілося, щоб і міжгалузева лабораторія теорії і практики наукометрії МОН України та НАН України (в структурі Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України) частіше нас чимось тішила…
