Трансліт: блоґ який ви шукали

Є що почитати, регулярно оновлюється, український, дизайн лагідний до ваших очей. Яким ще повинен бути хороший блоґ? Звісно з дружньою «ідеологією». «Трансліт. Блог про літературу та форми її існування». Бібліотека теж одна з форм її існування, тому – заносимо в рідер. Цікавинка: Автор, не здогадуючись про дружні стосунки, що часто супроводжують бібліотечні колективи, розповідає нам про «гелоувінський набір книжок, які вміють рухатись, соватись, вищати, скрипіти і взагалі всіляко тішити свого власника». Лиш уявіть, які нові можливості перед нами розкриваються! Ховаємо такий набірчик у фонді нашого колеги і кілька діб, поки не сядуть АА батарейки, отримуємо глибоку моральну сатісфекшн, або як це називають бібліотекарі простим українським словом – хепінес.

Рукопис бібліотекаря продали за 7 млн. євро

Національна бібліотека Франції купила за сім мільйонів євро рукопис мемуарів знаменитого ловеласа і скромного бібліотекаря Джакомо Казанови, що зберігався майже 200 років у німецьких видавців. Рукопис складається з 3700 листів, а основною її частиною є твір «Історія мого життя», яку Казанова почав писати ще в 1789 році. Директор бібліотеки Брюно Расін назвав купівлю рукопису найбільшим придбанням установи і підкреслив, що любовні пригоди Казанови всесвітньо відомі, тоді як оригінал його спогадів був не доступний публіці. Гроші на купівлю надав меценат, який побажав залишитися неназваним. Публіка зможе побачити рукопис на виставці в бібліотеці, яка відкриється восени 2011 року.

Сіра література

У англомовному світі вченими та бібліотекарями використовується термін «сіра література» (grey literature) – матеріали, які важко знайти в бібліотеці і будь-якими іншими традиційними каналами. Прикладами «сірої літератури» можуть бути: препринти, технічні рапорти, неопубліковані дисертації, а також публікації мова яких не є загальновживаною у тій, чи іншій галузі. Для полегшення пошуку європейцям було створено базу, яка сповідує open access – OpenSIGLE (System for Information on Grey Literature in Europe). А проте... В Україні приблизно 3000 наукових журналів. Добру половину з них я ніколи не бачив, але терміну «сіра література» жодного разу не чув?

yBook

Один з кращих українських ресурсів ЧИТОМО, рекомендований мною для всестороннього саморозвитку бібліотекарів, розповідає про продукцію польської компанії YDP, у якої є інструмент yBook для створення інтерактивних книжок. Все просто: завантажуєте PDF-ку на сервер і отримуєте у е-скриньку посилання на готове інтерактивне видання з яким робите все що заманеться: змінюєте шрифти, кольори, додаєте примітки, посилання, файли... Самі спробуйте (зразок)! Використання автономне, на живо і «на своєму ресурсі» (н-лад: інтерактивна книжка про бібліотеку на сайті бібліотеки - як вам ідея?). Освітянське майбутнє yBook – світле та безхмарне: Підручник з математики для молодших класів зі встроєним калькулятором це – просто бомба! (клік на зображення).

Яким повинен бути сайт бібліотеки

Піпли заходять на сторінку вашої бібліотеки у 99 випадках для того, щоб а) отримати потрібну інформацію, або б) дізнатись де можна отримати потрібну інформацію. Подивимось на сторінки бібліотек двох кращих вишів світу – Гарвардського і Массачусетського університетів. Що ми бачимо? Каталоги, бази даних, списки нових надходжень, різноманітний інструментарій для проведення досліджень… і аж на сам кінець – інфо про бібліотеку. Тому що читачі прагнуть інформації, а не наших фотографій у профіль і анфас. Щоб це не виглядало як черговий тупий нагон на українські бібліотеки, додам, що мені подобається сторінка Науково-технічної бiблiотеки ім. Г.І. Денисенка. Щоправда, волаючу кольорову гаму (зліва) змінив би на більш помірковані кольори.

Як апдейтнути виставку

Поговоримо знову про виставкову роботу бібліотек. На «Бібліотекар України» сказано: виставка повинна бути – комфортна, доступна, актуальна, наочна, цікава та естетично оформлена. Зупинюсь на двох пунктах – доступна і наочна. Як підказує Капітан Очевидність – кожен відвідувач виставки хоче: а) добре розгледіти експонати і б) не забути отриману інформацію. Припустімо, у нас виставка чудернацьких екслібрисів книг-мініатюр. Як реалізувати «а» та «б» і при цьому не зробити так, щоб ця виставка стала останньою для книг? Боюсь без допомоги ЕОМ (чит. електронних копій) тут не обійтись. У чому секрет успіху World Digital Library і Timelines? Хочеш роздивляєшся до найменших деталей, хочеш копіюєш собі, хочеш відправляєш другу на e-mail… Те саме повинно бути і у нас тільки краще, бо окрім всього – бачиш це «на живо». Ну а «старообрядці», якщо захочуть, нехай стоять собі біля засклених поличок і занотовують усе це 2 години в блокнотик.

P.S. Прочитали, але далі не розумієте як це можна у нас зробити? Подивіться як НБУВ Христофора Іоганна зумутила.

«Ця таємниця паперові ніколи й не була підвладна»

Знайшов десь у тенетах: «Читаючи книгу, ви облетите нашу країну і всю земну кулю, побуваєте на далеких планетах, зробите подорож в минуле і майбутнє, навчитеся розуміти і любити людей, їх працю. Ніщо за могутністю не може зрівнятися з книгою, що терпляче чекає на полиці». Фальш відчуваєте?

Порівняйте зі щирим українським блоґером: «є щось надзвичайно приємне, коли вмикаю комп'ютер. ця любов зі мною з того самісінького моменту, коли я вперше доторкнувся до клавіатури шкільного "корвета". ця таємниця паперові ніколи й не була підвладна».

Ну то коли вже кінець ери динозаврів?