Австрійська національна бібліотека розпочинає оцифрування газет з колишніх провінцій Австрійської монархії, серед яких і чернівецькі німецькомовні часописи «Czernowitzer Allgemeine Zeitung» та «Bukowiner Nachrichten». Як повідомили кореспондентові нашого улюбленого інформ-агентства: «до кінця цього року понад 400 000 сторінок згаданих видань будуть сфотографовані й виставлені в цифровому варіанті на інтернет-порталі Австрійської національної бібліотеки». Також пишеться, що бібліотека Чернівецького національного університету вже повністю оцифрувала українську газету «Буковина». Не знаю, поки що бачу лише 1885-1889 рр., але і за ці чотири роки чернівчанам респект і уважуха. Газета «Буковина»
Австрійська національна бібліотека розпочинає оцифрування газет з колишніх провінцій Австрійської монархії, серед яких і чернівецькі німецькомовні часописи «Czernowitzer Allgemeine Zeitung» та «Bukowiner Nachrichten». Як повідомили кореспондентові нашого улюбленого інформ-агентства: «до кінця цього року понад 400 000 сторінок згаданих видань будуть сфотографовані й виставлені в цифровому варіанті на інтернет-порталі Австрійської національної бібліотеки». Також пишеться, що бібліотека Чернівецького національного університету вже повністю оцифрувала українську газету «Буковина». Не знаю, поки що бачу лише 1885-1889 рр., але і за ці чотири роки чернівчанам респект і уважуха. Від вівці до iPad

Пригадуєте вислів Томаса Мора – Вівці пожирають людей. У тогочасній Британії величезні території були відведені під пасовища, так як вівця була головним експортним товаром. Вовна йшла на виготовлення тканин, а з овечої шкіри робили пергамент. Країнам яким «менше пощастило» з вівцями і пасовиськами доводилось постійно влітати в копійку. Тому, на землях сучасної Італії папір дуже рано витіснив пергамент. Дякуючи минулорічній фінансовій кризі, ціни на папір різко підскочили догори і багато газет і журналів вимушені були перейти лише в електронний формат.
Міжнародний день дитячої книги

КРУ, «Стефаника» і «штукатури»

Як ввести специфічні математичні символи?
Виникла проблема: назва документа містить специфічні математичні символи, як це ввести у електронний каталог, чи репозитарій? Зі щедрою допомогою sandy, пропонується: Для набору математичних текстів використовувати мову розмітки даних ТеХ. Спробуйте використовувати для цього таблицю «Математичні формули та спецсимволи». Зауважте, коли вставляють формулу в TeX, її обгортають символами «$» (знак долара). Це ознака того, що це формула і її треба транслювати в математичному режимі. Так це роблять, наприклад, у цьому популярному репозитарії.
Про ефект «великих очей»

Це ще велике питання: бібліотекарі довели читачів до такого зубожіння, чи навпаки? Пощастило мені побувати на «зльоті розумних вумів». Зрозуміло одне – на такі шабаші (в якості диковинки) обов’язково потрібно запрошувати бібліотекарів. Не лише слова та словосполучення «відкритий доступ», «база даних», «самоархівування»... викликають ефект «великих очей» в аудиторії, але й такі співані-переспівані куплети, як «електронний каталог», чи «віртуальна довідка»! Отже, від завтра, кожному бібліотекарю, що йде/летить/їде на роботу, потрібно пришпандьорити до себе табличку – «В бібліотеці працює електронний каталог!». Або, можливо, хтось має ще якісь ідеї?
Бібліотек@ + світ = новий девіз
Пам’ятаємо, що президією УБА було оголошено конкурс девізів. Ось вже і визначено новий переможний клич асоціації: «Бібліотек@ - світ нових можливостей», авторами якого є віце-президент УБА В.С.Пашкова та член Президії УБА В.І.Вітенко. Надзвичайно свіжий та оригінальний девіз, особливо якщо пригадати, що минулого року переміг девіз: «Бібліотек@ - твоє вікно у світ». Цікаво, чи наступного року переможний фізкульт-привіт міститиме слова «Бібліотек@» і «світ»?









