Палац мистецтв імені Омеляна і Тетяни Антоновичів

У 1877 році поет, перекладач і бібліофіл Віктор Баворовський перевіз до арсеналу Сенявських свою бібліотеку, яка з 1900 року стала публічною і з того часу мала назву бібліотеки Баворовських. За часів радянської окупації і до 2006 року тут знаходився відділ мистецтв Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Мало хто знає, що працівники відділу одні з перших у «країні рад» здогадались не просто робити письмовий опис гравюр (у лівому верхньому куті ми бачимо… і т.д.), а додавати фотокартку. З висоти років це здається елементарним, але тоді це було ноу-хау. Сьогодні за адресою вул. Бібліотечна, 2, базується Палац мистецтв імені Омеляна і Тетяни Антоновичів Львівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника.

Форум видавців - дітям

Відвідав «Форум видавців – дітям». Дихати і пересуватись було значно легше, ніж на аналогічному дійстві для дорослих. Вхід – безкоштовний (важлива дрібничка, адже діти гроші не заробляють). Українська дитяча книга є. Діти – є. Організатори – є. Навіть та невеличка купка ділків, яка намагалась толкати недитячу літературу не зіпсувала враження від дійства. Екзальтованих дитячих очей біля вітрин видавництв не бачив, але воно і добре – не варта переоцінювати роль книжки.

Майже найбільш читаюча нація у світі

Тижневик «Коментарі» опублікував добірку досліджень «Хто такі українці з точки зору соціології та статистики». За даними тижневика, в Україні інтерес до читання виказують лише 27% населення. Найбільш читаючі європейські країни: Велика Британія 73,5%, Німеччина 66% і Франція 61%. У сусідній Росії справи трішки кращі за наші - 30%. Книги в Україні купують 40-45% жителів, з них трохи більше половини купують більше 10 книг за рік. Середньостатистичний житель Чехії купує за рік 15 книг (до кризи - 22). За даними Книжкової палати України, торік на одного українця припадало 1,22 книги і брошури. В Іспанії цей показник становить 7,8 книги на одного жителя (у Росії - 4,5 книги). Тематично читацькі переваги українців співзвучні європейським, щоправда у нас більш сильні позиції літературної класики, ніж у країнах ЄС. Відмінною особливістю вітчизняної читацької культури є повна байдужість до коміксів, які популярні у інших європейських країнах.

Виставка проектних робіт

У Харкові відкрилася виставка проектних робіт - ескізів майбутньої бібліотеки імені Є.Кушнарьова. 92 проекти. Який з проектів переможе - дізнаємось лише 20 травня. Сьогодні можемо просто порозглядати що там нафантазували архітектори. Такий «конкурс для майбутньої бібліотеки» - річ дуже незвична для нашої країни, тому є надія, що і проект-переможець потішить нас чудернацькими формами і нетривіальними вирішеннями. Сподіваюсь, що журі не обере щось до болю прямокутне, з маленькими вікнами і написом по середині.

До дня солідарності трудящіхся бібліотек

The Library Company of Philadelphia

Бенджамін Франклін – один з «батьків-засновників» США, політик, видавець, вчений, письменник і на додачу бібліотекар. У 1727 році Франклін створив «Junto» – клуб однодумців, який згодом дав початок багатьом організаціям у Філадельфії. Читання було великою радістю для членів «Junto», але книги були рідкісними і дорогими. Так вирішено було створити бібліотеку, спочатку виключно зі своїх книг. Цього, ясна річ, виявилось замало. Тоді Франклін запропонував передплату – об'єднувати кошти членів, що дозволило придбати книги для всіх читачів. Це стало народженням The Library Company of Philadelphia (її статут був складений Франкліном у 1731 році, а вже у 1732 році Франклін найняв на роботу першого американського бібліотекаря - Луї Тімоті). Спочатку книги зберігалися у будинках перших бібліотекарів, а в 1739 році колекція була переміщена у будівлю State House (нам відома як Індепенденс-хол). У 1791 році було побудовано нову будівлю спеціально для бібліотеки. Сьогодні The Library Company of Philadelphia – це велика наукова бібліотека (500 тис. рідкісних книг, брошур, понад 160 тис. рукописів, 75 тис. зображень), що спеціалізується на американській історії VII-XIX століть.

Мабуть найкраща реклама інформаційних ресурсів

Раніше лише читав про це. Сьогодні вперше побачив рекламу електронних інформаційних ресурсів бібліотеки (клік для збільшення). Замісили це діло на швидкоруч у Науково-технічній бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка».