Логотип видавництва «Elsevier»

Видавництво «Elsevier» отримало свою назву від прізвища родини видавців Ельзевір. На логотипі видавництва ми бачимо дерево, стовбур якого обвитий виноградною лозою. Це ж зображення розміщено у книзі Галілея надрукованій «далекими предками» видавництва. Мальовидло це повинно б означати, що вчені і видавці (дерево і виноградна лоза) є взаємозалежними і зобов’язані допомагати одне одному – сприяти науковим дослідженням (в образі чоловіка під деревом). Девіз «Non Solus» («Не один») говорить, що ніхто не може ефективно займатися наукою поодинці. Якби не бачив їхніх цін – так би і повірив, що вони пухнастенькі альтруїсти. 

Дешева рибка — гірка юшка

Нещодавно тільки писав про довгоочікувану новинку Гугл Академії і ось сьогодні вже отримав перше сповіщення від Scholar. Назва така інтригуюча – «…new concept…». Клікаю на гіперпосилання, з нетерпінням чекаю коли завантажиться сторінка… а мене перекидує на ScienceDirect з усіма «purchase this article» за якихось 31 з половиною долара. «Ельзевір» - це зло.

Дні і ночі бібліотек

За минулий місяць у моєму рідері разів зо п’ять з’являлись повідомлення про акції типу «ніч у бібліотеці», «ніч у музеї»... Це звісно прушно, що культустанови шукають нові форми промоції ітд. Але я ніяк не второпаю навіщо вночі пертися у музей чи бібліотеку?! Картину Брейгеля вночі можна краще роздивитись? Якщо не зрозумів прочитане вдень, то більше шансів що зрозумієш вночі? Воно і нехай, але біда в тому, що ці культ-акції у бібліотеках лише відбуваються, до самої роботи бібліотеки ці акції жодного відношення не мають. Розтиражують масмедіа відео-фото тих дійств, дивишся і таке враження, що бібліотеки etc. це такі забавки для злиднілого-псевдо-бомонду. Так приведіть вже нарешті якогось автора, науковця, митця... до бібліотеки серед ясного дня і зафільмуйте для всіх його «мозолисту дупу»: як він риється у каталогах, копається у першоджерелах, використовує нет не лише для закачки mp3... 

TrainingDesk

Для тих, кому ельзевіровський інтерфейс не дався на інтуїтивному рівні, живе в Мережі ресурс – «TrainingDesk». Розміщують там багато мультимедійних англо навчалок по продуктам видавництва. Сьогодні мені твітнули, що Washington Technical College розмістив там і свою (про ази ScienceDirect). Не знаю, як Вам, а мені на цю розмазаність важко дивитись. Звідси: 1. Як бачимо, якість продукту не залежить від географії 2. Пора вже і українською якісь відео-уроки майструвати.

Нові правила бібопису не за горами?

Хто ще не встиг вивчити нові правила складання бібопису – поспішайте! Прочитав на «Бібліотекар України»: До Плану національної стандартизації на 2011 р. запропоновано включити: – розроблення змін до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «ССІБВС. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»... Я так розумію – найновіші правила бібопису не за горами? Також, зверніть увагу! – Секретаріат ТК 144 запрошує всіх зацікавлених фахівців узяти участь у розгляді першої редакції проекту національного стандарту «Інформація і документація. Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять».

Захист авторського права в бібліотечному обслуговуванні

Фрагментик зі статті Романа Поліщука «Проблема захисту авторського права в бібліотечному обслуговуванні» (ВКП. – 2010. – №3. – с. 35-38.): «Закон дає право самим бібліотекам та архівам робити висновки щодо мети, з якою використовується затребуваний матеріал. Якщо є достатньо підстав вважати, що він необхідний для навчально-освітніх цілей чи приватного дослідження, а відтворення твору не мають систематичного характеру, копіювання таких примірників не обмежується». Обов’язково роздобудьте собі цю статтю – просто таки золотий список використаної літератури! 

Інструкція ScienceDirect (українською)