Кобацька бібліотека

Започаткована «Просвітою», читальня по війні вже називалася «бібльотека». Для села, що лиш у кількох хатах мало радіо і серед села «банєк» (гучномовець), читання було великою необхідністю. В бібліотеці крім сотень книжок, були газети і журнали. Щовечора тут навіть уже в 60-ті роки (в школі вже був телевізор і дротове радіо майже в кожній хаті) збирались люди. Для молоді це було місце побачень, для статечних газдів - місце зустрічі, спілкування з однодумцями, диспуту з опонентами. Бо ж куди подінешся, «кобацькі радикали» в усі часи таки любили політикувати (Марія Равшер. Здвиженський храм).

Про дружню бібліотечну атмосферу

Може я і нафантазував, а насправді, це квещин якогось злобного бухгалтера... Перечитав питання 859 – ...не дают ответ на многие вопросы. Например: отдел комплектования, методист, библиограф за что получают надбавку 50 %? Йдеться про «надбавку за особливі умови роботи». Справді, які у методиста, чи бібліографа «особливі умови» у порівнянні з працівником книгосховиша?! Але якщо пригадати, то наш екс-уряд звернув увагу саме на мізерні з/п бібліотекарів, а вже потім з’явилось формулювання. Чим з/п 800 грн. не «особливі умови»? Я не займаюсь тлумаченням наказів, мені просто цікаво: Чи перед тим як наганяти на колег, автор вопросіка сходив до дирекції (про яку сором’язливо мовчить) з питанням – Ви тут теж ніби не мішки носите, то за що вам надбавка 50%?

MARC21 & UNIMARC

Сімейка MARC – формати для подання та передачі бібліографічної і пов'язаної з нею інформації в електронній формі. Два найпоширеніші різновиди, з якими мені інколи доводиться працювати, це: MARC21 та UNIMARC. Перший використовується переважно в США та Британії, другий у Європі та Азії. Сьогодні вирішив зробити собі таку шпору:

Настанови щодо застосування MARC21 (англійською).

Настанови щодо застосування UNIMARC (російською).

Бібліотека Розумовського

В УНІАН пишуть, що в палаці Розумовського (Батурин) можна побачити найстарішу в Європі дерев’яну книжкову шафу 1837 року. Виявляється, Кирило Розумовський мав чисельну бібліотеку, яка налічувала більше двох тисяч томів. Хоча Кирило і не забував про своє походження (зберігав у палаці одяг пастуха і сопілку), певна річ же українському хлопу книг не можна було довірити. Тому гетьман для обслуговування бібліотеки виписав з Франції бібліотекаря-упорядника. Також граф мріяв передати своє літературне надбання не десь у провінцію, а неодмінно саме Руссо. Їхня зустріч так і не відбулася, і згодом бібліотека була розпорошена. До наших днів дійшла лише нотна збірка. Як на мене – дуже повчальна історія.

Наївні американці з фонду «Сейбр-Світло»

Про створений українською діаспорою в 1990 році фонд «Сейбр-Світло» і про урочистості з нагоди 20-річчя фонду, які відбувалася у приміщенні Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Франка, можна дізнатися на сторінці «ВЗ». За 20 років бібліотеки, наукові заклади отримали від «Сейбр-Світла» понад 1 мільйон 200 тисяч примірників різноманітної літератури на суму близько 30 мільйонів доларів.

Убили, холєра...

За однією із версій – саме такими були останні слова Стуса. Чому я їх нагадав? Тому що вже перейшов за посиланням http://rolibblog.blogspot.com. Я і заздрю авторам, і співчуваю... І ще дурію, чому (за мізерним винятком) увесь український бібліонет мовчить?! Невже вражаючій більшості ложити на БіблЬОтеку і її авторів?!! Колеги писали цікаво, відкрито і видно було, що їх це перло. Людям подобається їхня робота! Навряд вони б добровільно вбивали своє дітище. Будемо робити масакру своїм і на конференціях с упоєнієм і болем розповідати, що десь у світі є блоґи, а у нас доводиться працювати з такими кадрами? 

Ви це помічали?

Погляньте на зображення... Виявляється у Західній Європі та Америці існує традиція – корінці книг підписувати зверху вниз. Ніби так читачеві має бути зручно прочитати назву коли книга лежить на столі. А ось у Східній Європі та Росії (теж за традицією) підписують корінці знизу вгору, тому що так зручніше читати назву, коли книги стоять на полиці.