skip to main |
skip to sidebar
Eigenfactor - коефіцієнт важливості наукового журналу. У спосіб, що нагадує алгоритм Google PageRank, журнали оцінюються з точки зору кількості цитувань і при цьому цитування у журналах з високим рейтингом мають більшу вагу. Eiganfactor розраховується eigenfactor.org і є доступним безкоштовно. Його призначення – вказати ймовірність з якою журнал буде використовуватися середньостатистичним науковцем. З цікавинок: Дехто вважає айгенфактор більш стабільним, ніж імпакт-фактор. Іноді eiganfactor розраховують для окремих вчених, - це помилка, тому що навіть у престижних журналах, іноді публікують твори низької якості, або підробки.
.
.. Бібліотекар і його помічники, що видавали книги, вели свого рода цензуру і мені яко третьокласникові, доволі щуплого виду, не хотіли давати справжньої белетристики, давали щонайбільш півдитячу. Тому першого року я був засуджений читати Верна, Вальтера Скотта і Купера в перерібках для дітей, а що найвище Діккенса. Розуміється, се теж було інтересно, але не вдовольняло мене. Добувати книжки збоку не було дуже звідки. Я вже сказав, що літературні інтереси в нашій класі були розвинені дуже слабко. Згодом на поміч мені прийшов пізніший мій приятель Володя Ямпольський, що став приносити мені книжки з бібліотеки інтендантського округа, де белетристичний відділ (російський) був доволі порядний. Але під той час я собі готовив ближчий приступ до гімназіальної бібліотеки. Далі...
Якщо у вас є пропозиції з включення якогось видання до Scopus, то тисніть сюди і заповніть анкету. Вам ніби має прийти підтвердження, що заявку прийнято. З часом члени CSAB (до складу входять дослідники і бібліотекарі) розглянуть вашу заявку, виставлять бали і приймуть рішення. Ось тут можете ознайомитись з критеріями оцінювання (пункт 4.2). Заявки приймаються щорічно, кінцевий термін подачі – 1 вересня. Видання, яким пощастить пройти відбір, з’являться у Scopus вже з наступного року.
Осене, осене, александрійська епохо року, що громадиш у своїх величезних бібліотеках ялову мудрість 365 днів сонячного обігу! О, ті старечі ранки, жовті, як пергамен, солодкі від мудрости, як пізні вечори! Ті передполудні, хитро усміхнені, як мудрі палімпсести, багатошарові, як старі пожовклі книги! Ах, осінній день, той старий хитрун-бібліотекар, що лазить у сповзлому шляфроці по драбинах і куштує конфітури всіх віків і культур! Кожний краєвид – це для нього як вступ до старого роману. Як же ж гарно він бавиться, випускаючи героїв давніх оповідей погуляти під те задимлене і медове небо, в ту мутну і смутну, пізню солодкість світла! Яких нових пригод зазнає Дон Кіхот у Сопліцові? Як складеться життя Робінзона після повернення до рідного Болехова? (Цинамонові крамниці)
Блоґ «Бібліотека без бар’єрів» підкинув мені лінк на фотоальбом Калиновської ЦБС Вінницкої області. Знайшов там світлини, які стануть чудову ілюстрацією до фрази, яка має всі шанси стати хрестоматійною: «Никто же не сказал: дорогой наш Председатель, я готова помочь нашему району! Мы берем лопату, вы только скажите куда бежать и что копать?».
Започаткована «Просвітою», читальня по війні вже називалася «бібльотека». Для села, що лиш у кількох хатах мало радіо і серед села «банєк» (гучномовець), читання було великою необхідністю. В бібліотеці крім сотень книжок, були газети і журнали. Щовечора тут навіть уже в 60-ті роки (в школі вже був телевізор і дротове радіо майже в кожній хаті) збирались люди. Для молоді це було місце побачень, для статечних газдів - місце зустрічі, спілкування з однодумцями, диспуту з опонентами. Бо ж куди подінешся, «кобацькі радикали» в усі часи таки любили політикувати (Марія Равшер. Здвиженський храм).
Може я і нафантазував, а насправді, це квещин якогось злобного бухгалтера... Перечитав питання 859 – ...не дают ответ на многие вопросы. Например: отдел комплектования, методист, библиограф за что получают надбавку 50 %? Йдеться про «надбавку за особливі умови роботи». Справді, які у методиста, чи бібліографа «особливі умови» у порівнянні з працівником книгосховиша?! Але якщо пригадати, то наш екс-уряд звернув увагу саме на мізерні з/п бібліотекарів, а вже потім з’явилось формулювання. Чим з/п 800 грн. не «особливі умови»? Я не займаюсь тлумаченням наказів, мені просто цікаво: Чи перед тим як наганяти на колег, автор вопросіка сходив до дирекції (про яку сором’язливо мовчить) з питанням – Ви тут теж ніби не мішки носите, то за що вам надбавка 50%?
