skip to main |
skip to sidebar
Тетяна Астапенко у статті «Управління фондами: наукове підґрунтя, критерії ефективності, практичні аспекти» (ВКП. – 2010. – №5. – С. 24-27.) демонструє нам моделі організації двох відділів Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Гмирьова. Зачепила мене картинка під назвою «Пристрій для пересування» на якій ми бачимо фацета в краватці і на самокаті (з кошиком). Чи десь таке вже впроваджено? Чи можна на самокаті виїхати на драбину? Чи можна його використати замість драбини? Чи бува не їздять бібліотекарі на цьому державному транспорті додому? Чи бува не влаштовують ветерани бібліотечної справи перегони у фонді?
За совка була така серія книг: «Над чим працюють, про що сперечаються філософи». У наші дні, щось подібне можна побачити у міжнародній вільно доступній базі даних для професіоналів, студентів і усіх хто цікавиться філософією – «PhilPapers». Сервіс збирає і організовує філософські дослідження по цілій Мережі та надає філософам інструменти для доступу, організації і обговорення матеріалів.
2005-го року вони зробили велике діло – державну закупівлю книжок для бібліотек. Уперше за п’ятнадцять років в Україні було оновлено бібліотечні фонди. Мені розповідали історії, від яких мурашки бігли по тілу: як дітки в сільських бібліотеках, де по двадцять років припадали пилом тільки пожовклі брошурки про Зою Космодем`янську та «Мальчиш-Кібальчиш», побожно брали в руки «А-ба-ба-галамагівські» книжечки – й цілували обкладинки, бо зроду не бачили такого дива. І боялися взяти почитати, думали, що це «на виставку» тільки. А весь фокус був у тому, що не бібліотекам Міністерство спихало, що хотіло, а бібліотеки самі вибирали, які книжки вони хочуть у себе мати... Потім, за кілька років, теж уже пішла корупція, пішли «відкати», і для сільських шкільних бібліотек, наприклад, у Криму закуповували другий том Кримінального Кодексу України і українсько-перський, здається, словник... (звідси)
На сторінці Національної парламентської бібліотеки України відкрито тестовий онлайновий доступ до частини книжок з електронної колекції «Історія та культура українського народу». Поспішайте! Море файних книг +Доступитися можна і без реєстрації. Я от вже для себе вицепив книжечку із серії «Книгозбірня українського бібліографичного мікроба»: Биковський, Л. Національна Бібліотека Української Держави (1918-1921). – Берлін : «Українське книгознавство», 1923.
Наукова бібліотека НаУКМА стала першою в Україні, що приєдналися до проекту World Digital Library. Нарешті з’явилась надія, що наша Неня буде краще представлена у WDL, аніж це було досі. Відразу ж ще 3 бібліотеки України висловили готовність стати учасниками цього проекту: Національна бібліотека України ім.Вернадського, Національна парламентська бібліотека України та Львівська національна бібліотека ім.Стефаника. Ось тут цікаво! Нагадаємо собі, що WDL це (грубо кажучи) – оцифровані рукописи, карти, рідкісні книги, аудіо, відео... що репрезентують культуру різних країн. На сайтах «готових приєднатись» матеріалів подібних на ті що розміщують у WDL – обмаль (у Стефаника взагалі не бачу). Звідсіля – Для українських бібліотек іноземний користувач важливіший ніж свій?
Маніяк карає своїх жертв за скоєні ними «смертні гріхи». Щоб вийти на слід убивці, детектив Сомерсет отримує у бібліотеці список читачів, які цікавились гріховною тематикою і… Бінго! Ви, мабуть, упізнали сюжет трилеру Д.Фінчера «Сім» (Se7en). Те що, було схожим на правду в 1995-му, викликає милу посмішку у 2010-му. Все через «мантру 21-го століття». Як казав Канетті: «Чи може людство винайти що-небудь, щоб потім не боятись винайденого?». Google навчився аналізувати яким новинам користувачі віддають перевагу, Google вирахував куди українці прагнуть поїхати у відпустку, Google передбачає майбутнє… Як бібліотекам встояти під напором такого монстра?
Знаєте звідки у «кризи читання» ноги ростуть? На офіційному порталі Львівської міської ради можна дізнатись про культ-заходи, що відбуватимуться у нашому місті. Давайте поглянемо – Що буде діятись у бібліотеках? Читаю «Заходи ЦБС для дорослих у липні»: «Хай оживає істина стара - людина починається з добра» - година добрих справ, «Волею українського народу» - виставка-роздум до 20-річчя проголошення Декларації про державний суверенітет України, «Ура! Ура! Починається гра. Почитаємо – пограємо» - сеанс ігротерапії… Агов, дорослі! Признавайтесь! Вам кортить хоч на якийсь з цих заходів потрапити?
