Цитадель

Костел Єзуїтів це не єдина непристосована будівля, яка використовується бібліотекою Стефаника для зберігання своїх фондів. Є ще Цитадель — єдиний в Україні комплекс фортифікаційних укріплень середини XIX ст., який дійшов до нашого часу майже без змін. Одна з веж цього комплексу використовується бібліотекою як фондосховище (більше фоток тут). Бібліотекарі і вахтери, які працюють «на Цитаделі», добре знають, що таке «особливі умови роботи працівників бібліотек».

Епопея з костелом Єзуїтів триває

Zахід.net повідомляє, що під час сесії Львівської міськради депутати передали у власність УГКЦ будівлю костелу Петра і Павла. Однак, фонди бібліотеки Стефаника і далі там. Гендиректор ЛННБ ім. Стефаника М. Романюк звернувся з проханням продовжити термін оренди приміщення костелу для бібліотеки до моменту вирішення проблеми з новим приміщенням під бібліотечні фонди: «На жаль, усі діючі приміщення бібліотеки перевантажені фондами у 4-6 разів, вони не відповідають вимогам щодо зберігання унікальних збірок і колекцій, які постановою КМУ належить до наукових об’єктів, які становлять національне надбання і не можуть бути відтворені у разі їх втрати, а це близько 3,8 млн документів. На сьогодні не вирішена проблема забезпечення охоронності і зберігання фондів, які знаходяться в костелі Єзуїтів». Чим воно все закінчиться – не відомо. Так само, як не відомо що трапилося з приміщенням на ремонт якого минулого року було виділено 1 млн. грн.?

Самокат у фондосховищі

Тетяна Астапенко у статті «Управління фондами: наукове підґрунтя, критерії ефективності, практичні аспекти» (ВКП. – 2010. – №5. – С. 24-27.) демонструє нам моделі організації двох відділів Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Гмирьова. Зачепила мене картинка під назвою «Пристрій для пересування» на якій ми бачимо фацета в краватці і на самокаті (з кошиком). Чи десь таке вже впроваджено? Чи можна на самокаті виїхати на драбину? Чи можна його використати замість драбини? Чи бува не їздять бібліотекарі на цьому державному транспорті додому? Чи бува не влаштовують ветерани бібліотечної справи перегони у фонді?

Ресурс для філософів PhilPapers

За совка була така серія книг: «Над чим працюють, про що сперечаються філософи». У наші дні, щось подібне можна побачити у міжнародній вільно доступній базі даних для професіоналів, студентів і усіх хто цікавиться філософією – «PhilPapers». Сервіс збирає і організовує філософські дослідження по цілій Мережі та надає філософам інструменти для доступу, організації і обговорення матеріалів.

Оксана Забужко: Як для шкільних бібліотек другий том Кримінального Кодексу України закуповували

2005-го року вони зробили велике діло – державну закупівлю книжок для бібліотек. Уперше за п’ятнадцять років в Україні було оновлено бібліотечні фонди. Мені розповідали історії, від яких мурашки бігли по тілу: як дітки в сільських бібліотеках, де по двадцять років припадали пилом тільки пожовклі брошурки про Зою Космодем`янську та «Мальчиш-Кібальчиш», побожно брали в руки «А-ба-ба-галамагівські» книжечки – й цілували обкладинки, бо зроду не бачили такого дива. І боялися взяти почитати, думали, що це «на виставку» тільки. А весь фокус був у тому, що не бібліотекам Міністерство спихало, що хотіло, а бібліотеки самі вибирали, які книжки вони хочуть у себе мати... Потім, за кілька років, теж уже пішла корупція, пішли «відкати», і для сільських шкільних бібліотек, наприклад, у Криму закуповували другий том Кримінального Кодексу України і українсько-перський, здається, словник... (звідси)

Колекція «Історія та культура українського народу» від НПБУ

На сторінці Національної парламентської бібліотеки України відкрито тестовий онлайновий доступ до частини книжок з електронної колекції «Історія та культура українського народу». Поспішайте! Море файних книг +Доступитися можна і без реєстрації. Я от вже для себе вицепив книжечку із серії «Книгозбірня українського бібліографичного мікроба»: Биковський, Л. Національна Бібліотека Української Держави (1918-1921). – Берлін : «Українське книгознавство», 1923.

Перший пішов і троє готових

Наукова бібліотека НаУКМА стала першою в Україні, що приєдналися до проекту World Digital Library. Нарешті з’явилась надія, що наша Неня буде краще представлена у WDL, аніж це було досі. Відразу ж ще 3 бібліотеки України висловили готовність стати учасниками цього проекту: Національна бібліотека України ім.Вернадського, Національна парламентська бібліотека України та Львівська національна бібліотека ім.Стефаника. Ось тут цікаво! Нагадаємо собі, що WDL це (грубо кажучи) – оцифровані рукописи, карти, рідкісні книги, аудіо, відео... що репрезентують культуру різних країн. На сайтах «готових приєднатись» матеріалів подібних на ті що розміщують у WDL – обмаль (у Стефаника взагалі не бачу). Звідсіля – Для українських бібліотек іноземний користувач важливіший ніж свій?