Мережева бібліотека навчальних фільмів

На цьому ftp-ресурсі від НТУУ «КПI» ви знайдете навчальні та загальноосвітні фільми на різноманітні теми. В першу чергу це стосується технічних навчальних курсів, таких як креслення, фізика, хімія, зварювання, металургія, математика і тому подібні. Поряд із цим ви знайдете ряд фільмів з питань екології, історії, психології та оглядові фільми, що розповідаються про різноманітні навчальні заклади та країни. Фільми розміщуються щомісяця тематичними підбірками (дивіться файли about.doc із описом фільмів). Файли великі, але воно того варта!

На шляху до світового інформаційного простору

Міжнародна науково-практична конференція «Бібліотеки вищих навчальних закладів України на шляху до світового інформаційного простору», м. Харків, 26-28 травня 2010 р. (звідсіля).

Google Translation Toolkit

З жахом довідався, що декотрі користувачі ставлять знак тотожності між «Інструментами перекладу Google» (Google Translation Toolkit) і «Google Translate». Ні, з Google Translation Toolkit працювати значно зручніше. Відразу бачите оригінал і переклад, підсвічується редаговане речення, показано прогрес перекладу, речення можна розбивати, а яких тільки файлів можна засунути для перекладу... (до 1 МБ). Спробуйте! Під кат кладу ще відео у допомогу.

Як зекономити час працюючи з комерційними базами

Застереження! Допис написаний у співавторстві з Капітаном Очевидністю. У роботі з комерційними базами даних часто виникає одна проблемка – вони не безкоштовні. Потрібний документ = кудись їхати, знову шукати, а-а-а... потім, а «потім» – забув. Але є й інший варіант... Візьмімо для прикладу ScienceDirect. «Просто так» можна переглянути авторів, назви, описи робіт... Більш того – можна зареєструватись і створити сповіщення. Недоступний лише сам текст. Тоді – створюєте файл, кидаєте у нього лінки на потрібні fulltext і біжите з ним у найближчий пункт роздачі слонів від Вернадки. А ще, можете прислати свій файл на мило, але я вам цього не говорив.

Нас цитують

У рейтингу країн SCImago (за h-індексом) наша країна докотилась до 42 місця. На 41-му – Ісландія! Україна в 12 разів більше за Ісландію дала странє угля, але в середньому ісландців цитують у 6 разів краще ніж українців. Такі от здобутки нашої планетарної промоції протягом 1996-2007 років. Ех... а якби була можливість розставити все за відсотком приросту кількості випускників ВНЗ, чи за кількістю самих ВНЗ, чи за кількістю наукових збірників, журналів... Тоді ми сміливо могли б претендувати на золото. 

ІІ Міжнародний Форум «Проблеми розвитку інформаційного суспільства»

13-15 жовтня цього року у м. Києві ІІ Міжнародний форум «Проблеми розвитку інформаційного суспільства» об'єднає чотири конференції: VII Міжнародну науково-практичну конференцію «INFORMATIO-2010: Електронні інформаційні ресурси: створення, використання, доступ», ІХ Международную научно-техническую конференцию «Электронные ресурсы: проблемы формирования, хранения, обработки, распространения, защиты использования – 2010», ХІV Міжнародну науково-практичну конференцію «Побудова інформаційного суспільства: ресурси і технології», VІІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Інформація, аналіз, прогноз – стратегічні важелі ефективного державного управління». Для мене найсмачніша – «INFORMATIO-2010». Електронна реєстрація тутка. Оргвнесок для представників бюджетних організацій, університетів і бібліотек — відсутній.

Метод Кеслера (bibliographic coupling)

У 1963 році М. Кеслер (M. Kessler) запропонував метод «bibliographic coupling»: дві публікації взаємопов'язані між собою, якщо в них цитується один і той ж документ, причому інтенсивність їх взаємозв'язку залежить від  кількості спільних посилань. 
Ще один вид взаємозв'язку між двома публікаціями – аналіз предметного напряму. Проводиться шляхом вивчення кількості посилань, що містяться в першій публікації, на роботи, що містяться у другій. Згідно Кеслера, якщо дві публікації міцно пов'язані, то цей зв'язок не змінюється при появі нових публікацій, тобто він не залежить від змін, що відбуваються у науці.