IFLA World Report 2010

IFLA виклала світовий рапорт про бібліотеки та доступ до інформації у різних країнах. Не обділили увагою і Україну: можна переглянути статистичні дані (часом застарілі) та ставлення Неньки до деяких глобальних проблем (авторське право, права жінок, анти тероризм…). Можна зробити закладку – інколи добре мати хоч якісь статдані під рукою. Наступний рапорт – через 2 роки. P.S. Цікавинка! У рапорті вказано стару адресу НПБ – http://www.nplu.kiev.ua/. Чому? Або іфлісти не здогадують, що е-адреси можуть змінюватись, або тупо скопіювали з попереднього рапорту і не переймалися.

Іван Франко про важливість створення бібліотек

На перший погляд, наголошував письменник у 1886 р., могло видатись, що кількість початкових шкіл (школи були створені у 2937 галицьких волостях, не враховуючи Львова і Кракова), була цілком достатньою для такого «бідного і занедбаного краю, як Галичина». Однак, попри таку кількість навчальних закладів, селяни і надалі не отримували навіть елементарної освіти. І.Франко спирався у своїй заяві на статистичні дані: 4 876 614 галичан не вміли ні читати, ні писати; читати - лише 1 731 202, а з них тільки 939 122 вміло читати і писати. А у статті «Формальний і реальний націоналізм» він ще різкіше висловився: «Нація, котра помирає з голоду, в котрій 90 % людей не вміє ні читати, ні писати і не має de facto ніякої політичної волі, така нація потребує хліба, азбуки і конституції...» (Анна Рибалка. Іван Франко про важливість створення бібліотек та читалень для поширення освіти в Україні // ВКП. – 2005. – №12. – c. 42-46.).

Неделікатно про делікатне

Емпіричне – У штати бібліотек нашої країни частенько потрапляють вар’яти. Зрідка це справді люди з офіційними документами, але частіше просто: «а він-вона трохи-сильно такий». Що вони роблять? Як правило, три речі: запам’ятовують PIN, день авансу і день зарплати. Головне, що число «альтернативно обдарованих» у відділі не впливає на об’єм робіт запланованих для відділу. Тому працівникам «яким більше пощастило у житті» доводиться працювати і за себе і за таво парня і все це за просто так. «Рука караюча» (що не заважає їй регулярно і своєчасно грюкати «самих мудрих») ніколи не здійметься над головою в якій літає джміль: А де він-вона ще зможе працювати як не в бібліотеці? Або ще краще: Та хто піде працювати за таку зарплату, як не божевільний? (посміхаючись-нагадаючи-натякаючи, що у нього не така зарплата). Буває йду додому, бачу ≈20-річних продавців контрабандної косметики, безлімітних пакетів, вічних голок до примусів... і запитую сам себе: ну хіба ці юнаки і юнки погодились би працювати за якісь ≈1,5 тис., з офіційним працевлаштуванням і соцгарантіями?!

Це не Х'ю Хефнер

Неперевершене бібліотечне лого. Остання редакція

Роботу над бібліотечним логотипом завершено! В останній момент було вирішено відмовитись від «сов», «колодязів»... і зробити акцент на «Бібліотеці 2.0» та бажаннях-потребах читачів. Ось в такій запрограмованій творчій кузні народилося це, без сумніву найпрекрасніше бібліотечне лого, яке Ви коли не будь бачили:) ...

Онлайнова версія каталогу книжкових видань НБУВ

Знаєте, як запорюється зверху безліч бібліотечних проектів в Україні? Словами: «Так цього немає навіть у Вернадці!» і через рік «З’явилось у Вернадці?! Ну так це ж Вернадка...». Це був просто ліричний відступ, а сіль допису така – незважаючи на спеку, на зміни в графіку обслуговування читачів... у НБУВ з 16 серпня нарешті стала доступною онлайнова версія каталогу книжкових видань (встановлена на платформу Web ІРБІС). Це вже мінімум другий! великий проект, який закінчила бібліотека цього літа. Вчора я зміг трохи поюзати цей каталог, сьогодні з ним схоже якісь проблеми. Не будемо засмучуватися, прийдемо до них завтра...

Сова Мінерви

Пригадуєте, розмірковував я колись про найкраще бібліотечне лого. Спинився на варіанті – колодязь. Ідея не пішла у маси. Чому? Думаю, вся справа у сові. Посудіть самі – ну як може бібліотечна емблема бути без сови?!