SciVerse Hub Beta

Отож, з’явилась очікувана новинка від Elsevier. Тепер коли ви завітаєте до ScienceDirect, чи Scopus ви помітите, що вони є частиною нової платформи SciVerse, яка на даний момент поєднує в собі вже добре знайомі продукти Elsevier з новим – «SciVerse Hub Beta». Нащо він нам здався? SciVerse Hub дозволяє здійснити пошук у ScienceDirect, Scopus і SciTopics «одним кліком», результати ранжуються за релевантністю без дублювання, але при цьому ви не втрачаєте можливість використання унікальних інструментів кожного продукту окремо. Простіше кажучи, зі SciVerse Hub легше знайти і вивчити матеріали отримані з кількох джерел.

BIBLIO CUP

«Давайте проведемо футбольний турнір серед бібліотекарів. Якщо пощастить – зроблю хет-трик у півфіналі і буду вимагати премію» – такий ось аргумент наводив я своїм колегам, коли сперечався про «бібліотечно-небібліотечні» конкурси. А виявляється, поляки такий турнір вже давно проводять! Цього року «BIBLIO CUP» відбудеться 18 вересня. Не знаю, чи вимагають польські «воїни заступника й драбини» премії, але як видно зі світлин, якісь призи, кубки... передбачено. Схоже, що польська бібліотечна спільнота така ж «маскулінна», як українська і в заявці на цей рік бачу лише чотири команди бібліотек. Ну то як? Обміняємося футболками, дівчатка?

SciVerse

Elsevier (як і було обіцяно – у серпні) об'єднав «ScienceDirect», «Scopus» і «Scirus» в одну платформу – «SciVerse». Не знаю, чи стане з часом «SciVerse» основою нової екосистеми, але працювати справді стало зручніше. Єдиний мінусик – тепер мої інструкції («ScienceDirect», «Scopus») потребують правок. Якось до них доберусь... А поки: інтерфейс згадуваних баз аж надто не змінився і тому сподіваюсь ці інструкції ще якийсь час зможуть бути корисними.

Викладаємо бібліографічні дані свого каталогу?

Підгледів новину на Creative Commons Україна: Бібліотека CERN – Європейської організації з ядерних досліджень – однією з перших у світі виклала бібліографічні дані свого каталогу книжок під відкритими ліцензіями Creative Commons Zero, відмовившись від будь-яких авторських та суміжних прав на ці записи. У нас, поки що, з такими «альтруїстичними жестами» не поспішають... А проте... Creative Commons проводить конкурс для дизайнерів: Якщо маєте ідеї як має виглядати домашня сторінка сайту Creative Commons – тоді вам сюди!

Library 2.0

IFLA World Report 2010

IFLA виклала світовий рапорт про бібліотеки та доступ до інформації у різних країнах. Не обділили увагою і Україну: можна переглянути статистичні дані (часом застарілі) та ставлення Неньки до деяких глобальних проблем (авторське право, права жінок, анти тероризм…). Можна зробити закладку – інколи добре мати хоч якісь статдані під рукою. Наступний рапорт – через 2 роки. P.S. Цікавинка! У рапорті вказано стару адресу НПБ – http://www.nplu.kiev.ua/. Чому? Або іфлісти не здогадують, що е-адреси можуть змінюватись, або тупо скопіювали з попереднього рапорту і не переймалися.

Іван Франко про важливість створення бібліотек

На перший погляд, наголошував письменник у 1886 р., могло видатись, що кількість початкових шкіл (школи були створені у 2937 галицьких волостях, не враховуючи Львова і Кракова), була цілком достатньою для такого «бідного і занедбаного краю, як Галичина». Однак, попри таку кількість навчальних закладів, селяни і надалі не отримували навіть елементарної освіти. І.Франко спирався у своїй заяві на статистичні дані: 4 876 614 галичан не вміли ні читати, ні писати; читати - лише 1 731 202, а з них тільки 939 122 вміло читати і писати. А у статті «Формальний і реальний націоналізм» він ще різкіше висловився: «Нація, котра помирає з голоду, в котрій 90 % людей не вміє ні читати, ні писати і не має de facto ніякої політичної волі, така нація потребує хліба, азбуки і конституції...» (Анна Рибалка. Іван Франко про важливість створення бібліотек та читалень для поширення освіти в Україні // ВКП. – 2005. – №12. – c. 42-46.).