Міжнародний книжковий ярмарок у Франкфурті: 16 м²

Свідомо уникаю писати про новинки книжкового ринку, про справи українських книговидавців… але даний матеріал, вважаю має відношення до проблеми комплектування українських бібліотек. Закінчився цьогорічний Міжнародний книжковий ярмарок у Франкфурті. У коментарях до попередньої замітки запропонували мені переглянути репортаж телеканалу СТБ про шістнадцять квадратних метрів України на цьому ярмарку. Щоб краще оцінити красу української експозиції – наробив кілька скрінів, які завбачливо поховав під кат.

Держкомітет телебачення й радіомовлення: Дізнайтесь більше про Харцизьк!

Загадкова програма «Українська книга»... Покликана вона підтримувати національне книговидавництво та забезпечувати вітчизняні бібліотеки необхідною та актуальною книжковою продукцією. Насправді процедура визначення пріоритетів в цій програмі дуже заплутана, а там, де відбувається процес розподілу коштів, завжди знаходяться незадоволені. Тому й виникає до «Української книги» безліч питань. <…> Дорожче, ніж Шевченко, державному бюджету обійдеться твір міністра Кабінету Міністрів Анатолія Толстоухова «Харцизьк: час, події, люди», видання першого тому якого накладом 1 тис. примірників коштуватиме 350 тис. грн.  Безперечно, написати про маловідомий країні Харцизьк — справа гарна. Але чи гарно бути благодійником за державний кошт? (газета «День»).

Відкритий Доступ закритої країни

З 18 по 24 жовтня карнавалить тиждень Відкритого Доступу. Здавалось би, з нашою передплатою – За який ще доступ може вболівати Україна? Але ось, наприклад, Тав Фабер Франдсен (Tove Faber Frandsen) покопався серед біологів і дослідив, що поведінка науковців щодо публікації своїх праць у ВД і цитувань інших праць з ВД не залежить від того, у якій з країн – розвиненій, чи «тій що розвивається», проживає автор. Чого вони так поводяться? Чи йдеться про «маленьку хитрість», чи OA дещо переоцінюють… усе це тема для майбутніх досліджень, ми ж повертаємось до наших баранів.

Платон про Інтернет

Сократ: Так от, я чув, що поблизу єгипетського Навкратіса народився один із стародавніх тамтешніх богів, якому присвячений птах, що зветься ібісом. А самому божеству ім'я було Тевт. Він перший винайшов число, рахунок, геометрію, астрономію, до того ж гру в шашки і в кості, а також і письмена. Царем над усім Єгиптом був тоді Тамус, що правив у великому місті верхньої області, яке греки називають єгипетськими Фівами, а його бога – Амоном.

Прийшовши до царя, Тевт показав свої мистецтва і сказав, що їх треба передати іншим єгиптянам. Цар запитав, яку користь приносить кожне з них. Тевт став пояснювати, а цар, залежно від того, чи говорив Тевт, на його думку, добре чи ні, дещо засуджував, а дещо хвалив. Багато висловив Тевт хорошого і поганого, але це було б занадто довго розповідати. Коли ж дійшла черга до письмен, Тевт сказав: «Ця наука, цар, зробить єгиптян мудрішими і пам'ятливими, так як знайдено засіб для пам'яті і мудрості».

Наближається тиждень Відкритого Доступу

Бібліотечний блоґ: від народження до успіху

Сьогодні, у рамках семінару «Розроблення проектів інноваційних послуг у бібліотеках», проводив майстер-клас «Секрети популярності бібліотечного блогу». Дякую всім за увагу, за теплу зустріч і за фотосесії. Спеціяльні вітання Центральній бібліотеці ім. М.Л.Кропивницького. Викладаю презентацію. Коментуємо, критикуємо, доповнюємо…

Та до того й історію нашу нам розкаже…

«Europeana» відкрила он-лайн виставку, присвячену розвитку європейської літератури. Серед експонатів багацько українських книг, проте виклала їх не Україна. Відтак, «Читомо» справедливо запитує: Чому Україна не цікавиться представленням своїх неперевершених здобутків друкування і рукописної книги на міжнародному рівні? Хто цим повинен займатись? Чому інші країни викладають у доступ українські книговидавничі скарби, викривляючи інформацію? Можна було б відповісти, що просто Україна з липня місяця активно пульсує в іншому світовому проекті… однак, у WDL наш пульс теж не прощупується.