«Розгром Бібліотеки української літератури в Москві почався ще раніше...»
«Фактично розгром Бібліотеки української літератури в Москві почався ще раніше, – коли молодики з угрупування «Місцеві» (нині входять до складу прокремлівських молодіжних організацій) поливали сходи бібліотеки рідиною від тарганів під час свого мітингу-протесту проти класика української поезії Євгена Маланюка (початок 2007-го). Тим не менш, для мене останні новини про бібліотеку – несподіванка. Тоді, після подій 2007-го року і їх результату (моя стаття у «Новій газеті» про витівки «Місцевих» на адміністрацію Москви не вплинула, мого друга Юру Кононенко, збирача та ентузіаста бібліотеки, вигнали з роботи, а потім і з Росії, штат бібліотеки зміцнили людьми, які навіть не знають українську мову) – так ось, після всього цього я думала, що доброзичливці українства в Москві цілком задоволені. Виявляється, ні, – ще раз вирішили зачистити – вже по зачищеному». Єлєна Марінічєва.
Українська бібліотека відповідатиме за бійню на Манежній площі?
«…Співробітники МВС Росії під час щорічного вивозу сміття з бібліотеки – старих буклетів, вивісок, стільців – за участю російських телеканалів: Першого каналу і Вести намагалися підкинути в це сміття принесені з собою видання. За словами Н.Шариної, спочатку П.Тимофєєв намагався покласти цю літературу на книжкові полиці усередині бібліотеки, проте після того, як це помітили співробітники, і «вигнали його з будівлі», він кинув згорток у сміттєвоз» (джерело).
Public Libraries Act 1850
Публічні бібліотеки сучасного типу створено порівняно недавно. У 1849 році Вільям Еварт (William Ewart) представив білль про публічні бібліотеки у Палаті громад і потрапив під обстріл консерваторів. Головний закид – середній і вищий клас буде платити за послуги, якими користуватися в основному клас робочий.
Дехто з опонентів Еверта стверджував: «Люди й так вже мають забагато знань. Ще якихось двадцять років тому ними було набагато легше керувати, ніж зараз – чим більше людей здобувають освіту, тим важче ними стає керувати».
Вболіваємо разом?
Служба дослідження громадської думки Європейської комісії «Євробарометр» опублікувала результати проведеного в 27 країнах — членах Європейського Союзу опитування, спрямованого на з’ясування ставлення громадян до науки і технологій. Результати свідчать про те, що 79% європейців цікавляться науковими відкриттями і новими технологічними розробками. Таких європейців більше, ніж громадян, які слідкують за новинами спорту (65%), культури і мистецтва (69%), а також політики (68%). Показово, що проблемами навколишнього середовища та медичних відкриттів, які напряму пов’язані з наукою і технологіями, цікавляться відповідно 88 і 82% європейців.
Білими нитками
Як ви знаєте, відділ боротьби з екстремізмом МВС Росії вилучив з Бібліотеки української літератури в Москві більш як 50 книг, набравши в ЕК слово «націоналізм». Зі слів Надзвичайного і Повноважного Посла України в РФ В.Єльченка у цій бібліотеці було 5 книг, які дійсно внесені до списку екстремістської літератури, однак їх вже досить давно хтось забрав. Тепер відповідні органи з’ясовують, які саме книги зберігались колись у бібліотеці.
Корінцем до стіни, сторінками в кімнату
«На зорі книгодрукування вибір оправи був за власником книги. Людині видавали пачку надрукованих аркушів, з якими він йшов до улюбленого палітурника і замовляв матеріал відповідно до своїх естетичних, чи фінансових міркувань. Як правило, палітурка підбиралася під колір полиць, або до стилю бібліотеки. Сучасному читачеві важко повірити, що спочатку корінець вважався зворотнім боком, тому всі книги ставилися корінцем до стіни, а сторінками в кімнату. Лише у XVI столітті на корінцях стали відтискати назву та ім'я автора. Текст розміщувався горизонтально, тоненькі книжки не підписували». Звідси. Решту ви повинні були б вже знати.
