h_int index

Ще одна цікава модифікація індексу Гірша. З урахуванням того, що публікації з посиланнями на роботи певного автора з’являються у різних країнах, запропоновано h_int index, який = кількість країн, які процитували роботи даного автора хоча б h разів. У прикладі (клік на таблицю) бачимо, що h_int index науковця 19, оскільки 19 країн процитували його роботи щонайменше 19 разів. Країна під номером 20 немає статей у яких би 20 разів цитувались роботи даного автора. Таким чином, h_int index відображає визнання вченого закордоном і виключає можливість самоцитування, або «дружнього» ко-цитування.

Kosmulski M. Hirsch-type index of international recognition / M. Kosmulski // Journal of Informetrics. – 2010. – Vol. 4. – Issue 3. – July.– p. 351-357. 

Японські бібліотеки підраховують втрати

Після 9.0-бального землетрусу і цунамі, японські бібліотеки, використовуючи електронну пошту та соціальні медіа, інформують одне одного, зарубіжних колег та друзів про масштаби збитків, які завдала катастрофа. На японському сайті Togetter можна переглянути фотографії з бібліотек, які постраждали під час землетрусу. В основному це світлини повалених стелажів і розсипи книг. 

3D панорами інтер'єру Костелу Єзуїтів

5000х2500, 4,7 Мб                    10000х5000, 11,7 Мб 

5000х2500, 4,2 Мб                    10000х5000, 10,4 Мб 

Як написати наукову статтю

1. Виберіть нудний і очевидний бібліотечний процес.

2. Швидко перегляньте фахову літературу, щоб дізнатись, що про це написали інші.

3. Підготуйте огляд цієї літератури.

4. Відправте анкету випадково обраній групі бібліотекарів (90% з яких її проігнорують).

5. Скомпілюйте 27 відповідей у діаграму.

6. Запишіть неважливі результати вашого безглуздого дослідження.

7. Не звертайте уваги на те, що не зробили жодних досліджень, які гідні цього імені.

8. Напишіть, що потрібно провести ще дослідження з цього питання.

9. Усе це повторіть.

Звідсіля. Стане в нагоді не лише бібліотекарям. 

Невідомий Facebook

Повертаюся до вже згадуваного номеру Бібліотечної планети. У статті Н. Богун «Сучасна публічна бібліотека: нові пріоритети (За матеріалами зарубіжної фахової періодики)», сказано: 
«...Багато бібліотек створили власні програми, що дозволяють здійснювати пошук в їхніх каталогах чи навіть деяких базах даних через Facebook. Для швидкого доступу до них користувачам треба лише додати до своїх налаштувань необхідні інструменти» (С. 26).
Хто знає, що це за бібліотеки (приклад), програми і що це за «необхідні інструменти»?

Укрбібблоґи: тепер на папері

У це важко повірити, але до цього року українська бібліотечна блоґосфера, на відміну скажімо від російської, залишалась невизнаною, жодного разу не вона згадувалась на сторінках фахового видання. Підмога прийшла від сподіваного автора, від нашої «колеги по HTMLю»: Ярошенко Т. Бібліотека, бібліотекарі та користувачі бібліотек в епоху Веб 2.0: виклики часу / Т. Ярошенко // Бібліотечна планета. – 2011. – №1. – С. 17-22.

Потрібна допомога в проведенні дослідження

Вгледів жартівливе дослідження: за допомогою Google Scholar провели пошук англомовних наукових робіт, назви яких утворено від назв кінофільмів. Наприклад: «Хороший, поганий і аутсорсинг», «Секс, брехня і гербіциди», «Танці з лейкоцитами», «Мовчання лямбд», «Пролітаючи над гніздом кардіолога»...

Провести подібне дослідження легко – введіть назву фільму в Google Scholar і натисніть кнопку «Пошук». Головне вгадати правильний пошуковий запит. Область пошуків можна розширити, приміром – назви пісень (пригадуєте, нещодавно стенфордські фізики уклали парі і в результаті з’явилась стаття названа на честь пісні Леді Гаги).