Open access – otwarta nauka

Курс Open access – otwarta nauka було розроблено активістами та фахівцями від інформації з усієї Польщі. Мета – надання базових знань про нову модель наукової комунікації, яка розвиваються разом  з новими технологіями. Курс надається для усіх, хто цікавиться розвитком науки та інформаційними технологіями: студенти, дослідники, бібліотекарі. Складається з розігріву та 9-ти модулів (вступ, історія руху відкритого доступу, відкрита наука і наука 2.0, нові канали і моделі наукової комунікації, відкриті журнали – золотий шлях відкритого доступу, відкриті репозитарії – зелений шлях відкритого доступу, е-навчальні платформи, польські проекти відкритої науки, способи доступу до польських та іноземних відкритих наукових ресурсів), кожен з яких містить 3 елементи: цілі, теоретичний матеріал і комплекс вправ.

Таня коробку у фонді знайшла

Простий німецький бібліотекар Таня Холс (Tanja Hols) виконуючи читацькі замовлення, натрапила у сховищі державної бібліотеки Пассау на стару непримітну дерев'яну скриньку. Фройляйн Холс відкрила се діло і знайшла всередині 172 старовинні монети з золота та срібла. На думку експертів, монети було сховано у бібліотеці у 1803 році підчас секуляризації, коли майно церкви було передано державі. Євражки Древнього Риму, Греції, Візантійської імперії колишні бібпрацівники недооцінили і з часом про скарб забули.

Відеофрагменти безкоштовно

Вже не перший рік українські бібліотекарі створюють відео, дехто навіть намагається створювати ефективне... і число бібліокустуриць кожного року зростає. Часто виникає потреба використати чужі відеофрагменти. Вирішити цю проблему звісно можна по-різному, але якщо планується презентувати відео десь у каннах – варто обійтись без порушень.

Diasporiana

Інститут журналістики і масової комунікації Класичного приватного університету (Запоріжжя) за підтримки інтузиастів та людей доброї волі ініціює створення електронної бібліотеки української діаспори Diasporiana. Серед завдань проекту – забезпечення рівної можливості безкоштовного доступу користувачів до надбань української еміграції. На теперішньому етапі Diasporiana не планується як складова інших загальнонаціональних проектів. До участі запрошуються бібліотеки, музеї, архіви та приватні особи, які можуть надавати інформаційні ресурси відповідно до профілю комплектування електронної бібліотеки.

12 розвиваючих іграшок за версією Scientific American

Багато наших бібліотек створює дитячі кімнати, куточки... Зрозуміло, хочеться щоб вони були не лише красивими, затишними... але і корисними. У грудневому номері Scientific American Анна Кучмент (Anna Kuchment) презентує дванадцятку кращих розвиваючих іграшок, укладену згідно даних щорічного опитування вчених та викладачів. Клікайте на зображення і спробуйте самостійно розібратися що це? як цим бавитись? і яку з іграшок неодмінно хочете бачити у своїй бібліотеці.

Розкладницький вплив Інтернету

За допомогою Статистики пошуку Google можна стежити за популярністю запитів по заданій темі в межах певних регіонів, категорій, часових проміжків (приклади). Вже не вперше намагаюсь якось пристосувати службу до комплектування бібліотеки, але поки не вдається. Тому наразі пропоную дізнатися як часто українці потребували у 2010-2011 рр. електронні формати книг fb2 і epub.

Користувацький пошук + сторінки вчених = ?

В одному з попередніх дописів запитував – Як впорядкувати персоналізовані сторінки українських вчених? Поки спинився на вже перевіреному варіанті – використати користувацький пошук системи Google, додавши цілі сайти, або окремі веб-сторінки вчених. Зробити не важко. Теоретично-і-дуже-оптимістично такий пошук покращить видимість цих сторінок, а відтак може спричинити ріст цитувань, зародити нове партнерство, сприятиме поширенню ідей відкритого доступу