Питання кирилично-латиничної транслітерації

Максим Вакуленко: «У записі Kyjiv літера j є показником належності цього слова до слов’янських, отже, й читання має бути відповідним. З іншого боку, штучна форма Kyiv (К‘їв/Кийв/Киів/Київ) такого індикатора не має, а «засобами англійської мови» вона читається хіба що як «Кайв», чи «К‘їв». Самі ж англійці її не сприймають – адже такого витвору не існує в жодній мові. Водночас основна форма – записаний згідно з УЛ автонім Kyjiv – не суперечить численним іншомовним екзонімам, у т. ч. англійському Kyiv, а сфери їх уживання регулюються згаданими резолюціями ООН. Відповідно до цих резолюцій, автонім Ukrajina (Україна) – це основна форма подання назви нашої держави».

Manuscriptorium: європейська бібліотека рукописів

Проект Manuscriptorium створює віртуальне середовище для досліджень, забезпечуючи доступ до найбільш повної колекції інтернет-ресурсів, що містять документи з історії книги (рукописи, інкунабули, старовинні гравюри, карти, статути). Історичні документи, які розкидано у різних цифрових бібліотеках світу, відтепер доступні через єдиний інтерфейс з можливістю створювати власні віртуальні колекції. Сервіс забезпечує постійний доступ до більш ніж 5 мільйонів цифрових зображень.

Спогади і Медіа в Уельсі

У другому десятилітті 21 століття можемо сміливо констатувати, що золоті часи телебачення залишились позаду, і мабуть його фанатам вже час сідати за мемуари. У цьому переконані творці проекту Memory and Media in Wales, метою якого є збір та збереження усних свідчень, пов'язаних з історією телебачення Уельсу. Такий собі інтернет-зріз колективної теле-пам'яті: можна довідатись де, з ким, на яких екранах валійці спостерігали за великими моментами в історії країни, і як телебачення влинуло на їхнє життя.

Цифрова патентна бібліотека

Цифрову патентну бібліотеку створено з метою надання віддаленим користувачам можливості здійснювати оперативний доступ до електронних патентно-інформаційних ресурсів та інших електронних джерел для отримання необхідних достовірних відомостей стосовно винаходів, корисних моделей, промислових зразків, а також відомостей, необхідних для набуття, охорони та захисту прав на відповідні об'єкти права інтелектуальної власності.

У бібліотеці ненапряжно

Скільки коштує DOI?: пропозиція для видавців

Вже вкотре натрапляю на хибне переконання: DOI для статей коштує так дорого, що вітчизняні видавці наукових журналів не можуть собі цього дозволити. Насправді це далеко не так. Ціна залежить від реєстраційної агенції, від кількості опублікованих статей, від доходів видавництва, і українським академ-видавцям DOI приблизно обійдеться у якихось $150-350 за рік. Погляньте, для прикладу, на ціни CrossRef: $275 + $1 за кожну опубліковану статтю. Давайте разом проведемо елементарні математичні підрахунки, щоб ще раз переконатись, на скільки це незначні додаткові витрати...

#icanhazpdf: маленький акт громадянської непокори

На вчорашній конференції @chorna_kiwka розповіла про найпопулярніші хештеги науковців. Серед улюбленців — #icanhazpdf, який цілком заслуговує на обрамлення у кожному читальному залі. Даний хештег дозволяє науковцям обмінюватись документами з колегами, котрі не мають доступу до потрібних журналів. У твіті вказуєте автора, назву, doi... статті, додаєте #icanhazpdf і чекаєте коли з'явиться якась добра душа. Мораль: якщо не фондами, то хоча б хаштегом допоможемо своїм читачам!