Про Перелік наукових фахових видань України

Наказом Міністра освіти і науки, молоді та спорту від 17.10.2012 № 1111 затверджено Порядок формування Переліку наукових фахових видань України. Знаходимо серед вимог – 2.9 наявність статей англійською мовою на веб-сторінці видання. Читаємо далі – 2.12 випуск номерів видання українською, або російською, або іншими регіональними мовами та/або англійською мовою. Розтлумачте пункт 2.9? Тобто, журнал може видаватися і виключно українською мовою, але за наявності хоча б 2-ох англомовних статей на сайті видання? 

Мистецтво і бібліотека: Що там, у біса, такого висить?

У Newark Library висів собі величезний малюнок. Нікому не було до нього діла, аж допоки самі працівники нарешті не поглянули що ж там зображено. Як зізнається бібліотекар Кендел Віліс: «Я підняв очі і офігів». Бібліотекарі намагаються чимшвидше спровадити малюнок з бібліотеки (на його місці хочуть бачити щось, що піднімає настрій), а поки тривають суперечки «цензура, чи правила пристойності?» – малюнок завішали тканиною.

Листи і рейтинг

Дивуюсь, чому на сайтах українських бібліотек так рідко використовують рейтинги? – найбільш читані дописи, найбільш коментовані, найвище оцінені… Побоююсь, що бібліотеки не тільки приховують цікаві дописи від читачів, але й дезорієнтують власних авторів. Звісно, можна припустити, що десь у підземному бібліо-бункері детально аналізується статистика переглядів сторінок, ретельно проробляється майбутня тематика та наповнення сайту. Однак, швидше за все, дописи пишуться наосліп, нехтуючи очікуваннями аудиторії і без належної шани до успішних авторів.

Бібліотека, як піар-менеджер

Багато світових товаровиробників прилаштовується до якоїсь знаної особи і очікують, коли часточка чужої слави перейде на їхній бренд. Так, наприклад, ми можемо посидіти у кріслі «Хемінгуей», пахкаючи сигарою «Че» і посьорбуючи коньяк «Паруйр Севак». Бібліотеки в Україні також часто названо чиїмось іменем: Вернадського, Максимовича, Франка, Стефаника, Крупської… Можливо бренд Надєжди Канстантіновни недостатньо розкручений, можливо ще чомусь, але подібного gloria-переходу ми не спостерігаємо. Швидше, самі бібліотеки працюють піар-менеджерами для постатей минулого.

Рейтинг науково-дослідних організацій SCImago 2012

У порівнянні з минулим роком, наша країна в SCImago Institution Rankings представлена вже 8 установами – додався Харківський національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ). Решта ж наших старожилів (НАН та внз) втратили свої позиції у загальному світовому рейтингу. М’яке падіння, або швидше «заморозка» на рівні радянських показників.

Про міжнародні наукометричні бази. Бібліотекознавчі видання у Scopus та Thomson Reuters

У новому наказі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17. 10. 2012 № 1112 «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук» сказано, що з 01 січня 2013 року для здобуття наукового ступеня обов’язкова наявність публікацій у виданнях іноземних держав або у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз. Не менше чотирьох публікацій для доктора наук і не менше однієї для кандидата наук. 

Блоґи бібліотек: коментарі не зайві

Автор, який пише про блоґи, завжди ризикує більше за інших – існує висока ймовірність, що спільнота рано, чи пізно добереться до його публікації. Як на мене – прекрасна перспектива для будь-якого автора. Отож, зустрічайте – Людмила Трачук «Бібліотечний блог як прояв концепції Бібліотека 2.0». Лейтмотив статті – бібліотечні блоґи мають орієнтуватися на взаємозв'язок бібліотекаря і читача через коментарі.