Ефект плацебо в бібліотечній справі

Ніби самозрозуміле твердження – читачі звертаються до бібліотеки задля задоволення власних інформаційних потреб. Немає потрібних документів – немає задоволення. Однак, серед бібліотекарів існує міф: читачі приходять у бібліотеку за «живим спілкуванням». Згідно даного переконання – розніжений увагою та інтелектуальною бесідою читач, покидатиме стіни бібліотеки задоволеним, навіть за умов мізерної пертинентності. Подібно як і в медицині, позитивний результат тут пов'язаний з підсвідомими психологічними очікуваннями користувача.

Куди подівся Open J-Gate?

Одна з найбільших баз даних журналів відкритого доступу Open J-Gate десь приблизно з травня минулого року почала нас лякати заспокійливим повідомленням Найближчим часом ми повернемося, а вже з січня ми потрапляємо на помилку 404 The page cannot be found. Дивно, але тенета зовсім не панікують через втрату Open J-Gate. Нещодавно бідкався, що житомирський ґарвестер мало рекламують, а тут зникнення світового титана (все-таки тисячі журналів) відбулось майже безшумно.

Медичний журнал Нової Англії: нехай багатий поділиться з бідним

Найстаріше та найвпливовіше періодичне видання з загальної медицини The New England Journal of Medicine (NEJM) реалізує просто чарівну політику відкритого доступу. Для більшості читачів статті NEJM доступні безкоштовно лише через 6 місяців після публікації. Однак, це обмеження не стосується читачів з найбідніших країн, для яких статті в HTML і PDF форматах відразу ж доступні безкоштовно для особистого використання. Сервер автоматично розпізнає IP-адресу і надає/не надає доступ згідно рейтингу ООН. Ми в списку.

Рейтинги Вебометрікс: з мене досить

Сайти з рейтингами Вебометрікс нарешті набули людської подоби та зручності навігації, тому більше немає сенсу самотужки їх укладати. Крім цього, є ще один неприємний момент. Новий рейтинг університетів обіцяють наприкінці січня. Якщо порівняєте липневий рейтинг вітчизняних внз з тим, що доступний зараз на сайті, ви помітите певну невідповідність позицій наших вишів. Рейтинги ж репозитаріїв, які оприлюднювались після університетських, не співпадають ще дужче (липень vs. сьогодні). Чи варто сприймати серйозно рейтинги, що офіційно оновлюються двічі на рік і тишком-нишком змінюються протягом року?

Інституційний репозитарій: варта витрачати гроші?

Мало кому відомо у яку копійку влітають академічні бібліотеки, що підтримують власний інституційний репозитарій. Дякуючи трійці науковців з Університету Міссурі (C. Sean Burns, Amy Lana, John M. Budd) можемо заглянути у чужу бухгалтерію. Сюрприз дослідження – річні видатки установ, що використовують відкрите програмне забезпечення, мало різняться від витрат установ, що використовують власні розробки. Питання ж щодо майбутнього інституційних сховищ – Користувачам потрібна велика кількість окремих архівів, чи все-таки краще було б їх об’єднувати? – залишається відкритим.

#pdftribute : Пам'яті Аарона Шварца

Науковці всього світу викладають у відкритий доступ тексти статей (хештег #pdftribute), щоб вшанувати пам'ять інтернет-активіста Аарона Шварца, який цієї п’ятниці покінчив життя самогубством. Шварцу загрожувало 35 років ув’язнення та близько 1 млн. доларів штрафу за скачування мільйонів документів з JSTOR і розміщення їх у вільному доступі. Посилання на звільнені документи можна переглянути тут.

Практичне бібліотекознавство

Наука ускладнилась. Якщо сидячи за шкільною партою можна було за виграшки пробігтися голяка Сіракузами разом з Архімедом, чи впиратися разом з Галілеєм «А вона таки крутиться», то сьогодні значно важче зрозуміти, що ж такого особливого у відкритті гіґґсівського бозона? Подібно ускладнилось і бібліотекознавство. Перед багатьма з нас повстає питання – Для чого колупатися в особливостях корпоративної каталогізації, чи тонкощах формату УКРМАРК, якщо за минулий рік нових надходжень кіт наплакав, а єдина загадка світобудови, яка цікавить колег-співробітників – скільки гривень додали до пенсії? 25, чи 30?