«Неілюстративна» наука

Зіштовхнувся з хибним переконанням – «Для таких тем, як нанотехнології, напівпровідники, квантова механіка… ми просто не можемо підібрати яскравих легальних ілюстрацій. Нам доступні лише формули, чи обкладинки і усе це страшенно нецікаве». Звичайно, відразу ж закортіло розповісти про FigShare, Wikimedia Commons, PLoS ONE… однак, гадаю, варто зробити окремий допис про пошук безкоштовних легальних наукових мультимедійних документів. А поки обмежимось терміном  nanotechnology і проведемо пошук у Wellcome Images.

Бібліотека у законопроектах «Про вищу освіту»

У Верховній Раді зареєстровано три проекти Закону про вищу освіту: законопроект поданий групою депутатів від Партії регіонів, законопроект депутатів трьох опозиційних парламентських фракцій та законопроект підготований робочою групою при Кабміні під керівництвом ректора Київської політехніки Михайла Згуровського. Про різні мовно-політичні моменти законопроектів читайте у статті Катерини Аврамчук, я ж пошукав, що підготували законотворці для вузівських бібліотек.

Нові книги і вища освіта

В організації FirstBook переконані, що всі діти, незалежно від економічного становища їхніх батьків, можуть домогтися успіху в школі та в житті завдяки доступу до нових книг. За допомоги партнерів, меценатів, волонтерів First Book вже розповсюдила 100 мільйонів нових книг для дітей з бідних кварталів США і Канади. Неквапливо простудіювавши наступну іконографіку можна нібито переконатись у важливості місії організації.

Як додати документ у figshare

Про що сперечаються сучасні документознавці

Юрій Столяров: «Саму точну первісну інформацію про камінець, зірку і антилопу дають самі ці об’єкти, являючи собою у цьому випадку особливий клас документів. Назвемо ці документи аутентивними (з грец. autos – сам), тобто такими, що інформують про самих себе. Ось тепер у камінці, зірці і антилопі ми вбачаємо всі ознаки документу. Вони:

• здатні передати інформацію, яка потрібна досліднику;
• являють собою автознаки (у кожному випадку одинарні);
• є матеріальними об’єктами;
• можуть бути вписані у відповідний семантичний ряд – музейну колекцію у першому випадку, теоретичне уявлення про зоряне небо – у другому випадку і в класифікацію видів або в число мешканців зоопарку як об’єкта наукових досліджень – у третьому випадку».

Популяризацію науки можна порівняти з популяризацією спорту

Сєргєй Попов: «Говорячи про спорт, можна стверджувати, що здоров'я важливіше. Бог з нею з олімпійською збірною. Хай краще люди роблять зарядку, на вихідних грають у волейбол, гасають на велосипедах ітд. З наукою трохи складніше. Олімпійська збірна в науці – це основа високотехнологічної економіки ітп. Тим не менш, скоріш можна припустити, що здорова нація виплекає чемпіонів, ніж чекати, що вдасться відібрати 11 хороших футболістів у неспортивній країні. Хоча, звичайно, без спеціальних спортивних шкіл любителі так назавжди і залишаться любителями». 

Террі Діарі: «Бібліотеки вже віджили своє»

Террі Діарі (Terry Deary): «Я критикую саму ідею бібліотек. Public Libraries Act було прийнято ще у 1850 році. Але ми живемо не у Вікторіанській епосі, коли ми хотіли дати біднякам доступ до знань. Сьогодні для цього ми сплачуємо податки, щоб забезпечити обов’язкову шкільну освіту. Письменники ж мають заробляти на життя. Авторам, книгопродавцям і видавцям потрібно їсти. Ми ж не розраховуємо на те, що нас годуватимуть у бібліотеках. Книгарні закриваються, тому що хтось віддає продукт, який ті намагаються продати. Які ще галузі створюють продукт і дозволяють іншим його віддавати? Автомобільна промисловість впаде, якщо ми зможемо прийти до бібліотеки автівок і просто так взяти собі порш. Бібліотекарі прекрасні люди і бібліотеки прекрасні місця, але вони завдають шкоди книжковій індустрії».