skip to main |
skip to sidebar
Схоже, заклик «енциклопедичну статтю може написати кожен» багато хто з Інтернет-авторів зрозумів якось по своєму, і часто тексти, що видає пошуковик під вивіскою різноманітних – педій мають доволі сумнівне відношення до енциклопедичної статті. Відтак, вирішив укласти власний список безкоштовних онлайн-енциклопедій, на які можна було б сміливо робити посилання. Сперечайтесь, пропонуйте власні варіанти.
Новий інструмент альтметрікс Plum Metrics охоплює 5 типів метрик: статистика (завантаження, перегляди, доставка документів), обране (закладки, читачі), згадки (блоґи, новини, статті Вікіпедії, коментарі, відгуки), соціальні мережі (твіти, лайки, +1), цитування (PubMed, Scopus, патенти). Дещо дивний у плані доступу – щоб отримати логін, пароль і лінк потрібно ввести адресу електронної пошти. Інструмент поки перебуває на стадії тестування, тому якщо ви дуже прагнете з’явитись у базі Plum Metrics – повідомте про це.
Натрапив на кілька іноземних сайтів, де можна поділитися своїми планами щодо майбутніх досліджень і попросити громадськість про фінансову підтримку: Petridish, Sciencestarter, Sciflies.org, Iamscientist.com, SciFund Challenge, Microryza, RocketHub. Декотрі з них поки призупинили прийом заявок, інші беруть відсоток, ще інші мають національні обмеження… але проекти існують. У нас подібні ресурси поодинокі і науковим проектам тут складно конкурувати з масово-популярними.
Видавець і підприємець Джон
Брокман запропонував ідею третьої
культури, «до якої відносяться науковці та мислителі-практики, що завдяки
своїй роботі та виразним висловлюванням витісняють традиційних інтелектуалів у
формуванні осяжних глибинних смислів нашого життя, по-новому визначаючи хто ми
і що ми». Брокман вирішив збирати разом найкращі мізки цієї третьої культури в рамках проекту Edge,
щоб ті задавали одне одному питання, які зазвичай вони задають самі собі. Так,
щороку на сайті Edge проводиться опитування серед визнаних світових науковців
та інтелектуалів. Цього року в світил запитують – «Через що нам варто
хвилюватись?». Відповіді на питання 2005 р. «У що Ви вірите, але не можете
довести?» можна знайти в тенетах у російському перекладі.
Якось вирішив поглянути на російських титанів бібліотекознавчої думки. Для цього зайшов у РИНЦ (бібліографічна база даних наукових публікацій російських вчених) і відразу приїхав – розділ Тематика не містить бібсправи. Куди поділи наших колег-сусідів? Пробую відшукати, наприклад, Я. Шрайберга і виявляється, що у базі наукові здобутки незмінного ведучого кримських вечорниць, відносяться до інформатики, культурології та народної освіти. Чому «бібліотечна справа» не отримала в РИНЦ окремого розділу?
Чутки підтвердились. У Mendeley заспокоюють, що злиття з Elsevier принесе лише блага. Комерціалізація продукту користувачам не загрожує, навпаки, відтепер доступно більше простору – від 2 Гб у безкоштовному акаунті. Усі інструменти Mendeley, SciVerse та Scopus тісно дружитимуть, але при цьому Mendeley не просуватиме видання Elsevier і продовжуватиме активно співпрацювати з іншими видавництвами. За що міжнародна академ-спільнота критикує Elsevier у Mendeley пам’ятають, але (спробуйте не засміятись) – Elsevier є багатогранною компанією, у якій працює понад 7000 співробітників, а тому неварта всіх одним мірилом міряти. Іншими словами, за Mendeley $100 млн. виклали виключно поридні ельзевіровці.
