Геть імпакт-фактор!

У Сан-Франциско 78 організацій та 155 науковців підписали декларацію The San Francisco Declaration on Research Assessment (DORA), мета якої – якнайболючіше влучити в імпакт-фактор. Нічого нового – IF незаслужено розрекламований, не годиться для оцінки авторів, журналів, прийняття рішень щодо передплати, чи фінансування наукових досліджень. Взамін імпакт-фактору нічого путнього не пропонується, відповідно виникає слушне запитання – що за користь з такої DORA? Будемо плекати рожеві ілюзії, що «Сан-Франциська атака» знизить ціни на наукометричні інструменти Thomson Reuters.

Як автору відстоювати свої права?

Чи часто ви знаходити свої роботи на підозрілих веб-ресурсах? Найогидніші з них – ті, що цуплять текст без дозволу і розміщують біля нього море крикливої реклами. Усі спроби достукатися до власника такого ресурсу, як правило, нічим не закінчуються, а процедура звернення до правоохоронних органів видається надто клопіткою і загадковою. Відтак, спробуємо приступитися з іншого боку – приберемо ресурс з результатів пошуку Google, так щоб зловмисникам стало економічно невигідно з вами зв’язуватись. 

Парадокс Лап’єра

У 1934 р. психолог Стенфордського університету Річард Лап’єр відправився у багатомісячну подорож готелями і ресторанами США разом з молодим подружжям китайців. Попри те, що в ті темні роки до азіатів у США ставилися з упередженням, практично у всіх закладах радо вітали китайських гостей. По поверненні Лап’єр розіслав анкету, у тому числі і на адреси закладів які відвідував протягом подорожі, центральне питання у якій було – Чи згодні Ви прийняти у своєму закладі в якості гостей представників китайської національності? Тотальна більшість відповіли – ні. Відтак, Лап’єр зробив висновок, що існує розбіжність між соціальними установками, які фіксуються у вербальних відповідях, і реальною поведінкою, тому реальні установки індивіду можна визначити тільки при вивченні його поведінки у реальній соціальній ситуації. 

Le sens de la vie

Позаминулого тижня двоє вищепоставлених колег заговорили про неминуче у контексті перспектив кар’єрного росту. Мовляв, середня тривалість життя чоловіків в Україні 72 роки і якщо будеш берегтись автівок та грипу, то, можливо, колись на твоїй вулиці засяє електролампочка. Іншими словами, цінується не якість, чи об’єм виконуваних робіт, а сам факт існування. Згідно цих хворобливих уявлень, усім без винятку, слід не так підвищувати кваліфікацію, чи проявляти ініціативу, як з нетерпінням очікувати, коли хтось зі співробітників дасть дуба. Можливо, подібне відверте зізнання і принижує людство як таке, зате як щиро! Гадаю, логічно би було розповісти про сенс життя і читачам, щоб ті не витрачали даремно час – йдіть додому, ми вам повідомимо, коли щось хтось зміниться.

Алкоголізм у бібліотеці

Єва Коломецька (Ewa Kołomecka) про проект Бібліотека – Інформація – Терапія: «Наш проект не з масштабних. На зустрічах, як правило, були присутніми кілька осіб, оскільки дуже не просто переконати людей вийти з дому. Варто також відзначити, що в Польщі люди й надалі соромляться розповідати про проблеми з алкоголем. Реалізуючи цей проект, ми були переконані, що навіть якщо він допоможе невеликій групі, або й одній особі – це все рівно варто робити». Справді варто?

ІФЛА будує власний репозитарій

Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій та установ IFLA підписано контракт з ECS Partners Limited щодо створення нового репозитарію на EPrints. Електронний архів планується представити громадськості протягом цього року, активне ж наповнення нового електронного сховища розпочнеться пізніше. Наші з вами закордонні колеги радо привітали ініціативу IFLA, мовляв – бібліотекознавчих архівів багато не буває. Я ж, зважаючи на строки, темпи і особливо на дату початку робіт (2013 рік!), переконаний, що створення архіву IFLA навряд пов’язане з реальними потребами. Чому недостатньо документи з конгресів IFLA представити в E-LIS? – для мене залишається загадкою.

Lingua franca і монографії

У галузі гуманітарних та соціальних наук монографії і надалі посідають ключове місце у системі наукової комунікації. Пан Рональд Шнайдер (Ronald Snijder), проаналізувавши дані користувачів OAPEN Library, трохи привідкрив нам завісу на те, що коїться у цьому королівстві монографій. Результати не неймовірні, але хто казав, що наука – це завжди весело. Виявилось, що монографії не використовуються виключно вченими – лише для 27% користувачів вдалось запідозрити у зв’язках з академічними установами. Також, цілком передбачувано книги англійською мовою завантажувались найчастіше. Книги ж, такими мовами, як наприклад нідерландська, читалися значно менше за межами національних кордонів. Відповідно, щоб мати більший вплив за кордоном, вченим з цих країн потрібен переклад.