skip to main |
skip to sidebar
Бібліотека OAPEN пропонує читачам колекцію вільнодоступних наукових книг з гуманітарних та суспільних дисциплін. Кирилицею поки можна почитати лише про естонських старовірів. Серед загадкових особливостей відзначу – попри наявність книги у відкритому доступі (на сторінках OAPEN натискаємо кнопку 
і отримуємо файл безкоштовно), на сайті видавця все рівно чомусь може бути вказана ціна за електронну версію.
Міляуша Галявієва: «Чи поняття «знання» витісняє поняття «інформація» і чи не перетвориться незабаром поняття «інфометрія» на «epistometrics» (від епістемологія)? Чи існують кордони інфометрії? Як співвідноситься інфометрія з іншими науковими дисциплінами, що також пропонують кількісні методи дослідження об’єктів? Чи можливе об’єднання в одну макродисципліну, наприклад, «datametrics»?». Згідно Віктора Кавалера (Victor Cavaller), дейтаметрікс включає в себе набір методів для вивчення інформації незалежно від її форми. Подібна дефініція явно наступає на пальці документології Столярова і спробуйте у цій кашиці відділити одне від іншого. Підозрюю, що через таке буяння «метрик» і «логій», дід Оккам перевертається раз за разом.
Якось у Квінсі, покидьок 35 хвилин убивав жінку на очах у 38 свідків. Випадок шокував Америку – Чому ж ніхто не втрутився, не викликав поліцію? Психологи пояснили, що таке ганебне невтручання свідків пов’язане з великою кількістю учасників події – кожен з нас очікує, що хтось інший надасть допомогу. А раптом наш бібдиявол також ховається у «моя хата з краю»? Було б не зле, адже психологи переконують, що люди, які знайомі з ефектом очевидця, охочіше надають допомогу в критичних ситуаціях. Відтак, тепер кожен, хто прочитав даний пост, хоч на секунду замислиться, що запропонувати доповнення до правил бібопису, допомогти читачу, заступитись за колегу, розробити інструкцію, побороти стереотипи, підтримати відкритий доступ... більше нікому.
Попри те, що довжина твіта не більше 140 символів, таке маленьке повідомлення може містити багато інформації. Але як правильно процитувати твіт, адже стандартні правила не зовсім підходять? Ось, Американська асоціація сучасних мов (MLA) пропонує: Athar, Sohaib (ReallyVirtual). "Helicopter hovering above Abbottabad at 1AM (is a rare event)." 1 May 2011, 3:58 p.m. Tweet. Виглядає ніби логічно. Особливо тішить наявність дати створення твіту, замість дати звернення. Подібні нюанси виникають і при цитуванні повідомлень соцмереж (наприклад, для Facebook радять вказувати тип сторінки: Fan Pages, Group Pages, Profile Information). Побоююсь, якщо в Україні на бібліотечній конференції запитати про норми цитування твітів, статусів… – більшість не зрозуміє, а решта сприйме за провокацію.
Що не кажіть, а багатим та насиченим видалось життя Наукової бібліотеки ім. Максимовича у червні. Відразу ж на головній сторінці сайту нашого улюбленого методичного центру для вузівських бібліотек України, знаходимо: обслуговувати не буде, буде працювати з, не буде працювати з… Піклування про читачів це чудово, але навіщо зберігати усі ці повідомлення на головній?!
Патентна система має свої діри, якими поспішають скористатись патентні тролі – фірмочки, що скуповують широкі патенти і потім погрожують ними юридичним та фізичним особам вимагаючи частину прибутків. Самі патентні тролі, як правило, нічого не виробляють, а лише відстежують потенційних жертв. Звичайно, що таке шахрайство шкодить малому та великому бізнесу, інноваційному розвитку, адже кому охота братись щось виготовляти, коли їм погрожують судовим позовом. Щоб приборкати неслухняних тварючок створено спеціальний веб-ресурс Trolling Effects, де можна дізнатись більше про патенти, тролів і способи захисту.
Славний наказ МОН підштовхує вітчизняних здобувачів до активного вивчення періодики країн-сусідів. Відтак, вирішив запропонувати читачам короткий перелік польських баз даних, що можуть допомогти дати відповідь на актуальне питання – куди б заслати статтю? Для тих, хто боїться польської є попередні дописи про scimago-thomson та РИНЦ.
