Пам’яті друга

Останнього разу ми говорили з ним про Кропоткіна. Для багатьох Кропоткін це виключно анархіст-теоретик, однак найвизначніша робота князя все-таки Взаимопомощь как фактор эволюции. Суть роботи: далеко не все людство сволота, навпаки, люди схильні допомагати одне одному, а взаємодопомога і солідарність – рушії людського прогресу. Для прикладу: йдеш вулицею і раптом просять тебе юні полохливі міліціонери допомогти затримати правопорушника – «Постоїте поряд, він побачить, що нас багато і не пручатиметься». Хто б не погодився допомогти?! Я б відмовив, а от тезка без роздумів погодився. Він вірив в прогрес, він вірив в освіту, він допомагав людям… але через пару років колеги цих міліціонерів вбили його за те, що він прийшов відстоювати наші права.

Бібліотекар з питань Відкритого доступу

Бодлеанська бібліотека Оксфордського університету запрошує на роботу Open Access Subject Librarian. 80% ставки (4 робочих дні на тиждень). В обов’язки входить – інформувати, пропагувати, підтримувати ресурси та ідеї руху Відкритого доступу серед користувачів бібліотеки + підготовка бібліометричних звітів, де крім традиційних метрик потрібно вказувати і показники альтметрікс. Можу привітати себе, і багатьох з вас, з тим, що ми не цураємось світових бібліотечних трендів… от тільки до Оксфорда нам далеченько.

Тепер ніщо не заважатиме професійному вдосконаленню і творчості

З Указу Президента України Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року: «Зусилля органів управління освітою, науково-методичних служб за підтримки всього суспільства та держави повинні бути зосереджені на реалізації стратегічних напрямів розвитку освіти, подоланні наявних проблем, виконанні перспективних завдань, серед яких: <…> забезпечення економічних та соціальних гарантій педагогічним, науково-педагогічним, бібліотечним та іншим працівникам системи освіти, підвищення їх соціального статусу, престижу педагогічної професії, створення умов для професійного вдосконалення і творчості».

ZENODO

Новий репозитарій ZENODO закликає окремих вчених, наукові групи та установи ділитися результатами досліджень, які ще не стали об’єктами зберігання інших електронних архівів. Попри те, що ZENODO створено в рамках проекту фінансованого ЄС, репозитарій відкритий для усіх науковців – незалежно від галузі знань та джерел фінансування їхніх досліджень. За збереження документів можна не хвилюватися – усі депозити знаходяться в CERN Data Centre, а ЦЕРН має неабиякий досвід у створенні та експлуатації масштабних цифрових сховищ. Смаколики ZENODO: дозволено самоархівувати файли до 2 Гб, зручна інтеграція з DropBox, кожен депозит отримує альтметрікс-лічильник та унікальний ідентифікатор DOI. Репозиторій названо в честь батька метаданих Зенодота.

Нагорода за відкритість від ImpactStory

Відкритий альтметрікс-інструмент ImpactStory запропонував користувачам вказувати посилання на відкриті повні тексти робіт у своїх профілях. Просто відкриваєте відповідний запис, вводите URL і зберігаєте. Крім цього, розробники ImpactStory вирішили підтримати ініціативність мільйонів прихильників Відкритого доступу відповідними відзнаками. Якщо 10% робіт автора знаходиться у відкритому доступі, то у профілі ImpactStory він отримає простесенький значок Open Access. Більш відданні послідовники отримають бронзові (30%) і срібні (50%) значки, а на найбільш полум’яних (понад 80%) очікує золота нагорода. 

Про наукову та науково-технічну діяльність внз

У Міністерстві освіти і науки України продовжують та продовжуватимуть (дивіться графік) слухати звіти проректорів з наукової роботи щодо підведення підсумків наукової та науково-технічної діяльності внз та наукових установ у 2013 році. Приємна особливість цих слухань – з усіма презентаціями можна ознайомитися на сайті МОН. Попри те, що сам зміст та оформлення презентаційних файлів можуть достатньо розповісти про наукову роботу установи, все-таки, нас більше цікавить питання – Чи згадують доповідачі про бібліотеки? 

Моніторинг публікаційної активності у МОНівській інтерпретації

Повідомлення на сайті МОН наробило переполоху, адже під головуванням Першого заступника МОН України відбулося засідання, у рамках якого відбулася презентація проекту одеських науковців із розробки українського індексу цитування наукових робіт! Наше МОН вміє дивувати ініціативами і формулюваннями, а тому підтримка рішення щодо «врахування середнього значення показника Гірша за галуззю як в цілому, так і окремо для дослідницьких закладів» може означати різне.