Google Glass у бібліотеці

Чар Бут і Дані Бречер розповіли нам про експерименти в Claremont Colleges пов’язані з можливістю пристосування Google Glass до потреб бібліотеки і навчального процесу. Аналогічні програми забавляння з дисплеєм доповненої реальності вже існують в університетах Маямі, Північної Кароліни, Вірджинії, Колорадо, Єлі… У Google+ можна приєднатись до малочисельної групи «Libraries and Glass», щоправда, серед повідомлень поки відсутні яскраві приклади бібліо-застосувань «розумних окулярів». Вітчизняні ж книгозбірні досі далекі від повної комп’ютеризації, інтернетизації… тому, наші бібліотекарі помацають пристрій ще не скоро. До того ж, всюдисущий ґуґлівський комп'ютер на базі Android використовує прозорий дисплей, камеру, має вигляд окулярів, і тому – ним може зацікавитись СБУ.

Каталогізація іноземки і Перекладач Google

Для того, щоб правильно каталогізувати документ потрібно розуміти про що в ньому йдеться. Зазвичай, якщо документ написано іноземною мовою, яку ми навіть приблизно не розуміємо, то документ відкладається десь у бік «до кращих часів». Який вихід? Або знайти носія мови, або відсканувати (чи помучитись і спробувати перенабрати незнайомі символи самотужки), зробити розпізнавання тексту і закинути отриманий текст в електронний перекладач. Складно, довго, нудно. Дякуючи @anntinomy вигадали ще один варіант… 

Ships Tag: нова онлайн-гра від Британської бібліотеки

Британська бібліотека та дослідницький центр Tiltfactor представили інноваційний спосіб залучення користувачів до дослідження та опрацювання цифрової колекції бібліотеки. У грудні минулого року понад мільйон зображень було розміщено на Flickr і тепер фахівці British Library сподіваються, що запуск онлайн-гри Ships Tag допоможе покращити якість метаданих цих документів. Ось така дивовижна можливість для Інтернет-гравців внести свою лепту в організацію величезної онлайн-колекції.

Кому вигідний ДСТУ ГОСТ 7.1:2006?

На сайті Книжкової палати України сказано, що «…уніфікація бібліографічного запису у відповідності до міжнародних рекомендацій та національних стандартів забезпечує сумісність бібліографічних даних як на вітчизняному, так і на міжнародному рівні, полегшує процеси розуміння та обміну інформацією і є необхідною умовою інтеграції до світового інформаційного товариства». Для уніфікації бібзаписів у нас використовується стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 – розроблений росіянами і гармонізований з вимогами ISBD. Цілком можливо, що стандарт дійсно сприяє обміну результатами каталогізації з Киргизією, Таджикистаном, Туркменістаном і з рештою країн, де його було прийнято, однак на етапі входження до справді світового, а не лише пострадянського, інформаційного товариства, виникають певні труднощі.

Papers: а с бумажкой – человек

Менеджер бібліографії Papers (для Mac OS X та Windows) вміє робити все те, що й повинен вміти якісний менеджер: гарантує легке управління бібліографічними даними і підтримку бібліотеки документів, синхронізація бібліотеки через Dropbox між різними пристроями, надає єдиний інтерфейс пошуку документів, забезпечує редагування метаданих, створення приміток, читання з екрану, імпорт та експорт даних… Програма не безкоштовна – цілих € 59, але доступна пробна 30-денна версія.

Бібліотечна справа в figshare

Давно минули ті часи, коли бібліотекарі не знали де притулити свої документи в figshare. Тепер ми маємо свою власну категорію – Library and Information Studies. Хоча кількість бібліотекознавчих депозитів зростає не так стрімко, як у інших популярних наукових дисциплінах, однак види самоархівованих документів далеко не обмежуються звичними презентаціями та препринтами, а набори первісних експериментальних даних становлять значний відсоток від усіх представлених документів. 

Бібліотечна справа у допомогу обмеженим когнітивним можливостям людини

Джона Лерер: Наприкінці 1980-х років психолог Пол Андреасен провів простий експеримент зі студентами бізнес-школи MIT. Спочатку Андреасен запропонував кожному студенту обрати собі портфель акцій. Потім він розділив студентів на дві групи. Перша група могла бачити тільки зміни цін на їхні акції. Вони не знали, чому вартість акцій росла або падала, і повинні були приймати рішення щодо того, продавати акції чи ні, опираючись лише на вкрай обмежений обсяг інформації. Другій групі, навпаки, був наданий доступ до безперервного потоку фінансових даних. Вони могли дивитися канал CNBC, читати Wall Street Journal і звертатися до експертів за консультаціями з приводу останніх тенденцій ринку. Так яка з груп впоралася із завданням краще?