skip to main |
skip to sidebar
Деякі українські наукові видання у вимогах до оформлення статей почали писати загадкову фразу – «зображення 300 dpi» (як приклад). Що за 300 dpi? Скільки тих dpi має моя світлина? Знайшов різку відповідь на сторінці петербургського фотографа Дмітрія Пєсочінского: «…У фотографії немає і не може бути ніяких ДПІ!.. Поки фотографія живе у вашому комп'ютері, переглядається на моніторі, гуляє електронною поштою, ні про які dpi мова не йде. Параметр набуває сенсу лише в момент друку, а у зображення є лише роздільна здатність». Підозрюю, копіювали вимоги одне в одного, щось на свій розсуд редагували, та й так, що у декого в результаті залишилось просто 300 dpi.
Якщо ми візьмемо великий казан та змішаємо у ньому змагання, науку і рок-н-рол, то в результаті отримаємо Science Slam – конкурс, у якому молоді науковці, просто зі сцени представляють власні наукові дослідження і змагаються за любов та оплески аудиторії. Серію таких конкурсів планується провести у бібліотеках мережі «Вікно в Америку», задля створення позитивного іміджу українських вчених та зростання іміджу бібліотек, як інтелектуальних центрів.
Непрогавте тестовий доступ до Energy Data Visualisation Tool, що використовує новітні технології веб-візуалізації інформації для представлення широкого спектру даних про глобальне використанні енергії. З 15 вересня, протягом місяця, користувачі зможуть отримати безкоштовний доступ до інформації про енергетичні запаси, дані про виробництво і споживання енергії за останні 47 років.
Країни-члени Європейського Союзу можуть уповноважувати бібліотеки оцифровувати книги зі своїх колекцій, без попередньої згоди правовласників, для того, щоб зробити їх доступними в електронних точках читання. Таке рішення прийняв Європейський суд щодо позову німецького видавця Eugen Ulmer проти Technical University of Darmstadt. Отож, бібліотеки ЄС мають право оцифровувати книги зі своїх колекцій з науково-освітньою метою, тому що «в іншому випадку, бібліотека не може реалізувати свою основну місію – задовольняти інформаційні потреби громадян».
Газета «Известия»: «Низка російських вчених, що отримали відмови від журналів з високим імпакт-фактором (понад 6), зробили висновок – публікувати їх у цих журналах точно не будуть. Серед них – журнали найбільших видавництв Європи та США, такі як Wiley (Biophysical Chemistry, Chemical Physics Letters, Journal of America Chemical Society), RSC (Chemical Communications), Elsevier (Tetrahedron letters) і ASC (Organometallics). Російські вчені вважають, що ці журнали, не багато, не мало – змовились».
Зустрічайте Scimago Institutions Rankings – міжнародний рейтинг університетів та наукових установ. Рейтинг містить три категорії показників: Дослідження (Research), Інновації (Innovation), Веб-присутність (Web). Рейтинг розраховується щорічно, на основі показників наукометричної бази Scopus. Враховуються дані за останні 5 років (так, наприклад, для укладання рейтингу 2013 рік використовуються дані за 2009-2013 рр.), лише веб-показники розраховуються за останній рік (Див. Методологія).
Найбільший міжнародний репозитарій з галузі бібліотекознавства та інформаційних наук E-LIS поповнився сьогодні сотим вітчизняним депозитом! Ним стала стаття Тетяни Медвідь «Рубрикатор НБУВ» як відзеркалено еволюції сільськогосподарської науки. І хоча іспаномовні автори самоархівують понад сотню документів у місяць, а нам для цього знадобилося аж 10 років, все рівно, не зміг оминути постом цю символічну цифру. Принагідно, нагадую, що маю спокусливу пропозицію для усіх заклопотаних українських бібліотекознавців, які палко підтримують ініціативу Відкритого доступу.
