BASE заговорила українською

Чи багато ви знаєте наукових систем зі світовим ім’ям, які б вміли розмовляти рідненькою? Спеціалізованій пошуковій системі Білефельдського університету виповнилося 10 років. За цей час BASE перетворилася на одну з найбільших наукових пошукувачок у світі – понад 60 мільйонів документів, 3000 джерел, близько 70% індексованих документів знаходяться у відкритому доступі. Також, аж десять років знадобилося для того, щоб у системи з’явився український інтерфейс. Не судіть переклад суворо, а знайдете похибки – дайте знати.

Швінгерові лекції

Кажуть, що приходячи на лекцію, американський фізик-теоретик, нобелівський лауреат Джуліан Швінгер починав писати рівняння у лівому верхньому кутку дошки і продовжував писати до тих пір, поки не доходив до правого нижнього кута. Після цього – зупинявся і спокійно залишав аудиторію. Зрозуміти лекції Швінгера було надзвичайно важко, однак доклавши певних інтелектуальних зусиль у них можна було розгледіти прояв людського генія. Хочеться, щоб вітчизняна бібліотечна освіта також мала своїх викладачів-швінгерів і студентів, які б не лінувалися докладати певних інтелектуальних зусиль.

300 dpi

Деякі українські наукові видання у вимогах до оформлення статей почали писати загадкову фразу – «зображення 300 dpi» (як приклад). Що за 300 dpi? Скільки тих dpi має моя світлина? Знайшов різку відповідь на сторінці петербургського фотографа Дмітрія Пєсочінского: «…У фотографії немає і не може бути ніяких ДПІ!.. Поки фотографія живе у вашому комп'ютері, переглядається на моніторі, гуляє електронною поштою, ні про які dpi мова не йде. Параметр набуває сенсу лише в момент друку, а у зображення є лише роздільна здатність». Підозрюю, копіювали вимоги одне в одного, щось на свій розсуд редагували, та й так, що у декого в результаті залишилось просто 300 dpi.

Science Slam Україна

Якщо ми візьмемо великий казан та змішаємо у ньому змагання, науку і рок-н-рол, то в результаті отримаємо Science Slam – конкурс, у якому молоді науковці, просто зі сцени представляють власні наукові дослідження і змагаються за любов та оплески аудиторії. Серію таких конкурсів планується провести у бібліотеках мережі «Вікно в Америку», задля створення позитивного іміджу українських вчених та зростання іміджу бібліотек, як інтелектуальних центрів.

Тестовий доступ до Energy Data Visualisation Tool

Непрогавте тестовий доступ до Energy Data Visualisation Tool, що використовує новітні технології веб-візуалізації інформації для представлення широкого спектру даних про глобальне використанні енергії. З 15 вересня, протягом місяця, користувачі зможуть отримати безкоштовний доступ до інформації про енергетичні запаси, дані про виробництво і споживання енергії за останні 47 років.

Бібліотеки ЄС можуть оцифровувати книги без дозволу правовласників

Країни-члени Європейського Союзу можуть уповноважувати бібліотеки оцифровувати книги зі своїх колекцій, без попередньої згоди правовласників, для того, щоб зробити їх доступними в електронних точках читання. Таке рішення прийняв Європейський суд щодо позову німецького видавця Eugen Ulmer проти Technical University of Darmstadt. Отож, бібліотеки ЄС мають право оцифровувати книги зі своїх колекцій з науково-освітньою метою, тому що «в іншому випадку, бібліотека не може реалізувати свою основну місію – задовольняти інформаційні потреби громадян». 

Відхилили статтю = змова

Газета «Известия»: «Низка російських вчених, що отримали відмови від журналів з високим імпакт-фактором (понад 6), зробили висновок – публікувати їх у цих журналах точно не будуть. Серед них – журнали найбільших видавництв Європи та США, такі як Wiley (Biophysical Chemistry, Chemical Physics Letters, Journal of America Chemical Society), RSC (Chemical Communications), Elsevier (Tetrahedron letters) і ASC (Organometallics). Російські вчені вважають, що ці журнали, не багато, не мало – змовились».