skip to main |
skip to sidebar
Acta Diurna – новий вітчизняний ресурс для забезпечення потреб академічної науки, навчально-освітніх проектів та усіх зацікавлених у вивченні історії української періодики. Ресурс вже містить 12 назв, 374 чисел, 4797 сторінок української періодики за 1919–1944 роки з фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка та Державної наукової архівної бібліотеки. Доступні цифрові зображення газет, а також широкі можливості повнотекстового пошуку. У межах проекту передбачено наповнення двох великих розділів – репозитарію повнотекстових копій газет та загального каталогу періодики.
Німецький академічний видавець De Gruyter відкрив для 1000 найактивніших редакторів Вікіпедії доступ до усіх своїх наукових матеріалів. Існує стійка підозра, що акцію від De Gruyter запущено не лише заради наукового прогресу людства, а й для задоволення комерційних апетитів: можливо, у видавництві сподіваються, що часті згадки у списках використаних джерел до статей Вікіпедії – суттєво збільшить попит на продукти видавництва. Скоріш за все, тисячу найактивніших відберуть з-поміж редакторів англомовного сегменту, а нам залишиться хороший приклад просування власних інформаційних ресурсів через Вікіпедію.
Компанія EBSCO пропонує нову безкоштовну базу даних American Doctoral Dissertations, яка містить майже 100000 посилань на американські дисертації 1933-1955 років. Біля запису ви побачите посилання PDF Full Text, але не поспішайте радіти – це не текст дисертації, а лише скан сторінки з покажчика. Ось така чудна база, що теоретично може зацікавити істориків. Для тих, хто цікавиться історією європейської колонізації Америки існує ще одна безкоштовна ебсківська база European Views of the Americas: 1493 to 1750. І не забуваймо про старі безкоштовні реферативні бази: GreenFILE, LISTA та Teacher Reference Center.
Маємо оновлений рейтинг українських бібліотекознавчих видань від проекту «ДокШир». Нагадаю, що рейтинг укладається з метою популяризації ініціативи Відкритого доступу серед українських бібліотекарів та видавців і даний рейтинг не потрібно використовувати для оцінки якості видань. За півроку разючих змін у рейтингу не трапилося – «Вісник Книжкової палати України» та «Бібліотечний вісник» продовжують лідирувати, а авторам та редакції «Записок Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника» ідеї Відкритого доступу досі чужі і незрозумілі.
Веб-сайт Український індекс наукового цитування – складова програмно-апаратного комплексу, що призначений для забезпечення збору, обробки та надання доступу до даних щодо показників активності індивідуальних та колективних суб'єктів наукової діяльності України. Сайт дозволяє переглянути показники публікаційної активності як окремих вчених, так і цілих наукових установ України, дізнатися показники цитованості їх робіт та ключові наукометричні показники.
В українському сегменті Google Play з’явився розділ з книгами, де мільярд користувачів Android із різними платформами з понад 50 країн можуть купити, або безкоштовно завантажити електронне чтиво. Водночас, у Google Play доступний безкоштовний додаток, що дозволяє користувачам завантажувати свої е-книги (до 1000 файлів у форматах EPUB або PDF) та переглядати їх на будь-якому пристрої (з можливістю синхронізувати свої закладки та нотатки).
Наталія Кушнаренко: «Аналіз свідчить, що з 1929 по 2014 рр. бібліотечний факультет ХДАК очолювали 20 осіб. Серед них: 13 осіб чоловічої статі (65%) та 7 осіб жіночої статі (35%). Тобто в історичній ретроспективі явище маскулінізації домінує над фемінізацією. Упродовж перших 70 років існування факультету посаду декана обіймали переважно чоловіки-комуністи, котрі часто не мали фахової бібліотечної освіти. Як відомо, партійна належність за радянських часів була одним із головних чинників кар’єрного зростання, що було притаманно більшою мірою особам чоловічої, а не жіночої статі».
