skip to main |
skip to sidebar
Слідом за іншими топовими академічними видавцями Springer також прикрутив лічильники соціальних метрик до своїх статей. Тепер, на сторінках SpringerLink можна побачити посилання Social Share, що оперативно розповість про веб-цитування тієї чи іншої статті видавництва. Дані отримуються за допомогою відомого інструменту Altmetric. Раніше, підозрював, що Altmetric надто прохолодно ставиться до кириличних джерел, однак моя нещодавня згадка про дослідження репозитаріїв Латинської Америки несподівано дуже швидко з’явилася у Social Share.
Обережно спойлер! Пост всіяний зашурганими істинами. Революції починають ідеалісти, роблять романтики, а використовують негідники. Тенетами гуляє документ з рекомендаціями Міністерства фінансів щодо оптимізації витрат з держбюджету. Табчніковські профанації навіть й близько не стояли у порівнянні з тим насильством, що пропонується. Звичайно, «оптимізація» зачепить майже кожного, але облишмо особистісне і подивімося яку наругу затівають над нашою професією.
Відбулось засідання робочої групи директорів бібліотек київських вишів, яке несподівано закінчилось якимсь рішенням. На сайті Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича читаємо – бібліотекам запропоновано обліковувати в статистичному звіті віддалені мережеві ресурси. Здавалось би нічого нового, адже вони й так обліковувались? Насправді, на засіданні домовились, що у Таблиці основних статистичних показників роботи бібліотеки ВНЗ України, у розділі «Бібліотечний фонд», повинен з’явитися ще один експериментальний рядок 3.1.6, у якому можна вказувати кількість (назв) придбаних або передплачених віддалених електронних ресурсів, які можна додавати до бібліотечного фонду (примірників). Отримане значення погодились поки вказувати у дужках. Ось такий ISO 2789:2013 у київській інтерпретації.
Закінчується календарний рік і розпочинаються традиційні звітні пристрасті – у вітчизняних академічних бібліотеках знову грузяться як обліковувати передплачені віддалені електронні ресурси. У Таблиці основних статистичних показників роботи бібліотеки ВНЗ України існує поле 13.1.1 – Кількість придбаних (передплачених) БД, однак нашим бібкерівникам кортить додавати передплачені е-ресурси саме до бібліотечного фонду.
Створив лінивчик для студентів та дослідників, які тільки розпочинають відкривати для себе можливості безкоштовної спеціалізованої пошукової системи Google Академія. Коротко розглянуто чотири основні функції системи – простий та розширений пошук, створення профілю вченого, бібліотека та показники Google Академія.
Українці отримали новий Кабмін. Так ми і не дізнались, що думав Євген Нищук про перспективи бібліотек – його на посаді Міністра культури змінив В’ячеслав Кириленко. Новий міністр прийшов до нас не з далеких сфер, до цього він був головою комітету Верховної Ради з питань культури і духовності, а тому повинен швидко адаптуватися у кріслі очільника культури. Водночас, звіт роботи згаданого Комітету за 2012-2014 рр. примушує робити дуже стримані прогнози щодо майбутньої роботи Мінкультури.
Для людей з вадами зору процес читання часто супроводжується капосними незручностями – у когось «надто дрібно написано», у когось «руки закороткі»… Потрібно постійно скидати, надягати і підбирати нові окуляри, чи контактні лінзи. Науковці МІТ, Каліфорнійського університету та Берклі вирішили, що досить мучити чотириоких і розробили екрани для смартфонів та iPad, які носитимуть окуляри замість користувачів. Дані екрани зможуть виправляти короткозорість, далекозорість, астигматизм і навіть більш складні проблеми зору. Спеціально спотворене зображення виводитиметься на екран, тим самим користувачу здаватиметься, що він бачить чітку картинку. Нова технологія повинна стати благом особливо для тих країн, де легше купити хороший смартфон, аніж підібрати правильні окуляри.
