skip to main |
skip to sidebar
В арсеналі сучасних науковців є такий неетичний і копірайтопорушницький хештег, як #icanhazPDF – вказуєте у твіті DOI статті, свій мейл, кріпите даний хештег і чекаєте, коли вам на скриньку надішлють потрібний науковий документ. З власного досвіду скажу, що спрацьовує хештег через раз, або й ще рідше. Керолін Кефрі Гарднер та Габріель Гарднер за допомогою Tweet Archivist відібрали 1238 твітів з #icanhazPDF за квітень-серпень 2014-го і спробували проаналізували використання цього хештегу в світі.
Компанія Springer спільно з Університетом Жозефа Фур'є розробила програму з відкритим вихідним кодом SciDetect, що дозволяє виявляти текст, який було створено за допомогою комп'ютерної програми SciGen та інших генераторів псевдонаукових робіт (таких як Mathgen, чи Physgen). SciDetect сканує .XML та .PDF файли і може аналізувати як цілий документ, так і окремі його частини. Не знаю, чому раптом вирішили спростити життя виданням у яких проблеми з рецензуванням? У будь-якому випадку, з хрестоматійним кириличним тестом SciDetect не впорається, а тому більшість наших видавців продовжуватиме вимагати мільйон рекомендацій для підстраховки.
На нещодавній конференції #SCDA15, довідався з доповіді академіка Ярослава Яцківа, що вже багато років поспіль Видавничий дім «Академперіодика» виконує Програму підтримки журналів Національної академії наук України. Дана програма ініційована Науково-видавничою радою НАНУ задля, увага! – підтримки високого рейтингу вітчизняних публiкацiй у свiтi. Спершу така «підтримка високого рейтингу» здійснювалась виключно шляхом тиражування, але тепер підтримка включає ще й виготовлення шаблонів та оригінал-макетів, редагування текстів статей і виготовлення частини тиражу, що призначена для безкоштовного розповсюдження.
Сьогодні все більше наукових установ та організацій підтримують власні електронні репозитрії. Вимоги до функціоналу електронних архівів різняться від галузі до галузі, відповідно, науковцям інколи складно визначити який саме репозитарій найкраще відповідатиме їхнім потребам. Порятувати розгублених науковців повинен мультидисциплінарний реєстр re3data.org, що дозволяє легко ідентифікувати репозитарії, визначити їх функціональні можливості та ступінь відкритості. Кожен зареєстрований архів отримує набір інформативних іконок, що неабияк спрощує життя дослідникам.
Втомився від blogspotівського домену і придбав для блоґу нову адресу, яку просто неможливо не запам’ятати. Відтепер вводите в браузері бібліотекар.укр і потрапляєте на мою сторінку. Стара адреса блоґу panbibliotekar.blogspot.com також справно працює, тому, яку б адресу ви не обрали, не промахнетесь! переглядач доправить на потрібну сторінку.
Бажаєте поділитись власними творами, але не знаєте як грамотно це зробити? Ліцензії Creative Commons пропонують гнучкий та справедливий підхід до використання об’єктів авторського права у цифровому середовищі. Вони дозволяють авторам та іншим суб’єктам авторських прав самостійно визначати засади подальшого використання їхніх творів, захищають їх від несанкціонованого використання, і створюють легальне середовище для вільного обміну контентом. Нарешті з’явилась офіційна локалізація і ліцензії Creative Commons защебетали українською, тому саме час розпочати використовувати версію 4.0, що діє по всьому світу і добре служить як фізичним особам, так і організаціям.
