Кадри вирішують все

Нещодавно з жалем довелось спостерігати, як майже кожна друга працівниця однієї потужної столичної бібліотеки поспішала на роботу несучи під пахвою примірник відомої російськомовної газети, яку часто критикують за проросійську позицію та ведення антиукраїнської пропаганди. Особливо вразило, що це були не працівниці похилого віку, що можливо вже звикли отримувати інформацію з безкоштовних газет, а молоді люди у яких кожного робочого дня під рукою всі багатства Інтернету, унікальні фонди та найсвіжіша періодика! І це такі у нас інформаційні брокери та менеджери інформації? Даруйте та якось не вірю, що бібліотекарі, які задовольняють свої інформаційні потреби подібним чтивом, можуть, водночас, належно проводити аналітичні дослідження, дбати про інформаційну політику, розбудовувати національні проекти ітд.

Безпілотники для бібліотек

Нині безпілотні літальні апарати використовують не лише для шпигунства, чи ведення воєн, а все частіше їм знаходять застосування у сільському господарстві, пожежогасінні, транспортуванні ітд. Очікуємо, також, що у недалекому майбутньому безпілотники стануть надійними помічниками бібліотекарів у задоволені інформаційних потреб користувачів, адже дрони можуть відразу передати користувачам потрібну інформацію, організувати відео-зв'язок, або допомогти з доступом до мережі Інтернет у географічно ізольованих регіонах. Водночас, безпілотники надають нові можливості для збору даних та проведення досліджень, а відтак цілком можуть стати частиною бібліотечних ресурсів, які можна буде позичати так само легко, як книгу, чи ноутбук, а зібрану за їх допомогою інформацію можна буде розміщувати в інституційних електронних архівах. 

Про тези, матеріали і вимоги

Побільшало спам-закликів від організаторів заочних конференцій з країн-сусідів, що пропонують надсилати тези, статті та все що є, і які за помірковану плату буде надруковано у збірнику тез, чи матеріалів конференції. Організатори безумовно проінформовані про українські законодавчі ініціативи і намагаються спокусити здобувачів легкістю здобуття жаданої іноземної публікації. Та чи задовольняють вимогу МОН тези, або матеріали подібних конференцій? 

Польський професор про Index Copernicus

Мало шансів на те, що в МОН одумаються та й відмовляться від лисенківської ідеї розширення рінцами та копернікусами переліку наукометричних баз, але допоки немає наказу – не можемо собі дозволити сидіти склавши руки. Попросив професора Університету імені Адама Міцкевича у Познані, відомого польського комуніколога і блоґера Емануеля Кульчицькі (Emanuel Kulczycki) дуже коротко розповісти про використання Index Copernicus у самій Польщі. 

ISBN для холодильника

Стелла Гріффітс, виконавчий директор Міжнародного агентства ISBN: «Подекуди система ISBN стала жертвою власного успіху – простота використання даних ідентифікаторів зумовила, що номери ISBN інколи присвоюють не книгам, а футболкам, іграшкам і т.д. У країнах, де уряд вирішує, які книги отримають ISBN, а які ні, ідентифікатори перетворюються на інструмент цензури. Крім того, іноді видавці не розуміють, що сам по собі ISBN просто ідентифікатор і якщо з ним непов’язані жодні метадані, то таке використання немає сенсу». 

ERIH PLUS: Європейський покажчик гуманітарних та соціальних наук

European Reference Index for the Humanities and the Social Sciences (ERIH PLUS) створено задля покращення представлення результатів європейських досліджень у галузях гуманітарних та соціальних наук. Потрібно пам’ятати, що оновлений ERIH PLUS – це вже не «добрий-старий ERIH», назви з якого експортувалися у Scopus, а просто реферативна база даних, яка жодним чином не враховує якість видань. Будь-хто і будь-коли може запропонувати нову назву для включення у ERIH PLUS. Для цього достатньо створити обліковий запис та надати інформацію про видання – вказати ISSN, назву, адресу, мову та тематику. 

Про Міністра освіти, який впевнено крокує дорогою президента Ющенка

Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України запевняє, що очільник Міністерства освіти та науки Сергій Квіт врахував чиїсь побажання щодо «наукових публікацій у виданнях науковометричних баз» і відповідним наказом буде затверджено цілий список наукометричних баз, «а не лише деякі з них – Scopus та Web of Science, як передбачалося спочатку». Зрозуміло, що в світі існує лише 2 авторитетні наукометричні бази, що сповідують суворі та прозорі критерії відбору наукових видань. Усе решта – якийсь копернікус і всі без винятку розуміють, що обіцяне розширення робиться аж ніяк не заради покращення рівня вітчизняних досліджень.